Законопроект у Державній думі Росії, згідно з яким дітей зможуть відбирати від батьків, якщо ті мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію, налякав російську ЛГБТ-спільноту. Ця ініціатива вписується в рамки того, що правозахисники називають цілеспрямованою урядовою кампанією проти гомосексуалістів у Росії. Мати-лесбійка зі Санкт-Петербурга розповіла про свої страхи.
Коли Саша усвідомила, що є лесбійкою, зрозуміла: у Росії попереду на неї чекатиме багато труднощів. Але все одно навіть помислити не можна було, щоб власну дитину могли відібрати у матері тільки через сексуальну орієнтацію жінки.
Новий закон, однак, може зробити це реальністю для близько двох мільйонів росіян-гомосексуалістів, які, за даними влади, виховують у своїх родинах дітей.
Саша, яка живе в Санкт-Петербурзі, зізнається: «Так, мені страшно. Страшно, взагалі, за безпеку нашої родини».
Спроба прирівняти гомосексуалізм до злочину
Законопроект, співзвучний із уже ухваленим законом про заборону пропаганди нетрадиційних сексуальних стосунків, перетворить гомосексуальну орієнтацію на підставу для позбавлення батьків їхніх прав опіки над власними дітьми, вважають правозахисники.
Крім того, якщо законопроект буде ухвалений та підписаний, то гомосексуалізм зможуть тлумачити так само, як, приміром, наркотичну залежність чи знущання над дитиною.
Автор законопроекту депутат-єдинорос Державної думи Олексій Журавльов пише у своїй пропозиції, що «факт допускання одним із батьків дитини сексуальних контактів із особами своєї статі може завдати величезної шкоди психіці дитини».
Депутат вніс законопроект на розгляд до нижньої палати російського парламенту у вересні цього року, його перше читання може відбутися найближчими днями.
Речник Олексія Журавльова, також член партії «Єдина Росія» відмовився коментувати цю законодавчу ініціативу.
Цькування, атаки, подвійне життя
Правозахисники однозначно засудили законопроект. Вони наголошують, що у разі його ухвалення будуть порушені основоположні права людини, а одностатеві пари та їхні діти – приречені на життя в брехні.
Законопроект також жахнув і без того залякану російську ЛГБТ-спільноту, представники якої заявили про хвилю вербальних та фізичних посягань і атак після того, як президент Володимир Путін підписав у червні цього року закон проти пропаганди гомосексуалізму.
Саша із Петербурга розповідає про вплив цих законів на стосунки звичайних людей у повсякденні. «Ці закони вже дають конкретні результати. Можна очікувати, що поміж людей запанує ворожість. Це є полювання на відьом. Людей повертають обличчям один до одного й нацьковують один на одного, мов собак», – каже жінка.
Саша відмовляється називати своє повне ім’я. Вона та її партнерка Марина, з якою вони давно вже разом, особливо обачні відтоді, як торік у Санкт-Петербурзі набрав чинності місцевий закон проти пропаганди гомосексуалізму.
Дві жінки живуть разом та виховують трирічного сина, чиєю біологічною матір’ю є Марина. Своїм сусідам та колегам вони кажуть, що є подругами. Це завдало глибоких страждань, особливо Саші.
«Я не можу повноцінно сказати ані в лікарні, ані в дитячому садочку, що я є одним із батьків так само, як і Марина. Це факт, який доводиться приймати, поки ми живемо в цій країні. Я не зможу по-чесному пояснити навіть Артемію, хто я така. Свого часу я вимушена була провести велику роботу з самою собою, щоб усе це якось прийняти», – каже Саша.
Хоча гомосексуалізм у Росії декриміналізували ще 1993 року після розпаду Радянського Союзу, вороже ставлення до геїв та лесбійок нікуди в цій країні не поділося.
Злива ініціатив, з-поміж яких – пропозиція заборонити людям із гомосексуальною орієнтацією здавати донорську кров, – лише зміцнила поширене в Росії переконання, що інтимні стосунки з представником тієї самої статі – це або злочин, або хвороба, яку потрібно лікувати.
Геї та лесбійки розповідають, що їх несправедливо звинувачують у таких соціальних проблемах, як низький рівень народжуваності чи епідемія ВІЛ/СНІДу.
Чи проголосують за цей закон депутати-гомосексуалісти?
На знак протесту проти спроб позбавити людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією батьківських прав відома московська журналістка та активіста руху за права геїв Олена Костюченко оголосила, що складе список прихованих гомосексуалів у депутатському корпусі Державної думи.
Вона обіцяє оприлюднити прізвища депутатів, які є гомосексуалами, якщо ті не спроможуться проголосувати проти законопроекту. Але вона передбачає, що цей законопроект, як і решта ініціатив «Єдиної Росії», успішно подолає всі бар’єри в Думі.
Вона розповідає, що батьківські пари геїв та лесбійок уже залишають країну чи переїжджають до інших російських міст, де їх ніхто не знає.
«Після того, як було озвучено, що будуть ухвалювати цей закон, майже всі їдуть геть. Якщо не можуть переїхати за кордон, то перебираються до іншого міста. Деякі родини, особливо жіночі, купують зброю. Вони ні за що не віддаватимуть дітей і готові захищати свій дім, коли за дітьми прийдуть», – заявила журналістка.
Наразі Саша та Марина вирішили залишатися в Росії. Саша керує власною PR-агенцією. Вона зауважує, що вони не хочуть залишати свою країну, роботу та сім’ї. Проте жінки ладні почати пакувати валізи, якщо безпеці їхнього сина щось загрожуватиме.
