В Україні цього року закрито 161 школу у селах та містечках. План Міністерства освіти із «укрупнення» шкіл активно реалізується на Харківщині. Область є другою в Україні за кількістю закритих сільських навчальних закладів. Цього року перестали існувати 33 малокомплектні школи.
Рішення про закриття малокомплектних шкіл, за словами чиновників, ухвалюється за погодженням із територіальними громадами. Батьків переконують, що їхнім дітям краще буде у великих школах із комп’ютерними класами, великими спортзалами та розвинутим конкурентним середовищем.
Натомість супротивники укрупнення шкіл кажуть, що в такий спосіб місцева влада збирається заощадити кошти, а закриття шкіл неминуче призведе до вимирання сіл.
Бригадирівка відстояла свою школу. Чи надовго?
У селі Бригадирівка, що на Ізюмщині, батьки разом з учнями змогли відстояти свою школу. У селі живе три сотні людей, серед них 39 дітей шкільного віку. Найменший за чисельністю восьмий клас Бригадирівської школи має 3 учні, дев’ятий – 10, а до першого класу пішло 6 дітей.
Керівництво районного відділу освіти аргументувало необхідність закриття школи поганим матеріально-технічним станом школи, відсутністю туалету та спортивного залу. Громада дослухатися до цих аргументів не захотіла.
«Наша маленька школа працює вже 46 років. Щороку ми випускаємо дітей. Лише один раз у нас не було дев’ятого класу. Спортивна зала невеличка у нас, 36 квадратних метрів», – розповідає директор школи-дев’ятирічки Наталія Мокляк.
Якби закрили школу, то дітям довелося б щодня їздити шкільним автобусом 10 кілометрів у школу до Липчанівки.
«Щоранку доводиться прокидатися о шостій ранку, навіть раніше, щоб одягнутися, поїсти і вийти на автобус, який приїжджає в село за 15 хвилин до сьомої. І повернутися після п’ятої години вечора. У тій школі годують дітей один раз – о десятій ранку. Для першачків це дуже тяжко», – вважає учитель першого класу Яна Соломка.
Самій учительці, за її словами, пропонували перевчатися на вихователя дитячого садка, що призвело б до пониження категорії.
Батьки ж ладні за свій кошт ремонтувати школу, бо кажуть, щоб без неї село вимре.
«Боротися потрібно за те, щоб у кожному селі зберегли школу. На цьому не економлять. Якщо хтось каже, що ми заощаджуємо кошти на укрупненні шкіл, то це призводить до розвалу нації», – зазначає один із батьків Олександр Вешнивецький.
Влада каже, що хоче, щоб усі діти могли отримувати «якісну освіту»
В обласній державній адміністрації вважають, що у великих школах дітям буде краще, бо там учні мають більше стимулів для розвитку та можливостей отримати сучасну освіту.
«Жодна школа не закрита за чиєюсь забаганкою. Йдеться про малокомплектні школи, де немає по 5 класів, або в одному класі вчиться одна-дві дитини. Тому батьки і громада вирішили, щоб дітей возили до школи більш якісного рівня освіти», – наголошує заступник голови обласної державної адміністрації Євген Савін.
Учень восьмого класу Бригадирівської школи Владислав Вєрін може порівняти якість навчання у великих сільських школах і малокомплектних.
«Я приїхав із Петровської школи. Там у нас в класі було 28 учнів. Так от там поки у всіх домашнє завдання перевірять, то закінчувався урок. До мене ніколи не доходила черга. А тут я більше отримую знань», – каже хлопець.
На закритті Бригадирівської школи Ізюмський район міг би зекономити 325 тисяч гривень.
Рішення про закриття малокомплектних шкіл, за словами чиновників, ухвалюється за погодженням із територіальними громадами. Батьків переконують, що їхнім дітям краще буде у великих школах із комп’ютерними класами, великими спортзалами та розвинутим конкурентним середовищем.
Натомість супротивники укрупнення шкіл кажуть, що в такий спосіб місцева влада збирається заощадити кошти, а закриття шкіл неминуче призведе до вимирання сіл.
Бригадирівка відстояла свою школу. Чи надовго?
У селі Бригадирівка, що на Ізюмщині, батьки разом з учнями змогли відстояти свою школу. У селі живе три сотні людей, серед них 39 дітей шкільного віку. Найменший за чисельністю восьмий клас Бригадирівської школи має 3 учні, дев’ятий – 10, а до першого класу пішло 6 дітей.
Керівництво районного відділу освіти аргументувало необхідність закриття школи поганим матеріально-технічним станом школи, відсутністю туалету та спортивного залу. Громада дослухатися до цих аргументів не захотіла.
«Наша маленька школа працює вже 46 років. Щороку ми випускаємо дітей. Лише один раз у нас не було дев’ятого класу. Спортивна зала невеличка у нас, 36 квадратних метрів», – розповідає директор школи-дев’ятирічки Наталія Мокляк.
Якби закрили школу, то дітям довелося б щодня їздити шкільним автобусом 10 кілометрів у школу до Липчанівки.
«Щоранку доводиться прокидатися о шостій ранку, навіть раніше, щоб одягнутися, поїсти і вийти на автобус, який приїжджає в село за 15 хвилин до сьомої. І повернутися після п’ятої години вечора. У тій школі годують дітей один раз – о десятій ранку. Для першачків це дуже тяжко», – вважає учитель першого класу Яна Соломка.
Самій учительці, за її словами, пропонували перевчатися на вихователя дитячого садка, що призвело б до пониження категорії.
Батьки ж ладні за свій кошт ремонтувати школу, бо кажуть, щоб без неї село вимре.
«Боротися потрібно за те, щоб у кожному селі зберегли школу. На цьому не економлять. Якщо хтось каже, що ми заощаджуємо кошти на укрупненні шкіл, то це призводить до розвалу нації», – зазначає один із батьків Олександр Вешнивецький.
Влада каже, що хоче, щоб усі діти могли отримувати «якісну освіту»
В обласній державній адміністрації вважають, що у великих школах дітям буде краще, бо там учні мають більше стимулів для розвитку та можливостей отримати сучасну освіту.
«Жодна школа не закрита за чиєюсь забаганкою. Йдеться про малокомплектні школи, де немає по 5 класів, або в одному класі вчиться одна-дві дитини. Тому батьки і громада вирішили, щоб дітей возили до школи більш якісного рівня освіти», – наголошує заступник голови обласної державної адміністрації Євген Савін.
Учень восьмого класу Бригадирівської школи Владислав Вєрін може порівняти якість навчання у великих сільських школах і малокомплектних.
«Я приїхав із Петровської школи. Там у нас в класі було 28 учнів. Так от там поки у всіх домашнє завдання перевірять, то закінчувався урок. До мене ніколи не доходила черга. А тут я більше отримую знань», – каже хлопець.
На закритті Бригадирівської школи Ізюмський район міг би зекономити 325 тисяч гривень.