Для угоди з ЄС потрібно більше якісної роботи, ніж політичних гасел – Пінчук

Гості «Вашої Свободи»: народні депутати Андрій Пінчук (Партія регіонів) і Павло Петренко («Батьківщина»).

Інна Кузнецова: З початком вересня в Україні стартував не лише новий навчальний рік, а і починається новий політичний сезон. Сьогодні Верховна Рада зібралася на погоджувальне засідання. Там є лише керівники фракцій, парламентських комітетів. Але вже близько 150 людей біля комітетів Верховної Ради вимагають ухвалення євроінтеграційних законів. Завтра ж розпочнуться пленарні засідання Верховної Ради.

І поки керівники фракцій та комітетів обговорюють, які закони мають бути ухвалені саме цього тижня, як буде працювати під час цієї сесії Верховна Рада, ми поговоримо про те, яким буде політичний сезон цієї осені?

Панове, як ви бачите, що вдасться? Минуло сесії, здається, 437 законів не було ухвалено просто за браком часу. Що буде цього?
Андрій Пінчук: Те, що у нас зараз є лише два місяці, навіть 1,5, для того, щоб ухвалити євроінтеграційні закони, які підтримуються більшістю опозиції і більшістю провладних фракцій, то якраз це дуже великий плюс для того, щоб початок цієї сесії був продуктивний і дав продовження продуктивній роботі у наступному.

Тому що ми всі розуміємо, звичайно, що чим ближче до президентських виборів, тим більше посилення політичних якихось емоцій. Але все ж таки те, що у нас зараз по більшості питань є нормальна дискусія, є, в принципі, розуміння, то я думаю, що це дасть можливість, як мінімум, ці півроку попрацювати продуктивно парламенту і виконувати свою функцію професійно. Більше якісної роботи, ніж політичних гасел.

– Чи поділяє опозиція?

Павло Петренко: Насправді Україна зараз є перед дуже серйозним геополітичним вибором. І це питання нашої історії навіть не на десятиріччя, а на сторіччя.

Ситуація зараз складається з нашими східними сусідами, які фактично створюють шалений тиск на українську економіку, застосовують усі важелі (не партнерські) впливу на Україну, з одного боку. З другого боку, у нас є унікальний шанс підписати угоду про асоціацію з ЄС, чим фактично ми вже запустимо незворотній процес інтеграції.

І тому однозначно всі політичні баталії (це моя особиста думка) необхідно відкинути заради спільної цілі, спільної мети, яка стоїть перед українським суспільством і перед українським парламентом.

Тому питання тільки криється в деталях. Звичайно, є ті кроки, які необхідно зробити. Але є десь спротив і з боку чиновників, є спротив деяких політиків, які не бажають української євроінтеграції.

Тому я хочу бути стриманим оптимістом. І вважаю, що є тільки один спосіб для того, щоб ми виконали ті вимоги, які поставив перед нами ЄС. Це спільна робота всіх фракцій у парламенті, які дійсно налаштовані на євроінтеграцію. Ми мали таку практику на минулій сесії, коли представники чотирьох фракцій створювали робочу групу, приймали, відпрацьовували законопроекти, які отримували конституційну більшість у парламенті, за них голосували до 400 народних депутатів.

– До речі, вже сьогодні пі час погоджувальної ради Арсеній Яценюк сказав, що опозиція вимагає створення спеціальної робочої групи для роботи над цими законопроектами, аби вони були ухвалені якомога швидше.

Павло Петренко: Це перевірена практика. Я ще раз повторюся, що на минулій сесії саме за таких умов ми спромоглися дуже швидко ухвалити цілу низку антикорупційних законів, які вимагав ЄС, як перший етап щодо підписання угоди. Тому зараз ми пропонуємо, щоб представники адміністрації президента, Кабміну і представники тих фракцій, які дійсно заявили про свої євроінтеграційні прагнення, долучилися до цієї робочої групи.

– Президент України сказав у п’ятницю в інтерв’ю чотирьом телеканалам про те, що іншого шляху нема.

А вчора, перебуваючи у Донецьку, Володимир Рибак, голова Верховної Ради України, так само підтвердив, що вже цього тижня буде ухвалено шість євро інтеграційних законів. А далі пряма мова Володимира Рибака.

Володимир Рибак: Ми шість законів розглянемо цього тижня і залишиться ще кілька законів. Це закон про прокуратуру, який ми маємо до листопада ухвалити, це законодавство про вибори до Верховної Ради. Гадаю, що ми підходимо до того, що оголосимо вибори в семи округах. І є питання по судовій системі. Ось ці три закони.

