Недосконалість законодавства України дозволяє руйнувати історичне середовище його міст, забудовуючи старовинні квартали сучасними спорудами. Про це заявив голова комісії Київради з питань культури Дмитро Нікульшин. Серед іншого, за його словами, через це у Києві під загрозою перебудови і фактичного зруйнування перебуває будівля на розі вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, внесена до державного реєстру нерухомих пам’яток України у 2009 році.
«Управління культурної спадщини КМДА зробило паспорт на пам’ятку, а центральний орган виконавчої влади – департамент у складі Міністерства культури, – дає абсолютно протилежні документи. Фактично, з року у рік ми стаємо свідками того, що, віддавши центральній владі свої повноваження (як міська громада), ми спостерігаємо ці негативні процеси», – заявив Нікульшин.
За його словами, паспорт КМДА на готель «Кане» визначив предметом охорони всі фасади будинку. Натомість 2010 року Міністерство культури видало інший паспорт на цю ж будівлю, в якому предметом охорони названо оздоблення другого і третього поверху.
Також Мінкульт надав історико-містобудівне обґрунтування, згідно з яким допускається будівництво на цьому місці сучасної споруди висотою 12 надземних і 2 підземних поверхи, зазначив Нікульшин.
Сьогодні ж голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов повідомив, що КМДА веде переговори з інвестором щодо поверховості будівлі, яку планують побудувати на розі вулиць Хрещатик і Хмельницького. «Місяць тому я дав доручення. Департамент архітектури зустрівся з забудовником, і вони висловили позицію, що ми у жодному варіанті не підтримуємо будівництво багатоповерхівки», – наводить висловлювання Попова інформаційне агентство УНН.
Будівля, відома як готель «Кане», або ж «номери Кане», збудована у 1874 році з ініціативи купця Жана-Батіста Кане. У цьому будинку у різний час зупинялись художник Михайло Врубель, актор Панас Саксаганський, голова Української Держави (у 1918 р.) гетьман Павло Скоропадський, про що пише київський історик Михайло Кальницький.
«Управління культурної спадщини КМДА зробило паспорт на пам’ятку, а центральний орган виконавчої влади – департамент у складі Міністерства культури, – дає абсолютно протилежні документи. Фактично, з року у рік ми стаємо свідками того, що, віддавши центральній владі свої повноваження (як міська громада), ми спостерігаємо ці негативні процеси», – заявив Нікульшин.
За його словами, паспорт КМДА на готель «Кане» визначив предметом охорони всі фасади будинку. Натомість 2010 року Міністерство культури видало інший паспорт на цю ж будівлю, в якому предметом охорони названо оздоблення другого і третього поверху.
Також Мінкульт надав історико-містобудівне обґрунтування, згідно з яким допускається будівництво на цьому місці сучасної споруди висотою 12 надземних і 2 підземних поверхи, зазначив Нікульшин.
Сьогодні ж голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов повідомив, що КМДА веде переговори з інвестором щодо поверховості будівлі, яку планують побудувати на розі вулиць Хрещатик і Хмельницького. «Місяць тому я дав доручення. Департамент архітектури зустрівся з забудовником, і вони висловили позицію, що ми у жодному варіанті не підтримуємо будівництво багатоповерхівки», – наводить висловлювання Попова інформаційне агентство УНН.
Будівля, відома як готель «Кане», або ж «номери Кане», збудована у 1874 році з ініціативи купця Жана-Батіста Кане. У цьому будинку у різний час зупинялись художник Михайло Врубель, актор Панас Саксаганський, голова Української Держави (у 1918 р.) гетьман Павло Скоропадський, про що пише київський історик Михайло Кальницький.
