Варшава – У Польщі сподіваються, що Брюссель не ускладнюватиме процедур добування сланцевого газу в Європі. Польські політики твердять, що діюче польське законодавство належним чином захищає навколишнє середовище. Вони також вважають, що польський нетрадиційний газ стане альтернативою для голубого палива, імпортованого з Росії. Однак, значно обережніші у своїх оцінках польські експерти з газових питань.
Зі свердловини неподалік міста Лемборк, що на півночі Польщі сланцевий газ добувають вже два місяці. Фірма Lane Energy Poland, контрольована американським концерном ConocoPhilips щодоби добуває 8 тисяч кубометрів нетрадиційного голубого палива. Це перший настільки добрий результат в історії пошуку покладів сланцевого газу на європейському континенті.
Два роки тому американські експерти опублікували свої прогнози, згідно з якими на території Польщі можуть бути велетенські поклади нетрадиційного газу, які обчислюються більйонами кубометрів. За даними геологів, так звана сланцева смуга охоплює 12 відсотків території Польщі й простягається з півночі на південь – від Ґданська через Люблін аж до кордону з Україною.
В очікуванні на газове ельдорадо, голова польського уряду Дональд Туск півтора року тому заявив, що польська енергетика стане незалежною від російського газу. Туск також говорив про те, що завдяки сланцевому газу поляки на старість матимуть вищі пенсії.
Польські мрії про газове Ельдорадо – родом з Америки
Говорячи про надії поляків, що пов’язані зі сланцевим газом, експерт із Польського інституту міжнародних справ Бартош Вішневський зазначає: «Передусім сланцевий газ – це своєрідна обіцянка, яка приходить до нас із Північної Америки. Те, що відбувається у Північній Америці, розпалює уяву польського суспільства і частини політиків. Перші сигнали про те що в Польщі можуть бути великі поклади сланцевого газу появилися в 2011 році, коли американський департамент енергії опублікував приблизні дані, що стосуються того, скільки саме газу може бути у Польщі. Тоді пролунало, що в Польщі може бути 5 більйонів кубометрів сланцевого газу. Це означало що Польща може стати імпортером газу та самодостатньою державою, якщо йдеться про цю сировину».
Як пояснює експерт, прогнози 2011 року були попередніми, з того часу зроблено відносно небагато свердловин, а тим часом з’явилися нові дані про обсяги сланцевого газу у польських надрах. Вони менш оптимістичні, говорить Вішневський, та все одно сланцевий проект надалі сприймають у Польщі як шанс на збільшення енергетичної безпеки країни, а також як засіб підвищення добробуту майбутніх поколінь.
«Все залежатиме від того наскільки вправно вдасться перейти цей етап пошуків. Фірми, які займаються видобутком газу намагаються зменшити цей оптимізм, який йде з урядових кіл. Галузь хоче точніше визначити обсяги покладів газу. Щоб перейти до промислової фази потрібно щонайменше у 6 разів більше свердловин, ніж тих, які є тепер, а тепер їх є приблизно 50», – пояснює Вішневський. Щойно після того, як буде здійснено 300 свердловин, зазначає експерт, а фірми матимуть достатньо інформації про поклади газу, вони зможуть вирішувати – інвестувати в його видобутокчи ні.
Чому в Європі важче отримати підтримку громадської думки?
Вішневський зауважує, що ставлення польського суспільства до сланцевого газу здебільшого позитивне. «В основному ставлення польського суспільства до сланцевого газу позитивне. За результатами найновіших досліджень, більшість поляків готові дозволити фірмам займатися пошуками сланцевого газу навіть неподалік місць свого проживання, – каже експерт. – Якщо ж ідеться про місцеві громади, то в деяких регіонах до справи ставилися з ентузіазмом, це виникало з наголошування на економічних перевагах. Йдеться про місця праці, а також про дорожню інфраструктуру. Пам’ятаймо, що це важка промисловість, яка вимагає досить складних логістичних операцій, а вони неможливі без доброї транспортної інфраструктури».
Протести деяких місцевих громад проти спорудження свердловин на їхній території Вішневський пояснює недостатньою поінформованістю населення. Він каже, що тягар інформування громадян про сланцевий газ ліг на плечі фірм-видобувників, які, за винятком американських концернів, не вміють спілкуватися з населенням.
«Ми повинні усвідомлювати, що отримання підтримки громадської думки буде набагато складнішим, ніж це було в Північній Америці. Зокрема тому, що сьогодні вже багато відомо про цю галузь, відомо, що вона не є нейтральною для навколишнього середовища. Адже неправдою буде твердити, що в США не було негативних наслідків», – зазначає експерт.
