Ян Непомук – святий і для атеїстів, захисник жіночих таємниць

Прага – Мабуть, не просто знайти на чеських землях людину, яка б не чула про Яна Непомука, або, як його ще тут називають, – Яна Непомуцького. Храми і каплички, просто скульптури цього святого щедро розсіяні по всій Чехії, й опікуються ними переважно самі громадяни. Але також непросто знайти в історії європейської релігії такого популярного святого для всіх, віруючих та невіруючих, як Ян Непомук, хоча й мав він доволі складну біографію як земного, так і «небесного» життя.

Симпатичний дідусь із розп’яттям і пальмовою гілкою в руках і з обов’язковими п’ятьма зірками над головою – так переважно зображають святого Яна Непомука. Легенди розповідаються, що саме 5 небесних світил вказали на місце в ріці, де знайшли його втоплене тіло.

Земне життя Яна почалось у містечку Помук, пізніше названого Непомук, що на заході Чехії, в далекому 1340 році. Він дістав добру освіту: вчився у Празькому університеті, потім у Падуї в Італії, де вивчав церковне право і навіть здобув титул доктора права.

Ян із Помука повернувся до Чехії і силою обставин став свідком протистояння між королем Вацлавом ІV і єпископатом, по суті – відкритої боротьби за владу: хто має призначати єпископів – король чи архієпископ. Ян Непомук однозначно став на бік церкви. На думку отця Келнера з Празького єпископату, він відстоював незалежність церкви від влади.

«Святий Ян дуже тісно пов’язаний і нині з чеською землею, він немов би нам віщує про нинішні бої між владою світською і церковною, тобто про боротьбу за незалежність і свободу церкви», – зауважує священик.

Захисник жіночих таємниць

Як священик, Ян Непомуцький був ще й сповідником королеви Софії – дружини Вацлава ІV, і навіть під погрозами розправи він категорично відмовився зраджувати королеві таємницю її сповіді. До кінця своїх днів його моральна стійкість залишилась незламною, та за неї він заплатив життям.

«Не знаю, чи це пов’язане виключно зі збереженням жіночих таємниць. Хоча, можливо, цим пояснюється, чому до нього так сьогодні прихильні жінки. Але, гадаю, насамперед його поважають за вірність своїм принципам, за вміння мовчати чи то про таємницю сповіді, чи про службові таємниці», – каже отець Келнер.

Багато джерел описують по-різному останні дні Яна Непомука, але всі одностайні в одному: за наказом короля Вацлава ІV Яна Непомука катували, є й свідоцтва, що цим особисто займався король. А потім його вкинули до Влтави – ймовірно, це сталося 20 березня 1393 року неподалік нині добре відомого Карлового мосту у Празі. Одні стверджували, що Ян Непомук втопився, інші – що він на ту мить уже був мертвим. Через 27 днів знайшли тіло Яна Непомуцького. Тоді ж його поховали в костелі святого Хреста в Празі.

Відразу після його загибелі полетіли до Ватикану скарги на короля, мовляв, замучив Яна – священика, який стояв за правду, віруючі називали його «блаженним», просили надати йому звання опікуна церкви, а потім якось про нього надовго забули.

Як національний герой чехів

Друге пришестя Яна Непомука на землю сталось у другій половині 17-го століття. Тоді народилась легенда, в якій згадали про чудо, що немовби витягнене з ріки тіло Яна вода не знищила, навіть язик ще кровоточив, тоді ж почали виходити життєписи Непомука, а на Карловому мості в 1683 році встановили першу бронзову скульптуру Яна з Помук. І врешті в 1729 році папа Римський Бенедикт ХІІІ проголосив Яна Непомуцького святим, його останки були з усіма почестями перепоховані в головному храмі Чехії – святого Віта на Празькому граді.

Цікаво, що для чехів, серед яких понад 70 відсотків невіруючих та атеїстів, католицький священик Ян Непомук – найдорожчий святий. Насамперед він ототожнюється з вірою в чеську землю, адже він тут народився, зазначає отець Келнер.

«Він походив із чеської родини, хоча німецька мова в районі міста Плзень була більш вживаною, – каже священик. – Але ідентифікація Яна Непомука з чехами походить від його статечної позиції щодо свавілля влади. Зверніть увагу: коли народ опиняється перед загрозою – чи то перед загрозою германізації в 19-му столітті, чи перед нацизмом, чи перед комунізмом у 20-му столітті, він завжди потребував мати символи, серед яких шукав надію і сміливість іти за свободою, за незалежністю. І Ян Непомуцький це уявлення цілком втілював».

Чеський святий, який здобув серця українців

Саме за віру в силу правди і закону, за незборну свободу став Ян Непомук для чехів рідним святим. Чехи, де б вони не жили, з Яном Непомуцьким не розстаються. Його культ надзвичайно поширений, розповів Радіо Свобода відомий чеський філософ, професор Карлового університету Ян Сокол.

«Справді, в кожному селі, на кожному мості стоїть його скульптура, і не тільки в Чехії, але й Австрії, у Німеччині, в Іспанії та інших країнах. Ян Непомук був символом таємниці сповіді й опору церкви владі. Також чеський театр був заснований у день іменин святого Яна – 24 травня. І мені дали ім’я на честь святого Яна Непомука, я дуже це ціную», – каже він.

Добрий і чесний святий Ян Непомук вважається опікуном усіх, хто працює на воді – рибалок, матросів, млинарів. Легенда мовить, що він є запорукою щасливих подорожей і повернення до дому, ось чому його статуї й каплички часто стоять на роздоріжжях, – а також він опікується жіночими таємницями. І в цьому також треба шукати джерела поширення культу Яна Непомука далеко за межі Чехії, адже в 19-му столітті він сягнув і українських земель – Галичини та Волині.

«Культ святого Яна – це не тільки культ чеський, він здолав кордони чеських земель, – зазначає отець Келнер. – Можна сказати, що мова про святого, який є нині найпопулярнішим. Завдяки шані, яку йому проявляють різні церкви у світі, ми з його скульптурами зустрічаємось всюди біля мостів і річок. Його поява в Україні пов’язана з поширенням чехів, які там жили чи на ці землі переїхали. Але і без появи чеських меншин на чужих землях можна сказати, що цей святий став своїм практично в цілому світі».

Та все ж народженому на чеських землях святому Янові Непомуцькому найбільшу шану віддають його земляки. В Чехії відзначають дні святого Яна, працює музей його імені, проводять фестивалі й, звичайно, співають пісні.