Всі інші зобов’язання ми на 100% перед ЄС виконуємо.

– Абсолютно всі зобов’язання, як заявив спікер, виконуються? Чи настільки воно так і буде? Бо за кілька днів до початку сесії заступник лідера Вашої фракції, пане Пінчук, Вадим Колесніченко подав законопроект, який змінює курс взагалі зовнішньої політики України, вектор.

Андрій Пінчук: Дійсно впевнені, те, що всі вимоги будуть виконані… Знаєте, якщо навіть МВФ ставить деякі умови і не тільки до нашої країни, ми бачимо це в міжнародній політичній практиці. Це не те, що ось 100% Може, щось може бути недовиконане. Але якщо є згода і напрямок роботи, то до цього з розумінням ставляться і в ЄС.

До речі, в більшості країн, та ж Румунія, та ж Хорватія, мабуть, і половини не виконали тих вимог.

До чого я це веду? Не до того, що ми не виконаємо, ми виконаємо впевнено. І часу для цього достатньо. І це в першу чергу підтверджує те, у чому звинувачували і Партію регіонів, начебто, у проросійському напрямку. У нас проукраїнський напрямок. І є чіткий вектор у сторону Європи, який задав президент і ніколи від нього не відходив.

А щодо пана Колесніченка, то, знаєте, у нас є, дійсно, фракційна дисципліна, але у нас є нормальне демократичне суспільство, демократичні якісь устрої. І депутат народний все ж таки має право подавати. Тип паче, що пан Колесніченко є мажоритарником. Ми ж розуміємо, що він мажоритарник від Севастополя. Ні для кого це не є якоюсь таємницею, що в Севастополі більшість людей націлена виключно на співпрацю з Росією.

Але, напевне, більшість України…

– Але, окрім пана Колесніченка, висловлювався таким чином ще пан Царьов і пан Богуслаєв.

Андрій Пінчук: Але це не позиція фракції. Позицію фракції озвучує…

– Чи може бути таке, що ці депутати залишать фракцію?

Андрій Пінчук: Я не думаю. Вони можуть мати свою особисту позицію при голосуванні, але якщо у нас буде конституційна більшість, то це не завадить нам.

– Чи так усе насправді виконується, як було сказано паном Рибаком, пане Петренко?

Павло Петренко: Насправді ситуація трохи відрізняється від того оптимізму, який озвучив спікер парламенту.

Ми, як українська опозиція, після зустрічі з європейськими колегами не бачимо поступу у трьох основних напрямах, які є принциповими для ЄС під час підписання угоди про асоціацію. Це блок пов'язаний з прийняттям закону про прокуратуру. Рибак сказав, що цей закон буде ухвалений, але трохи пізніше. На сьогоднішній день українському суспільству не презентований владою свій варіант цього закону.

Андрій Пінчук: Але до підписання у Вільнюсі, мається на увазі.

Павло Петренко: До підписання.

– Наступного тижня приїздять фахівці Венеційської комісії. І там якраз йтиметься про цей закон.

Павло Петренко: З цього приводу на сьогоднішній день у парламенті є вже підготовлений закон про прокуратуру до другого читання, який пройшов цілу низку експертних перевірок. Він ще залишився від минулого скликання. Дуже якісний законопроект, який необхідно і по регламенту, і по Конституції розглянути, тому що це найшвидший спосіб прийняти відповідний закон і виконати вимоги ЄС.

Другий блок – це блок виборчого законодавства.Третій блок – це питання, пов'язані з вирішенням проблем вибіркового правосуддя, це питання Юлії Тимошенко, яке є одним з ключових у так званому «списку Фюле», і ті вимоги, які ставляться для підписання угоди з ЄС.

– Це те, що пан Пінчук сказав, що, якщо вони бачать кроки назустріч, вони можуть піти на поступки. Але це єдине питання, при якому вони можуть не піти на поступки?

Павло Петренко: Це питання, яке належить до принципових. І я впевнений, що тут ніякої мови про поступки бути не може, тому що навіть питання щодо застосовування гуманітарного підходу, як першого етапу щодо звільнення Юлії Тимошенко на виконання рішення Євросуду, є можливість для неї виїхати закордон для того, щоб провести операцію і лікування.

