Брюссель – У вівторок у Брюсселі відбулися консультації щодо технічних елементів майбутньої асоціації і вільної торгівлі між Україною та ЄС. При цьому там знову пролунала заява, що ніякий зовнішній тиск, пов’язаний із амбітною метою України зблизитися із ЄС, неприйнятний. Її зробив єврокомісар із питань розширення та сусідства Штефан Фюле. Після зустрічі із секретарем Ради національної безпеки та оборони Андрієм Клюєвим представник ЄС зазначив, що зону вільної торгівлі не можна використовувати як підставу для обмеження митних процедур.
Після зустрічі українського та російського прем’єрів напередодні у Москві секретар Ради національної безпеки та оборони України Андрій Клюєв провів у вівторок у Брюсселі консультації із європейськими партнерами. Після завершення переговорів із комісаром із політики сусідства та розширення Штефаном Фюле він заявив, що впевнений у тому, що всі домовленості між Києвом та Брюсселем будуть виконані.
Водночас після нагадування про все ще не завершену Україною «домашню роботу», необхідну для підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, представник Єврокомісії зробив заяву, що «ніякий зовнішній тиск на Україну, пов’язаний із її амбітною метою підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом, неприйнятний».
При цьому, коментуючи погрози Росії щодо обмежень на шляху українських товарів до російського ринку, Штефан Фюле каже, що асоціація з ЄС не перешкоджатиме конструктивним відносинам Києва з державами Митного союзу. Безумовно, якщо ці відносини не суперечитимуть правилам Світової організації торгівлі, додає він.
Інтеграційні процеси з Росією триватимуть – Клюєв
Тим часом Андрій Клюєв, який координує процес європейської інтеграції та відносини центральних органів влади України із євроустановами, заявив, що сподівається на підписання угоди про асоціацію із ЄС.
«Ми плануємо зберігати й продовжувати наші відносини й інтеграційні процеси з Росією, країнами Євразійського співтовариства й іншими світовими лідерами й новими центрами економічного розвитку», – наголосив при цьому представник України на переговорах у Брюсселі.
Із наближенням осіннього саміту «Східного партнерства», де, за сподіваннями, планується підписати угоду про асоціацію України та ЄС, невдоволення російського керівництва можливою втратою важливої зони впливу наростає, констатують політологи.
Брюссель і раніше вже заявляв, що нещодавній митний тиск на Київ з боку Росії є неприйнятним, а будь-які економічні погрози на адресу України – неприпустимими. Тим часом позицію і країн-членів ЄС, і Європейської комісії більшість європейських аналітиків вважають надто стриманою.
Експерт варшавського Центру східних досліджень Войцех Конончук у інтерв’ю Радіо Свобода каже, що, на його думку, «Європейський союз не готовий діяти в подібній кризовій ситуації, а ситуація справді кризова».
Єврокомісія обрала вичікувальну стратегію – експерт
«Гадаю, Єврокомісія далі вестиме вичікувальну стратегію, хоча, безумовно, деякі єврократи заявлятимуть, що Україна незалежна у виборі між ЄС та Митним союзом. Однак, окрім цих заяв, я не думаю, що Євросоюз займе твердішу позицію чи застосує інші інструменти щодо Росії», – додає польський експерт.
На думку Войцеха Конончука, російські лідери у разі підписання угоди про асоціацію у Вільнюсі, вірогідно, вдаватимуться до подальшого тиску на Київ. Таке тісне зближення України із ЄС для Кремля є перетином «червоної лінії».
«Якщо Україна не змінить своєї позиції щодо інтеграції та зближення із ЄС, то, можливо, настане друга або й третя фази тиску з боку Кремля, – каже Конончук. – Для Росії Україна вже наблизилася до перетину «червоної лінії».
На думку польського політичного експерта, найголовнішим наразі є питання, до яких кроків вдасться українська влада.
Після зустрічі українського та російського прем’єрів напередодні у Москві секретар Ради національної безпеки та оборони України Андрій Клюєв провів у вівторок у Брюсселі консультації із європейськими партнерами. Після завершення переговорів із комісаром із політики сусідства та розширення Штефаном Фюле він заявив, що впевнений у тому, що всі домовленості між Києвом та Брюсселем будуть виконані.
Водночас після нагадування про все ще не завершену Україною «домашню роботу», необхідну для підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, представник Єврокомісії зробив заяву, що «ніякий зовнішній тиск на Україну, пов’язаний із її амбітною метою підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом, неприйнятний».
При цьому, коментуючи погрози Росії щодо обмежень на шляху українських товарів до російського ринку, Штефан Фюле каже, що асоціація з ЄС не перешкоджатиме конструктивним відносинам Києва з державами Митного союзу. Безумовно, якщо ці відносини не суперечитимуть правилам Світової організації торгівлі, додає він.
Інтеграційні процеси з Росією триватимуть – Клюєв
Тим часом Андрій Клюєв, який координує процес європейської інтеграції та відносини центральних органів влади України із євроустановами, заявив, що сподівається на підписання угоди про асоціацію із ЄС.
«Ми плануємо зберігати й продовжувати наші відносини й інтеграційні процеси з Росією, країнами Євразійського співтовариства й іншими світовими лідерами й новими центрами економічного розвитку», – наголосив при цьому представник України на переговорах у Брюсселі.
Із наближенням осіннього саміту «Східного партнерства», де, за сподіваннями, планується підписати угоду про асоціацію України та ЄС, невдоволення російського керівництва можливою втратою важливої зони впливу наростає, констатують політологи.
Брюссель і раніше вже заявляв, що нещодавній митний тиск на Київ з боку Росії є неприйнятним, а будь-які економічні погрози на адресу України – неприпустимими. Тим часом позицію і країн-членів ЄС, і Європейської комісії більшість європейських аналітиків вважають надто стриманою.
Експерт варшавського Центру східних досліджень Войцех Конончук у інтерв’ю Радіо Свобода каже, що, на його думку, «Європейський союз не готовий діяти в подібній кризовій ситуації, а ситуація справді кризова».
Єврокомісія обрала вичікувальну стратегію – експерт
«Гадаю, Єврокомісія далі вестиме вичікувальну стратегію, хоча, безумовно, деякі єврократи заявлятимуть, що Україна незалежна у виборі між ЄС та Митним союзом. Однак, окрім цих заяв, я не думаю, що Євросоюз займе твердішу позицію чи застосує інші інструменти щодо Росії», – додає польський експерт.
На думку Войцеха Конончука, російські лідери у разі підписання угоди про асоціацію у Вільнюсі, вірогідно, вдаватимуться до подальшого тиску на Київ. Таке тісне зближення України із ЄС для Кремля є перетином «червоної лінії».
«Якщо Україна не змінить своєї позиції щодо інтеграції та зближення із ЄС, то, можливо, настане друга або й третя фази тиску з боку Кремля, – каже Конончук. – Для Росії Україна вже наблизилася до перетину «червоної лінії».
На думку польського політичного експерта, найголовнішим наразі є питання, до яких кроків вдасться українська влада.