Вірменія та Грузія минулого тижня завершили переговори щодо угоди про асоціацію з Європейським союзом. Ці угоди, разом із угодами про вільну торгівлю, що супроводжують їх, призначені для зближення цих країн із ЄС. Але шість колишніх радянських республік, які беруть участь у «Східному партнерстві», все ще мають на своєму шляху чимало перешкод. З якими ж попередніми результатами ці країни підходять до саміту «Східного партнерства» у листопаді?
МОЛДОВА
Молдова стала «відмінницею» і, можливо, єдиним успішним прикладом у рамках «Східного партнерства», незважаючи на деякі прогалини, що сталися через політичну кризу в країні на початку року. У червні Кишинів завершив переговори щодо угоди про асоціацію з ЄС та супровідної угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ), які мають зміцнити політичні зв’язки з Брюсселем. Очікується, що обидві угоди будуть парафовані в листопаді на саміті у Вільнюсі.
Молдова також веде переговори про угоду про безвізовий режим. У жовтні країни-члени ЄС будуть оцінювати прогрес Молдови у виконанні плану дій, тобто її зобов’язань щодо лібералізації візового режиму. Рішення з цього питання також може бути затверджено у Вільнюсі. Наступним логічним кроком для Молдови було б визнання її як потенційного кандидата на членство в ЄС, тобто отримання такого ж статусу, який мають Боснія і Герцеговина та Албанія. Але через втому в Євросоюзі від розширення це навряд чи відбудеться найближчим часом.
УКРАЇНА
Україна є найбільш непередбачуваною серед країн «Східного партнерства». З одного боку, Київ просунувся далі, ніж будь-хто з інших п’яти держав тим, що його угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі вже були парафовані. Але залишаються питання, чи вони будуть підписані на саміті у Вільнюсі, і навіть чи будуть потім ратифіковані усіма державами-членами ЄС. Лідери ЄС кажуть, що вони хочуть бачити, як Україна здійснить низку реформ виборчого та судового законодавства, особливе занепокоєння викликає вибіркове правосуддя. Крайній термін для цих змін постійно змінювався, тепер йдеться нібито вже про жовтень.
Європейська народна партія (ЄНП), основна правоцентристська партія в Європі, хоче, щоб її союзника, колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко звільнили з в’язниці до того, як Україна отримає підписану угоду. А оскільки ЄНП є найбільшою партією в Європейському парламенті і її представники є при владі у провідних державах-членах ЄС, таких, як Німеччина і Польща, доля Тимошенко і прагнення Києва до ЄС тісно пов’язані між собою. З іншого боку, багато європейських стратегів побоюються, що Україна потрапить в орбіту Росії, якщо вони штовхатимуть Київ занадто сильно.
ГРУЗІЯ
Грузія завершила переговори щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі цього тижня і, як і Молдова, як очікується, парафує її в листопаді. Вона також має план дій з лібералізації візового режиму. Але так само, як і у випадку з Україною, ЄНП ставить питання щодо того, що вони називають політично мотивованими кримінальними справами проти опозиціонерів, членів Об’єднаного національного руху президента Міхеїла Саакашвілі. Іншим розчаруванням Грузії є те, що в преамбулі угоди про асоціацію Грузія називається «країна Східної Європи». Хоча всі європейські держави мають право на членство в ЄС, таке географічне означення може означати, що дорога Тбілісі до Брюсселя може бути заблокована в осяжному майбутньому.
ВІРМЕНІЯ
Вірменія є ще однією країною, яка розраховує парафувати у Вільнюсі свої угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі після переговорів, які завершилися цього тижня. Як і у випадку з Грузією, текст преамбули викликає розчарування – і її «європейськість» виглядає навіть слабкішою, ніж у її сусідки. В ній нічого не мовиться про європейську ідентичність Вірменії і, в основному, йдеться про спільну історію та цінності, які Вірменія поділяє з іншими європейськими країнами. Велике завдання, що стоїть перед Брюсселем, – це переконати Єреван уникати спроб Москви включити його у свій Митний союз.
АЗЕРБАЙДЖАН
Азербайджан є єдиною країною в групі, яка не плекає ані найменшого бажання одного чудового дня приєднатися до ЄС. Переговори тривають, коли справа доходить до угоди про асоціацію без торговельної частини, але не очікується, що вона буде укладена цього року. Швидше за все, у Вільнюсі будуть підписані початкові угоди про спрощення візового режиму і реадмісію. Угода про спрощення візового режиму та реадмісію, яка полегшує візовий режим для певних груп, як студенти і бізнесмени, є першою стадією, що передує лібералізації візового режиму. І Брюссель, і Баку в основному зацікавлені в просуванні глибокої енергетичної співпраці. ЄС визначив Азербайджан як ключового гравця у своєму прагненні зменшити свою залежність від російських вуглеводнів.
БІЛОРУСЬ
Білорусь є, звичайно, білою вороною в групі. Тут не йдеться про угоду про асоціацію чи вільну торгівлю, а про те, хто, якщо взагалі хтось, представлятиме Мінськ на саміті у Вільнюсі. Під час попереднього саміту «Східного партнерства» після плутанини, що виникла в останню хвилину, білоруський стілець взагалі виявися порожній. Країни-члени ЄС хочуть уникнути повторення цього сценарію. Але вони також не хочуть бачити будь-кого з понад 200 білоруських чиновників, які є у чорному списку Брюсселя, створеному після розгону демонстрантів після виборів 2010 року, особливо це стосується президента Олександра Лукашенка. Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей отримав дозвіл приїхати до Брюсселя цього тижня, щоб зустрітися з колегами з країн ЄС. Очікується, що подібний сценарій буде і під час саміту: його впустять, щоб він взяв участь у ньому замість президента Білорусі.