Вішневський також звертає увагу на ту обставину, що у Сполучених Штатах на відміну від європейських держав власник земельної ділянки володіє усім тим, що є в землі. Таким чином в Америці, володіючи землею, з якої добувають газ, можна заробити набагато більше, ніж у Європі.
Європейські «газові» дискусії спричинені наближенням виборів?
У вересні сланцевий газ, із яким у Польщі пов’язують великі сподівання, опинився під пильною увагою Європейської комісії та Європейського парламенту. У Брюсселі працюють над новими правовими актами, які регулюватимуть добування цієї сировини. Марчін Королец, польський міністр охорони навколишнього середовища переконаний, що такі нововведення не потрібні. На його думку, для захисту довкілля достатньо тих законів, які вже діють.
Боґуслав Сонік, польський депутат Європарламенту, нагадує про опір, який чинять проектові сланцевого газу деякі політики ЄС. Він нагадує, що на вересневій пленарній сесії у Страсбурзі євродепутати мали голосувати за оцінку впливу видобування сланцевого газу на навколишнє середовище. Це дуже важлива директива з точки зору охорони середовища і промислового розвитку, каже польський політик, тому депутати вирішили, що потрібна серйозна дискусія й перенесли голосування на жовтень.
«На мою думку, це вигідно для Польщі, бо дає країні більше часу на отримання підтримки. Як член комісії охорони навколишнього середовища, я проаналізував цей документ із великою увагою. У ньому опинилися небезпечні записи, які можуть унеможливити не тільки пошуки покладів газу, а й навіть дослідження цієї теми», – говорить політик.
Сонік не заперечує, що видобування газу повинно відповідати найвищим стандартам охорони навколишнього середовища й бути безпечним для громадян. Проте, каже він, не можна дозволити, щоб антисланцеве лобі впровадило на європейському рівні настільки жорсткі вимоги, які фактично унеможливлять розвиток галузі.
Польські ЗМІ активізацію «антисланцевих» політичних середовищ у європейських структурах пов’язують із наближенням виборів до Європейського парламенту, що відбуватимуться в травні 2014 року. Як зазначає «Польське радіо», у європейській дискусії про сланцевий газ насправді йдеться про велику політику, і чим ближче до виборів, тим завзятіші «газові» суперечки.
Зі свердловини неподалік міста Лемборк, що на півночі Польщі сланцевий газ добувають вже два місяці. Фірма Lane Energy Poland, контрольована американським концерном ConocoPhilips щодоби добуває 8 тисяч кубометрів нетрадиційного голубого палива. Це перший настільки добрий результат в історії пошуку покладів сланцевого газу на європейському континенті.
Два роки тому американські експерти опублікували свої прогнози, згідно з якими на території Польщі можуть бути велетенські поклади нетрадиційного газу, які обчислюються більйонами кубометрів. За даними геологів, так звана сланцева смуга охоплює 12 відсотків території Польщі й простягається з півночі на південь – від Ґданська через Люблін аж до кордону з Україною.
В очікуванні на газове ельдорадо, голова польського уряду Дональд Туск півтора року тому заявив, що польська енергетика стане незалежною від російського газу. Туск також говорив про те, що завдяки сланцевому газу поляки на старість матимуть вищі пенсії.
Польські мрії про газове Ельдорадо – родом з Америки
Говорячи про надії поляків, що пов’язані зі сланцевим газом, експерт із Польського інституту міжнародних справ Бартош Вішневський зазначає: «Передусім сланцевий газ – це своєрідна обіцянка, яка приходить до нас із Північної Америки. Те, що відбувається у Північній Америці, розпалює уяву польського суспільства і частини політиків. Перші сигнали про те що в Польщі можуть бути великі поклади сланцевого газу появилися в 2011 році, коли американський департамент енергії опублікував приблизні дані, що стосуються того, скільки саме газу може бути у Польщі. Тоді пролунало, що в Польщі може бути 5 більйонів кубометрів сланцевого газу. Це означало що Польща може стати імпортером газу та самодостатньою державою, якщо йдеться про цю сировину».
Як пояснює експерт, прогнози 2011 року були попередніми, з того часу зроблено відносно небагато свердловин, а тим часом з’явилися нові дані про обсяги сланцевого газу у польських надрах. Вони менш оптимістичні, говорить Вішневський, та все одно сланцевий проект надалі сприймають у Польщі як шанс на збільшення енергетичної безпеки країни, а також як засіб підвищення добробуту майбутніх поколінь.