Тому що поступки можна робити у певних політичних питаннях. Тут, крім політичного питання, є ще юридичне питання. Вже більше місяця діє рішення Євросуду з прав людини як вищого судового органу ЄС, яким зобов’язано Україну вжити заходів щодо звільнення Тимошенко. Тому, я думаю, що для влади це є дуже серйозним екзаменом щодо євроінтеграції, для того, щоб показати не тільки декларації, але й конкретні кроки до саміту і вирішити питання Тимошенко.

– Може йти на поступки влада у цьому питанні. Я розумію, що це питання для Вас складне – не Ви вирішуєте…

Андрій Пінчук: Та нічого тут такого складного немає. І я не погоджуюся зі своїм колегою шановним. Там є позиція ЄС і рішення Євросуду не щодо звільнення Тимошенко, а що того, що...

Павло Петренко: Щодо законності арешту її.

Андрій Пінчук: Ну, ось! Але вступило вже в силу рішення суду. Це інші речі. Це є юридичне питання. Як це президент може? Якщо навіть помилування, то повинна спочатку Юлія Володимирівна признати свою вину і звернутися по помилування.

– Президент сказав, що у нього на даний момент немає правових механізмів.

Чи здатна Верховна Рада знайти такий правовий механізм?

Павло Петренко: На сьогодні такий правовий механізм закріплений законодавством, а саме законом про основи законодавства про охорону здоров’я, який передбачає, що кожен громадянин України, незалежно від того, чи він перебуває на волі, чи перебуває в ув’язненні, має право на лікування, у тому числі і за кордоном. Додаткових нормативних актів з цього приводу ухвалювати не потрібно.


Андрій Пінчук: У тому числі і закордоном – от я чомусь не пам’ятаю, що там написано.

Павло Петренко: Візьміть, будь ласка, статтю 8…

Андрій Пінчук: Немає «у тому числі і закордоном». Це ж не реально!

Павло Петренко: Має право на лікування закордоном.

Андрій Пінчук: Якщо він ув’язнений?

Павло Петренко: Ця норма стосується всіх громадян України.

Андрій Пінчук: Ні, стоп! Це інші речі.

Павло Петренко: У КПК передбачено, що громадяни України, які перебувають в ув’язнені, користуються всіма правами громадян України, окрім тих виключень, які є в КПК.

Андрій Пінчук: Хоч один випадок в Україні, коли ув’язнений…

– Прецедентів не було?

Андрій Пінчук: А чим Юлія Володимирівна краще? Тим, що вона зараз відбуває в євроумовах своє покарання і до неї ставлення, м’яко кажучи, дуже толерантне. Напевне, ні одна політув’язнена, як Ви кажете, ніхто не має такого ставлення, як до Юлії Володимирівни.

Павло Петренко: Це вже дуже погана практика і для влади, що у нас в Україні є політув’язнені. Тим паче, це стосується…

Андрій Пінчук: Як Ви кажете: політув’язнені. Я не застосовую це. Вона ув’язнена виключно по економічному.

Павло Петренко: Якщо це стосується колишнього прем’єр-міністра і особи, яка балотувалася у президенти України. Це перше.

Друге. При наявності рішення Євросуду з прав людини, яке, до речі, вступило у законну силу, де чітко прописано, що підстав у суду для затримання Тимошенко не було ні юридичних, фактично ці підстави були політичними. Відповідно Вищий спеціалізований суд і ВСУ повинні були б цю справу переглянути.

На сьогоднішній день я був у Вищому спеціалізованому суді – без жодних підстав затягується процес передачі справи до ВСУ. Тому ми розуміємо, що для влади, для вас це серйозний екзамен на зрілість. Тому що, якщо ми хочемо бути членами ЄС, якщо ми хочемо бути членами європейської сім’ї, то треба не вибірково застосовувати ті правила і принципи, які існують у ЄС, а в повному обсязі їх застосовувати, навіть якщо є певні незручні люди, є певні політичні опоненти, то до них не можна застосовувати репресивні методи. І ми повинні цю сторінку в історії перегорнути і не боятися опозиції і не кидати її за грати.

Андрій Пінчук: Єдине, щоб ми все ж таки перейшли у конструктивне русло. Тому що є питання, дійсно, в якому ми не знайдемо порозуміння.

Вибіркове ставлення до Юлії Володимирівни бачиться лише в одному, що, дійсно, так як вона зараз відбуває ув’язнення, не відбуває ні одна людина, у таких комфортних умовах. Це перше.

Друге. Щодо європейських стандартів, те, що це лідер опозиції, те, що кандидат у президенти… Сильвіо Берлусконі, наскільки я пам’ятаю, ще зараз два чи три колишніх європейських прем’єр-міністри, у Чехії зараз буде…

Павло Петренко: Хтось із них за гратами?

