Виграв Європейський суд – «пожертвуй» гроші колонії?

Київ – «Віддай відсуджені 25 тисяч євро тюремникам – і твого чоловіка не чіпатимуть». Дружина одного з українських засуджених стверджує, що її чоловіка змушують «зробити анонімну пожертву» керівництву його колонії на Черкащині, віддавши гроші, отримані за вироком Європейського суду з прав людини. За заявою дружини Костянтина Ходаківського зараз тривають перевірки, однак правозахисники зауважують: шантаж родичів і корупція для теперішньої системи виконання покарань – звичне явище. Натомість у Державній пенітенціарній службі «дуже сумніваються» у правдивості тверджень жінки.

Костянтин Ходаківський – один із 17 заявників у справі «Карабет та інші проти України» про катування ув’язнених Ізяславської колонії на Хмельниччині у 2007 році. Там засуджені оголосили голодування на знак протесту проти поганих умов утримання, і спецпідрозділ, який викликали «здійснити перевірку», кілька днів їх бив.

Європейський суд з прав людини у січні цього року визнав факт катувань і присудив виплатити постраждалим або їхнім родичам компенсацію – по 25 тисяч євро.

Коли керівництво Старобабанівської колонії на Черкащині, куди перевели Ходаківського, про це дізналось, Костянтина несподівано посадили у карцер і заборонили побачення з родичами, стверджує його дружина Вікторія.

«Прямим текстом кажуть: якщо ви хочете, щоб «добре сидів», щоб не повторився Ізяслав, то нехай він напише відмову від цих грошей і перекаже їх на рахунок колонії. Я розмовляла із начальником колонії, конкретно він мені це сказав в обличчя», – говорить вона.

За словами Вікторії, вона дуже боїться: після інциденту в Ізяславській колонії жодних вісток від чоловіка не надходило, і близько півтора року жінка не знала, де він і що з ним. А тепер, коли вона бачила чоловіка востаннє, на ньому були свіжі синці.

Напередодні Вільнюського саміту ці люди можуть мати проблеми – адвокат

Підтвердження заяви дружини Костянтина Ходаківського із незалежних джерел не було. Якщо звинувачення підтвердяться, факт вимагання такого хабара – ляпас Раді Європи і демократичним цінностям, які начебто підтримувала Україна, підписуючи Європейську конвенцію з прав людини, вважає адвокат у справі «Карабет та інші проти України» у Європейському суді з прав людини, виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

«Взагалі-то це просто брутальна зневага до рішень Європейському суду з прав людини, і я точно дам знати всім органам, які спостерігають за виконанням судових рішень, про цю ситуацію, – обіцяє він. – Я думаю, у рамках переговорного процесу щодо угоди про асоціацію, люди, які насмілюються висувати такі вимоги, можуть мати великі проблеми».

Контролювати ситуацію обіцяють і в офісі уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Зараз у колонію направили звернення, можливо, туди поїдуть із перевіркою, зазначив представник омбудсмена з питань комунікативної політики та зв’язків із громадськістю Михайло Чаплига.

«Далі, як правило, іде звернення у несудові інстанції, зокрема, в прокуратуру з проханням провести розслідування. Ну, і відповідно – до керівництва Державної пенітенціарної служби», – пояснює він.

«Дуже сподіваюсь, що це – наклеп»

Ці заяви потребують перевірки, говорять у Державній пенітенціарній службі. Радіо Свобода надіслало інформаційний запит тюремній службі та очікує на результати перевірки заяви дружини ув’язненого Костянтина Ходаківського у визначений законом термін.

Тим часом представник відомства Ігор Андрушко зауважує: «Дуже сподіваюсь, що це в черговий раз – наклеп. Я так думаю, що дії адміністрації, у тому аспекті, що стосується рішень Європейського суду або інших судів, знаходяться у рамках правового поля. І я дуже сумніваюсь, що хтось там вимагає гроші повернути в установу або десь там залишити».

Хабарі – звична практика?

Шантаж і вимагання хабара за умовно-дострокове звільнення або покращення умов для в’язнів – звична практика системи виконання покарань, вважає Андрій Діденко із Харківської правозахисної групи.

«Навіть чув такий приклад, коли начальник колонії, зі слів, знову ж таки, засуджених, мав або має власну бензоколонку, і для того, щоб вирішити певне питання, наприклад, щодо звільнення або переведення людини, родичі засудженого приходять на заправку, сплачують кошти і приносять чек. Це є нібито запорукою того, що угода відбулася», – розповідає правозахисник.

Сьогодні дуже складно довести факт шантажу у в’язницях, бо система – закрита, зауважує очільник правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександр Букалов. Ситуацію не змінити, внісши зміни до законодавства, говорить він. На думку Букалова, має бути політична воля на місцях і у керівництва пенітенціарної служби.

«Випадки притягнення винуватих за хабарі або інші порушення рахуються десятками. Це – не дуже багато, але й не дуже мало насправді», – визнає він.

Після того, що відбувалося в Ізяславській колонії, відповідні відомства проводили там перевірки, однак кримінальних справ порушено не було. За неналежне виконання посадових обов’язків 26 співробітників установи та обласного управління були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а двох осіб попередили про неповну службову відповідність.