Київ – За перше півріччя цього року кількість вчинених дітьми кримінальних правопорушень зменшилася приблизно на третину. Про це Радіо Свобода заявив уповноважений президента України з прав дитини Юрій Павленко. Натомість експерти говорять про приховану статистику, незареєстровані злочини. А психологи переконують, що в деяких українських сім’ях, як і раніше, «виховують» дітей-злочинців. І це не залежить від достатку родин.
Упродовж першого півріччя цього року діти скоїли приблизно на третину (36%) менше злочинів, ніж за аналогічний торішній період. Таку статистику в інтерв’ю Радіо Свобода навів уповноважений президента України з прав дитини Юрій Павленко. За його словами, в першу чергу, це є результатом попереджувально-профілактичних заходів, яких вживають усі органи влади в інтересах дитини. Зокрема, за словами дитячого омбудсмена, активно працюють міліція, освітяни, соціальні служби, служби у справах дітей.
«За видами злочинів зменшилась кількість вчинених дітьми умисних вбивств, тяжких тілесних ушкоджень, грабежів, розбоїв, зґвалтувань, хуліганства і крадіжок, а також злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Ці категорії злочинів значно зменшилися за перше півріччя цього року. Але найбільше злочинів, які скоюють діти, це крадіжки. Майже 60% дітей, які сьогодні відбувають покарання в колоніях – це діти, які скоїли крадіжку», – зауважив Юрій Павленко.
Однак показники злочинності все ж залишаються високими. За даними дитячого омбудсмена, торік за перше півріччя злочинів було майже 9 тисяч (8786), а цього року – майже 6 тисяч (5650).
«А наскільки реєструються і правильно кваліфікуються злочини?»
І це ще не вся статистика, тому що багато злочинів правоохоронці просто не реєструють, наголошує президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» Катерина Левченко.
«До будь-якої статистики потрібно ставитися дуже обережно. Питання полягає ще в тому, наскільки у нас реєструються, фіксуються і правильно кваліфікуються злочини. Наприклад, сексуальне насильство дуже часто не кваліфікується, як таке. Я вже не говорю про те, що дуже велика кількість злочинів і правопорушень взагалі не потрапляє до поля зору правоохоронних органів. Порушення сьогодні приймають іноді ті форми, які не фіксуються правоохоронцями. Наприклад, робота національної дитячої гарячої лінії показали таку проблему в дитячому середовищі, як булінг (переслідування, цькування), але, відповідно до законодавства, цей вид насильства взагалі ніяким чином не прописаний, а якщо не прописаний, то він і не фіксується. Немає закону, немає злочину, але це не означає, що він не відбувається в дійсності», – наголосила Катерина Левченко.
Катерина Левченко переконує, що за злочинні дії підлітків мають відповідати дорослі. Тим паче, що дуже багато батьків у неблагополучних сім’ях своїм прикладом спонукають дітей на незаконні діяння.
«Хуліган» може вирости в будь-якій родині через неувагу батьків – психолог
Підлітка найлегше втягти у будь-яку злочинну діяльність, бо досвіду в нього ще немає, а є велика самовпевненість, говорить психолог Олена Ліщинська. Вона пояснює, що «хуліган» може вирости в будь-якій родині, незалежно від соціального статусу та освіти, а головна причина – неувага батьків до своїх чад.
А крім того, додає психолог, соціальні проблеми, які існують у країні, як правило, віддзеркалюються в поведінці підлітків, у вчинених ними злочинах.
«Це можуть бути підлітки, які забезпечені, мають матеріальний достаток, але в сім’ї немає традиції виховання певних обмежень. Складається враження, якщо ти маєш гроші, то ти можеш робити все, що завгодно, і робити будь-які жорстокі експерименти, зневажати інших. Тому тут можуть бути зґвалтування, водіння автомобіля в п’яному вигляді, знущання над однолітками, викладання цього в Інтернет. А друга категорія – ті, які вважають, що світ влаштований несправедливо і несправедливо, що в них немає телефону, одягу, їжі тощо. То тут можуть бути пограбування», – запевнила Олена Ліщинська.
Експерти кажуть: якщо вже не вдалося дитину змалечку навчити, що грабувати чи хуліганити – це кепсько, то варто перевиховувати підлітка хоча б після вчинення злочину. Зараз малолітні злочинці відбувають за ґратами покарання і, повертаючись на волю, знову беруться за своє. Наразі правосуддя для неповнолітніх (так звана ювенальна юстиція) за європейським зразком в Україні тільки формується.