Довідку підготували Марія Щур та Rikard Jozwiak
МОЛДОВА
Молдова стала «відмінницею» і, можливо, єдиним успішним прикладом у рамках «Східного партнерства», незважаючи на деякі прогалини, що сталися через політичну кризу в країні на початку року. У червні Кишинів завершив переговори щодо угоди про асоціацію з ЄС та супровідної угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ), які мають зміцнити політичні зв’язки з Брюсселем. Очікується, що обидві угоди будуть парафовані в листопаді на саміті у Вільнюсі.
Молдова також веде переговори про угоду про безвізовий режим. У жовтні країни-члени ЄС будуть оцінювати прогрес Молдови у виконанні плану дій, тобто її зобов’язань щодо лібералізації візового режиму. Рішення з цього питання також може бути затверджено у Вільнюсі. Наступним логічним кроком для Молдови було б визнання її як потенційного кандидата на членство в ЄС, тобто отримання такого ж статусу, який мають Боснія і Герцеговина та Албанія. Але через втому в Євросоюзі від розширення це навряд чи відбудеться найближчим часом.
УКРАЇНА
Україна є найбільш непередбачуваною серед країн «Східного партнерства». З одного боку, Київ просунувся далі, ніж будь-хто з інших п’яти держав тим, що його угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі вже були парафовані. Але залишаються питання, чи вони будуть підписані на саміті у Вільнюсі, і навіть чи будуть потім ратифіковані усіма державами-членами ЄС. Лідери ЄС кажуть, що вони хочуть бачити, як Україна здійснить низку реформ виборчого та судового законодавства, особливе занепокоєння викликає вибіркове правосуддя. Крайній термін для цих змін постійно змінювався, тепер йдеться нібито вже про жовтень.
Європейська народна партія (ЄНП), основна правоцентристська партія в Європі, хоче, щоб її союзника, колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко звільнили з в’язниці до того, як Україна отримає підписану угоду. А оскільки ЄНП є найбільшою партією в Європейському парламенті і її представники є при владі у провідних державах-членах ЄС, таких, як Німеччина і Польща, доля Тимошенко і прагнення Києва до ЄС тісно пов’язані між собою. З іншого боку, багато європейських стратегів побоюються, що Україна потрапить в орбіту Росії, якщо вони штовхатимуть Київ занадто сильно.
ГРУЗІЯ
Грузія завершила переговори щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі цього тижня і, як і Молдова, як очікується, парафує її в листопаді. Вона також має план дій з лібералізації візового режиму. Але так само, як і у випадку з Україною, ЄНП ставить питання щодо того, що вони називають політично мотивованими кримінальними справами проти опозиціонерів, членів Об’єднаного національного руху президента Міхеїла Саакашвілі. Іншим розчаруванням Грузії є те, що в преамбулі угоди про асоціацію Грузія називається «країна Східної Європи». Хоча всі європейські держави мають право на членство в ЄС, таке географічне означення може означати, що дорога Тбілісі до Брюсселя може бути заблокована в осяжному майбутньому.
ВІРМЕНІЯ
Вірменія є ще однією країною, яка розраховує парафувати у Вільнюсі свої угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі після переговорів, які завершилися цього тижня. Як і у випадку з Грузією, текст преамбули викликає розчарування – і її «європейськість» виглядає навіть слабкішою, ніж у її сусідки. В ній нічого не мовиться про європейську ідентичність Вірменії і, в основному, йдеться про спільну історію та цінності, які Вірменія поділяє з іншими європейськими країнами. Велике завдання, що стоїть перед Брюсселем, – це переконати Єреван уникати спроб Москви включити його у свій Митний союз.
АЗЕРБАЙДЖАН
Азербайджан є єдиною країною в групі, яка не плекає ані найменшого бажання одного чудового дня приєднатися до ЄС. Переговори тривають, коли справа доходить до угоди про асоціацію без торговельної частини, але не очікується, що вона буде укладена цього року. Швидше за все, у Вільнюсі будуть підписані початкові угоди про спрощення візового режиму і реадмісію. Угода про спрощення візового режиму та реадмісію, яка полегшує візовий режим для певних груп, як студенти і бізнесмени, є першою стадією, що передує лібералізації візового режиму. І Брюссель, і Баку в основному зацікавлені в просуванні глибокої енергетичної співпраці. ЄС визначив Азербайджан як ключового гравця у своєму прагненні зменшити свою залежність від російських вуглеводнів.
БІЛОРУСЬ
Білорусь є, звичайно, білою вороною в групі. Тут не йдеться про угоду про асоціацію чи вільну торгівлю, а про те, хто, якщо взагалі хтось, представлятиме Мінськ на саміті у Вільнюсі. Під час попереднього саміту «Східного партнерства» після плутанини, що виникла в останню хвилину, білоруський стілець взагалі виявися порожній. Країни-члени ЄС хочуть уникнути повторення цього сценарію. Але вони також не хочуть бачити будь-кого з понад 200 білоруських чиновників, які є у чорному списку Брюсселя, створеному після розгону демонстрантів після виборів 2010 року, особливо це стосується президента Олександра Лукашенка. Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей отримав дозвіл приїхати до Брюсселя цього тижня, щоб зустрітися з колегами з країн ЄС. Очікується, що подібний сценарій буде і під час саміту: його впустять, щоб він взяв участь у ньому замість президента Білорусі.
Довідку підготували Марія Щур та Rikard Jozwiak