Андрій Пінчук: Питання в іншому. І Жак Ширак – над ним відбувався суд. Все це дискусійні питання.У кожного своя правда.

Не може доля однієї людини, суперечливої людини, стояти на перепоні стратегії розвитку цілої держави.

Павло Петренко: Але зараз, напевне, не ведемо мову про долю президента України, який своїм рішенням ставить під загрозу підписання чи непідписання угоди про асоціацію.

Андрій Пінчук: Віктор Янукович – це єдина людина, яка привела Україну. Віктор Ющенко вже Україну приводив до Європи, що від нас усі відвернулися, а румуни забрали шельф. Я ж кажу, що це єдина людина, яка відповідає за свої слова, як політик. І це ми бачимо в реаліях, я ж кажу, і по виконанню законодавства, і по виконанню шляху до Європи.

– Добре, Віктор Янукович сказав, що всі перепони на шляху до Європи буде перейдено.

Павло Петренко: Ми чекаємо, щоб він відповів за свої слова.

– Маємо запитання від радіослухачів.

Слухач: Пане Петренко, як можуть Вам люди повірити, якщо я звернувся до Вашого Павловського 2 грудня 2012 року – до сих пір відповіді не отримав? Так як можна вам повірити? Вам ганьба! А Партії регіонів – «Ура!».

– Отаке! Ну що?

Павло Петренко: Ну що?

– Передасте вітання Павловському.

Павло Петренко: Є в нашій країні прихильники різних політичних партій. Це правда.

Андрій Пінчук: Це нормально.

Павло Петренко: Це нормальна ситуація.

– Запитання ще одного слухача.

Слухачка (переклад): Пане Пінчук, не треба нас дурити! Народ розуміє, чому президент не хоче відпускати Юлію Володимирівну.

І ще. Пане Петренко, якщо зараз буде (дай Боже!) підписаний договір у листопаді, а президент на зустрічі з президентами сказав, що ми у Митний союз йдемо, а ще, що буде референдум, так це зрозуміло, що Європи нам не побачити!

– Все до купки.

Павло Петренко: Якщо буде підписана угода про асоціацію, то вона виключає участь у будь-яких інших наддержавних утвореннях, у тому числі і в Митному союзі. Це буде відповідь на всі ті питання, які зараз стоять.

Тому я ще раз повторю, що це екзамен для українського суспільства, для влади і для опозиції. Ми повинні зробити все для того, щоб стати сильнішими і підписати угоду про асоціацію.

Андрій Пінчук: Як би там не казали і не зводили все до рішення однієї людини, але питання Юлії Володимирівни лежить у правовому полі, а не в полі політичної волі президента чи парламенту, чи іншого.

А стосовно якраз референдуму, що було сказано, дійсно, як би там не казали, рішення дуже важливе президента, парламенту, але найголовніше – це все ж таки воля народу. Я теж лише ознайомився з позицією президента, але я не знаю, як воно буде.

– Коли президент говорив про референдум, він говорив лише про те, що, якщо буде вже вступ до ЄС, от тоді може бути референдум.

Андрій Пінчук: Це ж нормально.

– Усі країни Європи проходили такі референдуми, коли вступали до ЄС. На сьогоднішній день мова йде лише про асоціацію.

Запитання ще одного слухача.

Слухачка: Я все-таки не вірю в те, що буде підписана угода про асоціацію з двох причин. Все-таки вилізло саме перед підписом і з боку нашого східного сусіда, і плюс референдум, плюс йдуть розмови, потихенько мусуються, що не встигне Рада затвердити всі ці закони. Тому я думаю, що це тонка політична гра. І обов’язково, я думаю, хтось буде в ній винен.

– Пане Пінчук, встигне Рада ухвалити всі закони?

Андрій Пінчук: Як ми побачили наприкінці минулого скликання, і якщо вже потрібно, більшість працює дуже продуктивно, коли нам ніхто не заважає, а допомагають, і дійсно ми спільно з опозицією. І є приклади по цих євроінтеграційних законах, коли дуже швидко разом з представниками чотирьох фракцій готували закони і виносилися, і ухвалювалися. Тут питань немає.

Щодо того що сказано, що зараз позиція нашого східного сусіда, то це нормальна позиція – він відстоює… Кожна країна відстоює свої інтереси. І тут нічого немає такого надзвичайного.

– Євроінтеграційні закони – це ті закони, в яких опозиція не повинна заважати. Але разом з тим є проблеми. Наприклад, з виборами у Киві.

