Будапешт – Влада Угорщини перенесла розгляд екстрадиції колишнього депутата Верховної Ради Олександра Шепелєва на осінь. Засідання угорського суду, який вирішить долю видачі в Україну Шепелєва, відклали до вересня. Про це ZN.UA повідомив адвокат екс-депутата – його батько, Олександр Андрійович Шепелєв. Як зауважує кореспондент Радіо Свобода в Угорщині, «справа Шепелєва» викликала значний інтерес у цій державі. Затриманий на початку липня цього року на вимогу Інтерполу Олександр Шепелєв звернувся до Угорщини з проханням надати йому політичний притулок. Він був депутатом Верховної Ради VI скликання від БЮТ. У вересні 2010 року його виключили з цієї фракції, і у жовтні того ж року Шепелєв увійшов до фракції Партії регіонів. Торік він також балотувався до Верховної Ради по мажоритарному округу на Вінниччині.
Основний аргумент захисту зводиться до того, що в Україні цього колишнього депутата Верховної Ради переслідують за політичними мотивами. Адвокати Шепелєва спростовують висунуті проти нього та його дружини звинувачення щодо економічних махінацій на суму понад 220 мільйонів гривень під час прем'єрства Юлії Тимошенко та в замаху на екс-акціонера банку «Родовід» Сергія Дядечка у 2006 році. Вони також звертають увагу угорського суду на те, що в Україні ці звинувачувальні справи розглядаються окремо як у випадку Олександра Шепелєва, так і його дружини.
Як пояснюють у Міністерстві внутрішніх справ Угорщини, якщо є підозри щодо скоєння особою, яка просить політичного притулку, тяжких злочинів у себе на батьківщині, до перевірки цієї інформації автоматично підключають слідчі органи цієї країни. У цьому випадку, за чинним законодавством, розгляд прохання щодо надання статусу політичного біженця займе багато місяців, а то й півроку. А до середи, оскільки саме 14 серпня збігає 40-денний термін із моменту екстрадиційного арешту, угорські судді мають ухвалити рішення, чи й надалі тримати Олександра Шепелєва під вартою, але не більше одного року, або ж обмежитися більш м'якими запобіжними заходами.
Сам затриманий має право оскаржити це рішення у столичному апеляційному суді. Угорські закони забороняють надавати політичний притулок особам, які скоїли кримінальні злочини і переслідуються правоохоронними органами.
Знаючи це, українська сторона переконує офіційну владу Угорщини в тому, що з часу виїзду Шепелєвих із Києва у минулому році подружжя нелегально переховувалось спочатку у Канаді, Франції та Німеччині. Потім дружина й чоловік перебралися до Чехії. До останнього часу вони проживали в Угорщині аж до моменту затримання під час спільної акції правоохоронців Угорщини та представників федеральної поліції Німеччини 4 липня цього року.
Під час арешту у затриманих українських громадян слідчі вилучили з півдюжини закордонних паспортів. Сам Олександр Шепелєв мав на руках іноземний паспорт, оформлений на дівоче прізвище його дружини Галини Фрезенталь.
Місцеві мас-медіа звертають увагу на те, що Шепелєв є для чинної української влади важливим фігурантом у фінансових схемах діяльності колишнього уряду Юлії Тимошенко. З іншого боку, як вважають політологи, українські слідчі хотіли б отримати певний компромат на групи впливу в оточенні президента Віктора Януковича. Водночас, на думку юристів, справа екстрадиції Олександра Шепелєва в Україну може затягнутися до одного року.
Основний аргумент захисту зводиться до того, що в Україні цього колишнього депутата Верховної Ради переслідують за політичними мотивами. Адвокати Шепелєва спростовують висунуті проти нього та його дружини звинувачення щодо економічних махінацій на суму понад 220 мільйонів гривень під час прем'єрства Юлії Тимошенко та в замаху на екс-акціонера банку «Родовід» Сергія Дядечка у 2006 році. Вони також звертають увагу угорського суду на те, що в Україні ці звинувачувальні справи розглядаються окремо як у випадку Олександра Шепелєва, так і його дружини.
Як пояснюють у Міністерстві внутрішніх справ Угорщини, якщо є підозри щодо скоєння особою, яка просить політичного притулку, тяжких злочинів у себе на батьківщині, до перевірки цієї інформації автоматично підключають слідчі органи цієї країни. У цьому випадку, за чинним законодавством, розгляд прохання щодо надання статусу політичного біженця займе багато місяців, а то й півроку. А до середи, оскільки саме 14 серпня збігає 40-денний термін із моменту екстрадиційного арешту, угорські судді мають ухвалити рішення, чи й надалі тримати Олександра Шепелєва під вартою, але не більше одного року, або ж обмежитися більш м'якими запобіжними заходами.
Сам затриманий має право оскаржити це рішення у столичному апеляційному суді. Угорські закони забороняють надавати політичний притулок особам, які скоїли кримінальні злочини і переслідуються правоохоронними органами.
Знаючи це, українська сторона переконує офіційну владу Угорщини в тому, що з часу виїзду Шепелєвих із Києва у минулому році подружжя нелегально переховувалось спочатку у Канаді, Франції та Німеччині. Потім дружина й чоловік перебралися до Чехії. До останнього часу вони проживали в Угорщині аж до моменту затримання під час спільної акції правоохоронців Угорщини та представників федеральної поліції Німеччини 4 липня цього року.
Під час арешту у затриманих українських громадян слідчі вилучили з півдюжини закордонних паспортів. Сам Олександр Шепелєв мав на руках іноземний паспорт, оформлений на дівоче прізвище його дружини Галини Фрезенталь.
Місцеві мас-медіа звертають увагу на те, що Шепелєв є для чинної української влади важливим фігурантом у фінансових схемах діяльності колишнього уряду Юлії Тимошенко. З іншого боку, як вважають політологи, українські слідчі хотіли б отримати певний компромат на групи впливу в оточенні президента Віктора Януковича. Водночас, на думку юристів, справа екстрадиції Олександра Шепелєва в Україну може затягнутися до одного року.