Проте вже зараз, за даними дитячого омбудсмена, зменшилася кількість дітей, яких суд вирішив утримувати під вартою. Нині в колоніях перебуває трохи більше тисячі (1087) засуджених, торік їх було майже 2 тисячі.
Упродовж першого півріччя цього року діти скоїли приблизно на третину (36%) менше злочинів, ніж за аналогічний торішній період. Таку статистику в інтерв’ю Радіо Свобода навів уповноважений президента України з прав дитини Юрій Павленко. За його словами, в першу чергу, це є результатом попереджувально-профілактичних заходів, яких вживають усі органи влади в інтересах дитини. Зокрема, за словами дитячого омбудсмена, активно працюють міліція, освітяни, соціальні служби, служби у справах дітей.
«За видами злочинів зменшилась кількість вчинених дітьми умисних вбивств, тяжких тілесних ушкоджень, грабежів, розбоїв, зґвалтувань, хуліганства і крадіжок, а також злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Ці категорії злочинів значно зменшилися за перше півріччя цього року. Але найбільше злочинів, які скоюють діти, це крадіжки. Майже 60% дітей, які сьогодні відбувають покарання в колоніях – це діти, які скоїли крадіжку», – зауважив Юрій Павленко.
Однак показники злочинності все ж залишаються високими. За даними дитячого омбудсмена, торік за перше півріччя злочинів було майже 9 тисяч (8786), а цього року – майже 6 тисяч (5650).
«А наскільки реєструються і правильно кваліфікуються злочини?»
І це ще не вся статистика, тому що багато злочинів правоохоронці просто не реєструють, наголошує президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» Катерина Левченко.
«До будь-якої статистики потрібно ставитися дуже обережно. Питання полягає ще в тому, наскільки у нас реєструються, фіксуються і правильно кваліфікуються злочини. Наприклад, сексуальне насильство дуже часто не кваліфікується, як таке. Я вже не говорю про те, що дуже велика кількість злочинів і правопорушень взагалі не потрапляє до поля зору правоохоронних органів. Порушення сьогодні приймають іноді ті форми, які не фіксуються правоохоронцями. Наприклад, робота національної дитячої гарячої лінії показали таку проблему в дитячому середовищі, як булінг (переслідування, цькування), але, відповідно до законодавства, цей вид насильства взагалі ніяким чином не прописаний, а якщо не прописаний, то він і не фіксується. Немає закону, немає злочину, але це не означає, що він не відбувається в дійсності», – наголосила Катерина Левченко.
Катерина Левченко переконує, що за злочинні дії підлітків мають відповідати дорослі. Тим паче, що дуже багато батьків у неблагополучних сім’ях своїм прикладом спонукають дітей на незаконні діяння.
«Хуліган» може вирости в будь-якій родині через неувагу батьків – психолог
Підлітка найлегше втягти у будь-яку злочинну діяльність, бо досвіду в нього ще немає, а є велика самовпевненість, говорить психолог Олена Ліщинська. Вона пояснює, що «хуліган» може вирости в будь-якій родині, незалежно від соціального статусу та освіти, а головна причина – неувага батьків до своїх чад.
А крім того, додає психолог, соціальні проблеми, які існують у країні, як правило, віддзеркалюються в поведінці підлітків, у вчинених ними злочинах.
«Це можуть бути підлітки, які забезпечені, мають матеріальний достаток, але в сім’ї немає традиції виховання певних обмежень. Складається враження, якщо ти маєш гроші, то ти можеш робити все, що завгодно, і робити будь-які жорстокі експерименти, зневажати інших. Тому тут можуть бути зґвалтування, водіння автомобіля в п’яному вигляді, знущання над однолітками, викладання цього в Інтернет. А друга категорія – ті, які вважають, що світ влаштований несправедливо і несправедливо, що в них немає телефону, одягу, їжі тощо. То тут можуть бути пограбування», – запевнила Олена Ліщинська.
Експерти кажуть: якщо вже не вдалося дитину змалечку навчити, що грабувати чи хуліганити – це кепсько, то варто перевиховувати підлітка хоча б після вчинення злочину. Зараз малолітні злочинці відбувають за ґратами покарання і, повертаючись на волю, знову беруться за своє. Наразі правосуддя для неповнолітніх (так звана ювенальна юстиція) за європейським зразком в Україні тільки формується.
Проте вже зараз, за даними дитячого омбудсмена, зменшилася кількість дітей, яких суд вирішив утримувати під вартою. Нині в колоніях перебуває трохи більше тисячі (1087) засуджених, торік їх було майже 2 тисячі.
