У Харкові знищили пам’ятну дошку видатному філологу, професору Юрію Шевельову. Цю дошку розтрощили через півгодини після голосування депутатів міської ради про скасування рішення топонімічної комісії від 2011 року про встановлення меморіальної дошки всесвітньовідомому мовознавцеві. Міський голова, який підписав рішення про демонтаж дошки ще під час сесії, заявив, що пам’ятну плиту розбили невідомі і він до цього не має відношення. В оргкомітеті вшанування пам’яті Шевельова не вірять словам міського голови і вимагають від міліції ретельного з’ясування обставин знищення дошки.
Троє людей у цивільному озброїлися молотком, сокирою, цвяховисмикувачем і почали трощити нещодавно встановлену пам’ятну дошку Юрію Шевельову.
«Та в кут бий.. Та сильніше бий», – радить один із чоловіків колезі.
Спочатку сокирою і цвяховисмикувачем вони намагалися відділити дошку від стіни будинку, а коли у них це не вийшло, почали її трощити.
Невідомі майстри демонтажу, тікаючи, скаржилися на важкі рештки меморіальної дошки. Чиє доручення виконували люди із теслярським приладдям? Це має з’ясувати міліція. Самі майстри намагалися з журналістами не спілкуватися, але один із них сказав на бігу: «Ми комунальники. Ми з «Житлокомсервісу».
«Житлокомсервіс» – це харківське комунальне підприємство, відповідальне за житлово-комунальні послуги в житлових будинках. У самому житлокомсервісі повідомили, що за адресою: вулиця Сумська, 17, ніяких робіт не проводили.
Нищення меморіальної дошки відбувалося приблизно в той час, як міський голова Геннадій Кернес оприлюднював депутатам підписане ним рішення про скасування постанови дворічної давнини щодо встановлення пам’ятної дошки видатному лінгвісту Шевельову. В цьому рішенні якраз і йшлося про те, що відповідні департаменти мають вжити заходів щодо демонтажу цієї плити, а фасад будинку необхідно «привести у належний стан».
По завершенні сесії міської ради Геннадій Кернес повідомив депутатам, що дошки на місці вже немає, мовляв, її демонтували невідомі. На обурення представників фракції «Батьківщина» в міськраді – Кернес їх запитав: «Це ви чергову провокацію вчинили?»
Міський голова, коментуючи факт вандалізму, наголосив Радіо Свобода, що влада тут «ні до чого».
«Представники влади не брали участі у тому, що відбулося. Ми вислухали всі точки зору. Якби ми бажали демонтувати дошку, то у нас на це є заборона на встановлення цієї таблиці, я міг би самостійно скасувати своє розпорядження і так далі. Тут більшою мірою така авантюра з боку тих, хто виступав за збереження меморіальної дошки Шевельову», – заявив Кернес Радіо Свобода.
В оргкомітеті із вшанування пам’яті Юрія Шевельова назвали нісенітницею звинувачення Кернеса.
Один із ініціаторів меморіальної дошки Кость Черемський каже, що від дня, коли топонімічна комісія їм дозволила встановлення пам’ятної дошки, впродовж двох років ніхто з чиновників не запитав про військовий період Шевельова. А тепер під час сесії міськради антифашисти і комуністи влаштовують маніпуляції з фактами трагічного періоду «колабораціоніста Юрія Шевельова-Шереха».
«Відбувалася така небезпечна підміна понять, як це траплялося у 30-х роках минулого століття. Виступаючі на сесії так сформулювали загальну думку, що склалося враження про негативність постаті Юрія Шевельова», – зауважує Кость Черемський.
«Пособник фашистів, зрадник, боягуз» – епітети на адресу мовознавця
Понад годину правозахисники та історики, антифашисти разом з комуністами, націонал-патріоти, міські депутати і керівники Харківського краю Добкін із Кернесом розбирали мемуари Юрія Шевельова вздовж і поперек. Робота Шевельова в газеті «Нова Україна» в роки нацистської окупації Харкова – це ще дрібне обвинувачення, яке пролунало з їхніх вуст. Нинішні керівники області і міста обурюються, як це Юрій Шевельов дозволив собі жити в будинку навпроти німецької комендатури, по Сумській, 17, в тому будинку, на якому вішали людей. У них і сумнівів немає, що «пособник фашистів, зрадник, боягуз» Шевельов обрав вільну квартиру там, де, як вони припускають, мешкала єврейська родина, що потрапила до гетто.
Більшість депутатського корпусу не прислухалася до звернення від європейських та американських науковців, які просили зберегти пам’ять свого колеги і не ламати дошки. Їх не переконали запевнення правозахисників стосовно того, що в 50-і роки радянською владою були амністовані колабораціоністи.
Як сказав Геннадій Кернес, амністія для нього – не аргумент, що можна всім реабілітованим ставити меморіальні дошки. Після таких голосних заяв важко уявити, що меморіальна дошка Шевельову з’явиться в Харківському університеті, де викладав Шевельов, або на якомусь із будинків, де він жив. Хоча влада обіцяє розглянути всі пропозиції, якщо такі надійдуть від націонал-патріотичної інтелігенції.