Павло Петренко: Що стосується євроінтеграційних законів, опозиція не те що заважає, на минулій сесії частина з тих законів, які були прийняті, це були наші пропозиції в робочій групі. Вони потім вийшли у спільні документи, які отримали конституційну більшість.

Стосовно нинішньої сесії, то фракція «Батьківщина» докладе всіх зусиль для того, щоб були прийняті всі необхідні євроінтеграційні закони.

Стосовно позиції нашого східного сусіда, то я тут не погоджуюся з колегою, коли він говорить, що це нормально, позиція Росії. Це ненормально і не партнерська позиція нашого сусіда, який має з нами певну історію. Тому для мене дивною є позиція нашого Кабміну, який упродовж двох тижнів цієї «торговельної війни» жодним чином не відреагував на ті закиди Російської Федерації.

Я хочу сказати, що закиди проявилися не просто в певних заявах, а в конкретних діях проти наших підприємств-експортерів, а це близько 47 підприємств, які втратили сотні мільйонів гривень коштів, які могли б потрапити до бюджету і бути направлені на виплату зарплат тих працівників, які там працюють.

Тому ми сьогодні на погоджувальній раді заявили, що на годині уряду будемо все ж таки вимагати інформації і звіту від Кабміну, чому ж не вживається відповідних адекватних заходів з боку нашої влади на дії нашого сусіда.

– Пане Пінчук, чи у вас на фракції порушувалося це питання?

Андрій Пінчук: Моя фраза щодо того, що це в принципі нормальна практика, то це, коли ми так дуже близькі були до Європи, а у нас румуни, м’яко кажучи, відтяпали…

– Ви вже про це говорили.

Андрій Пінчук: Так. Але це позиція. Це позиція – всі промовчали тоді. А Росія захищає свої інтереси. Так, їй цікаво, щоб Україна була у Митному союзі. Це нормально, це економічно – у нас найбільші такі торговельні відносини. Але питання у тому, що, так, я теж не поділяю те, що це не є партнерські дії, але з нашого боку, якщо ми почнемо діяти так само і відповідати агресивно, я думаю, що це нас заведе у глухий кут.

– Та це не заведе у глухий кут, бо президент сказав, що він телефонував президенту Російської Федерації і запитував: а що ж сталося?

Але чому цим не займався уряд? Буде фракція запитувати в уряду: чому так сталося?

Андрій Пінчук: Уряд зараз, на даний момент, що стосується цих питань економічних, наскільки я пам’ятаю, то постійно якраз і питання щодо наших заводів, цукерок були якісь контакти, постійні велися дискусії. Тому сказати, що уряд цим не займався, то це не є дійсність.

– Добре. Питання виборів у Києві.

Андрій Пінчук: А чому тільки у Києві? У нас у семи округах.

– І в семи округах.

Андрій Пінчук: У нас на даний момент у семи округах і щодо Києва – там в принципі більшість питань уже зрозумілі, дискусій там не так і багато.

– Чи ухвалите рішення ? І коли будуть вибори? Кияни хочуть знати, коли в Києві будуть вибори?

Андрій Пінчук: Я чесно хочу сказати, що на даний момент ці рішення повинні бути у комплексі по всіх семи округах, якщо це були б вибори, то не відділяти київські від…

Коли була виключно така політична позиція по Києву, то в опозиція якраз була можливість повністю проголосувати за вибори у Києві, якщо б дійсно у них були всі голоси. Комуністи голосували, позафракційні голосували, не голосували представники УДАРу і «Батьківщини».

– Чи готова зараз опозиція?

Павло Петренко: Опозиція зараз вимагає, щоб разом з відповідними рішеннями по семи округах приймалися рішення щодо виборів київського міського голови і Київської міської ради.

Тому що те, що ми побачили, що відбувалося у Києві на останніх спробах провести ці нелегітимні збори депутатів міської ради, коли били депутатів, коли ламали їм ребра, коли міліція фактично займалася такими речами, які не вкладаються взагалі у нормальні рамки для країни, яка прагне стати членом ЄС, ми це теж чітко озвучили, що кияни мають право як жителі європейської столиці на чесні і прозорі вибори. І вони дадуть оцінку діям влади своїми бюлетенями.

– Залишається тільки чекати, коли це буде. А залежить це від Верховної Ради.

Павло Петренко: Це повинно відбутися, як на моє переконання, до…

– Так само, як і перегляд пенсійної реформи, як і створення національного антикорупційного бюро і багатьох питань, про які ми не встигли, за браком часу, поговорити.