«Якщо у вікна почнуть кидати тухлі яйця чи пляшки із запальною сумішшю, то доведеться тікати звідси. Насправді це може трапитися будь-якої миті. Я не надто оптимістично налаштована. Тримаюся, але почуваюся пригніченою», – зазначає Саша.
Матеріал підготували Claire Bigg, Жанна Безп’ятчук
Коли Саша усвідомила, що є лесбійкою, зрозуміла: у Росії попереду на неї чекатиме багато труднощів. Але все одно навіть помислити не можна було, щоб власну дитину могли відібрати у матері тільки через сексуальну орієнтацію жінки.
Новий закон, однак, може зробити це реальністю для близько двох мільйонів росіян-гомосексуалістів, які, за даними влади, виховують у своїх родинах дітей.
Саша, яка живе в Санкт-Петербурзі, зізнається: «Так, мені страшно. Страшно, взагалі, за безпеку нашої родини».
Спроба прирівняти гомосексуалізм до злочину
Законопроект, співзвучний із уже ухваленим законом про заборону пропаганди нетрадиційних сексуальних стосунків, перетворить гомосексуальну орієнтацію на підставу для позбавлення батьків їхніх прав опіки над власними дітьми, вважають правозахисники.
Крім того, якщо законопроект буде ухвалений та підписаний, то гомосексуалізм зможуть тлумачити так само, як, приміром, наркотичну залежність чи знущання над дитиною.
Автор законопроекту депутат-єдинорос Державної думи Олексій Журавльов пише у своїй пропозиції, що «факт допускання одним із батьків дитини сексуальних контактів із особами своєї статі може завдати величезної шкоди психіці дитини».
Депутат вніс законопроект на розгляд до нижньої палати російського парламенту у вересні цього року, його перше читання може відбутися найближчими днями.
Речник Олексія Журавльова, також член партії «Єдина Росія» відмовився коментувати цю законодавчу ініціативу.
Цькування, атаки, подвійне життя
Правозахисники однозначно засудили законопроект. Вони наголошують, що у разі його ухвалення будуть порушені основоположні права людини, а одностатеві пари та їхні діти – приречені на життя в брехні.
Законопроект також жахнув і без того залякану російську ЛГБТ-спільноту, представники якої заявили про хвилю вербальних та фізичних посягань і атак після того, як президент Володимир Путін підписав у червні цього року закон проти пропаганди гомосексуалізму.
Саша із Петербурга розповідає про вплив цих законів на стосунки звичайних людей у повсякденні. «Ці закони вже дають конкретні результати. Можна очікувати, що поміж людей запанує ворожість. Це є полювання на відьом. Людей повертають обличчям один до одного й нацьковують один на одного, мов собак», – каже жінка.
Саша відмовляється називати своє повне ім’я. Вона та її партнерка Марина, з якою вони давно вже разом, особливо обачні відтоді, як торік у Санкт-Петербурзі набрав чинності місцевий закон проти пропаганди гомосексуалізму.
Дві жінки живуть разом та виховують трирічного сина, чиєю біологічною матір’ю є Марина. Своїм сусідам та колегам вони кажуть, що є подругами. Це завдало глибоких страждань, особливо Саші.
«Я не можу повноцінно сказати ані в лікарні, ані в дитячому садочку, що я є одним із батьків так само, як і Марина. Це факт, який доводиться приймати, поки ми живемо в цій країні. Я не зможу по-чесному пояснити навіть Артемію, хто я така. Свого часу я вимушена була провести велику роботу з самою собою, щоб усе це якось прийняти», – каже Саша.
Хоча гомосексуалізм у Росії декриміналізували ще 1993 року після розпаду Радянського Союзу, вороже ставлення до геїв та лесбійок нікуди в цій країні не поділося.
Злива ініціатив, з-поміж яких – пропозиція заборонити людям із гомосексуальною орієнтацією здавати донорську кров, – лише зміцнила поширене в Росії переконання, що інтимні стосунки з представником тієї самої статі – це або злочин, або хвороба, яку потрібно лікувати.
Геї та лесбійки розповідають, що їх несправедливо звинувачують у таких соціальних проблемах, як низький рівень народжуваності чи епідемія ВІЛ/СНІДу.
Чи проголосують за цей закон депутати-гомосексуалісти?
На знак протесту проти спроб позбавити людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією батьківських прав відома московська журналістка та активіста руху за права геїв Олена Костюченко оголосила, що складе список прихованих гомосексуалів у депутатському корпусі Державної думи.
Вона обіцяє оприлюднити прізвища депутатів, які є гомосексуалами, якщо ті не спроможуться проголосувати проти законопроекту. Але вона передбачає, що цей законопроект, як і решта ініціатив «Єдиної Росії», успішно подолає всі бар’єри в Думі.
Вона розповідає, що батьківські пари геїв та лесбійок уже залишають країну чи переїжджають до інших російських міст, де їх ніхто не знає.
Деякі родини, особливо жіночі, купують зброю. Вони ні за що не віддаватимуть дітейОлена Костюченко
Наразі Саша та Марина вирішили залишатися в Росії. Саша керує власною PR-агенцією. Вона зауважує, що вони не хочуть залишати свою країну, роботу та сім’ї. Проте жінки ладні почати пакувати валізи, якщо безпеці їхнього сина щось загрожуватиме.
«Якщо у вікна почнуть кидати тухлі яйця чи пляшки із запальною сумішшю, то доведеться тікати звідси. Насправді це може трапитися будь-якої миті. Я не надто оптимістично налаштована. Тримаюся, але почуваюся пригніченою», – зазначає Саша.
Матеріал підготували Claire Bigg, Жанна Безп’ятчук