А щодо вже зруйнованої дошки – співголова оргкомітету із вшанування 105-ї річниці всесвітньовідомого лінгвіста, лауреата Шевченківської премії Юрія Шевельова – Кость Черемський наголосив, що ця пам’ятна плита зводилася спільно громадою.
Майже за рік люди з різних міст України пожертвували на дошку близько 16 тисяч гривень.
Троє людей у цивільному озброїлися молотком, сокирою, цвяховисмикувачем і почали трощити нещодавно встановлену пам’ятну дошку Юрію Шевельову.
«Та в кут бий.. Та сильніше бий», – радить один із чоловіків колезі.
Спочатку сокирою і цвяховисмикувачем вони намагалися відділити дошку від стіни будинку, а коли у них це не вийшло, почали її трощити.
Невідомі майстри демонтажу, тікаючи, скаржилися на важкі рештки меморіальної дошки. Чиє доручення виконували люди із теслярським приладдям? Це має з’ясувати міліція. Самі майстри намагалися з журналістами не спілкуватися, але один із них сказав на бігу: «Ми комунальники. Ми з «Житлокомсервісу».
«Житлокомсервіс» – це харківське комунальне підприємство, відповідальне за житлово-комунальні послуги в житлових будинках. У самому житлокомсервісі повідомили, що за адресою: вулиця Сумська, 17, ніяких робіт не проводили.
Нищення меморіальної дошки відбувалося приблизно в той час, як міський голова Геннадій Кернес оприлюднював депутатам підписане ним рішення про скасування постанови дворічної давнини щодо встановлення пам’ятної дошки видатному лінгвісту Шевельову. В цьому рішенні якраз і йшлося про те, що відповідні департаменти мають вжити заходів щодо демонтажу цієї плити, а фасад будинку необхідно «привести у належний стан».
По завершенні сесії міської ради Геннадій Кернес повідомив депутатам, що дошки на місці вже немає, мовляв, її демонтували невідомі. На обурення представників фракції «Батьківщина» в міськраді – Кернес їх запитав: «Це ви чергову провокацію вчинили?»
Міський голова, коментуючи факт вандалізму, наголосив Радіо Свобода, що влада тут «ні до чого».
«Представники влади не брали участі у тому, що відбулося. Ми вислухали всі точки зору. Якби ми бажали демонтувати дошку, то у нас на це є заборона на встановлення цієї таблиці, я міг би самостійно скасувати своє розпорядження і так далі. Тут більшою мірою така авантюра з боку тих, хто виступав за збереження меморіальної дошки Шевельову», – заявив Кернес Радіо Свобода.
В оргкомітеті із вшанування пам’яті Юрія Шевельова назвали нісенітницею звинувачення Кернеса.
Один із ініціаторів меморіальної дошки Кость Черемський каже, що від дня, коли топонімічна комісія їм дозволила встановлення пам’ятної дошки, впродовж двох років ніхто з чиновників не запитав про військовий період Шевельова. А тепер під час сесії міськради антифашисти і комуністи влаштовують маніпуляції з фактами трагічного періоду «колабораціоніста Юрія Шевельова-Шереха».
«Відбувалася така небезпечна підміна понять, як це траплялося у 30-х роках минулого століття. Виступаючі на сесії так сформулювали загальну думку, що склалося враження про негативність постаті Юрія Шевельова», – зауважує Кость Черемський.
«Пособник фашистів, зрадник, боягуз» – епітети на адресу мовознавця
Понад годину правозахисники та історики, антифашисти разом з комуністами, націонал-патріоти, міські депутати і керівники Харківського краю Добкін із Кернесом розбирали мемуари Юрія Шевельова вздовж і поперек. Робота Шевельова в газеті «Нова Україна» в роки нацистської окупації Харкова – це ще дрібне обвинувачення, яке пролунало з їхніх вуст. Нинішні керівники області і міста обурюються, як це Юрій Шевельов дозволив собі жити в будинку навпроти німецької комендатури, по Сумській, 17, в тому будинку, на якому вішали людей. У них і сумнівів немає, що «пособник фашистів, зрадник, боягуз» Шевельов обрав вільну квартиру там, де, як вони припускають, мешкала єврейська родина, що потрапила до гетто.
Більшість депутатського корпусу не прислухалася до звернення від європейських та американських науковців, які просили зберегти пам’ять свого колеги і не ламати дошки. Їх не переконали запевнення правозахисників стосовно того, що в 50-і роки радянською владою були амністовані колабораціоністи.
Як сказав Геннадій Кернес, амністія для нього – не аргумент, що можна всім реабілітованим ставити меморіальні дошки. Після таких голосних заяв важко уявити, що меморіальна дошка Шевельову з’явиться в Харківському університеті, де викладав Шевельов, або на якомусь із будинків, де він жив. Хоча влада обіцяє розглянути всі пропозиції, якщо такі надійдуть від націонал-патріотичної інтелігенції.
А щодо вже зруйнованої дошки – співголова оргкомітету із вшанування 105-ї річниці всесвітньовідомого лінгвіста, лауреата Шевченківської премії Юрія Шевельова – Кость Черемський наголосив, що ця пам’ятна плита зводилася спільно громадою.
Майже за рік люди з різних міст України пожертвували на дошку близько 16 тисяч гривень.