«Все залежатиме від того наскільки вправно вдасться перейти цей етап пошуків. Фірми, які займаються видобутком газу намагаються зменшити цей оптимізм, який йде з урядових кіл. Галузь хоче точніше визначити обсяги покладів газу. Щоб перейти до промислової фази потрібно щонайменше у 6 разів більше свердловин, ніж тих, які є тепер, а тепер їх є приблизно 50», – пояснює Вішневський. Щойно після того, як буде здійснено 300 свердловин, зазначає експерт, а фірми матимуть достатньо інформації про поклади газу, вони зможуть вирішувати – інвестувати в його видобутокчи ні.
Чому в Європі важче отримати підтримку громадської думки?
Вішневський зауважує, що ставлення польського суспільства до сланцевого газу здебільшого позитивне. «В основному ставлення польського суспільства до сланцевого газу позитивне. За результатами найновіших досліджень, більшість поляків готові дозволити фірмам займатися пошуками сланцевого газу навіть неподалік місць свого проживання, – каже експерт. – Якщо ж ідеться про місцеві громади, то в деяких регіонах до справи ставилися з ентузіазмом, це виникало з наголошування на економічних перевагах. Йдеться про місця праці, а також про дорожню інфраструктуру. Пам’ятаймо, що це важка промисловість, яка вимагає досить складних логістичних операцій, а вони неможливі без доброї транспортної інфраструктури».
Протести деяких місцевих громад проти спорудження свердловин на їхній території Вішневський пояснює недостатньою поінформованістю населення. Він каже, що тягар інформування громадян про сланцевий газ ліг на плечі фірм-видобувників, які, за винятком американських концернів, не вміють спілкуватися з населенням.
«Ми повинні усвідомлювати, що отримання підтримки громадської думки буде набагато складнішим, ніж це було в Північній Америці. Зокрема тому, що сьогодні вже багато відомо про цю галузь, відомо, що вона не є нейтральною для навколишнього середовища. Адже неправдою буде твердити, що в США не було негативних наслідків», – зазначає експерт.
Вішневський також звертає увагу на ту обставину, що у Сполучених Штатах на відміну від європейських держав власник земельної ділянки володіє усім тим, що є в землі. Таким чином в Америці, володіючи землею, з якої добувають газ, можна заробити набагато більше, ніж у Європі.
Європейські «газові» дискусії спричинені наближенням виборів?
У вересні сланцевий газ, із яким у Польщі пов’язують великі сподівання, опинився під пильною увагою Європейської комісії та Європейського парламенту. У Брюсселі працюють над новими правовими актами, які регулюватимуть добування цієї сировини. Марчін Королец, польський міністр охорони навколишнього середовища переконаний, що такі нововведення не потрібні. На його думку, для захисту довкілля достатньо тих законів, які вже діють.
Боґуслав Сонік, польський депутат Європарламенту, нагадує про опір, який чинять проектові сланцевого газу деякі політики ЄС. Він нагадує, що на вересневій пленарній сесії у Страсбурзі євродепутати мали голосувати за оцінку впливу видобування сланцевого газу на навколишнє середовище. Це дуже важлива директива з точки зору охорони середовища і промислового розвитку, каже польський політик, тому депутати вирішили, що потрібна серйозна дискусія й перенесли голосування на жовтень.
«На мою думку, це вигідно для Польщі, бо дає країні більше часу на отримання підтримки. Як член комісії охорони навколишнього середовища, я проаналізував цей документ із великою увагою. У ньому опинилися небезпечні записи, які можуть унеможливити не тільки пошуки покладів газу, а й навіть дослідження цієї теми», – говорить політик.
Сонік не заперечує, що видобування газу повинно відповідати найвищим стандартам охорони навколишнього середовища й бути безпечним для громадян. Проте, каже він, не можна дозволити, щоб антисланцеве лобі впровадило на європейському рівні настільки жорсткі вимоги, які фактично унеможливлять розвиток галузі.
Польські ЗМІ активізацію «антисланцевих» політичних середовищ у європейських структурах пов’язують із наближенням виборів до Європейського парламенту, що відбуватимуться в травні 2014 року. Як зазначає «Польське радіо», у європейській дискусії про сланцевий газ насправді йдеться про велику політику, і чим ближче до виборів, тим завзятіші «газові» суперечки.
