В Угорщині на вимогу Євросоюзу до кінця 2014 року закриють останню вугільну шахту. Однак подальша доля її персоналу з недавніх пір вже не викликає побоювань адміністрації, оскільки всіх звільнених працівників працевлаштують на об’єкті, де енергія видобувається з біосировини.
Шахта з видобутку бурого вугілля в урочищі Маркушгедь (північна Угорщина) доживає останні місяці. Сировину тут піднімають на поверхню землі з вугільного пласту на глибині 350 метрів. Шахта є найбільшим працедавцем для мешканців навколишніх поселень із 1981 року.
Ще у 2010 році Єврокомісія зважила на прохання угорського уряду, погодившись на додаткову експлуатацію нерентабельної шахти до 2014 року. Брюссель досить довго переконували, що доцільно працевлаштувати майже 1000 шахтарів на теплостанцію «Вийртеш», де замість вугілля спалюватимуть біомасу.
«До 2018 року держава виділить 42 мільярди форинтів (майже 20 мільйонів доларів – ред.) на перекваліфікацію людей і перепрофілювання виробництва», – зазначила Шарлота Немеш, статс-секретар із питань державної власності Міністерства національного розвитку.
Збиткові шахти не дотуються
Вивчивши пропозицію угорських урядовців, у Єврокомісії погодились, що втілення в життя такого плану не послабить конкурентоспроможність інших підприємств. У Брюсселі також взяли до відома, що останніми роками Угорщина врахувала рекомендації Єврокомісії, скоротивши державні дотації збитковим шахтам.
Утім, Мартон Бузаш, інженер із техніки безпеки на шахті «Маркушгедь», доводить, що видобуток дешевого вугілля у місцевому пластовому розрізі можна продовжувати принаймні до 2025 року. За його словами, це допомогло б тим працівникам, які бажають допрацювати на виробництві до пільгової пенсії. В Угорщині – це 5000 відпрацьованих шахтарем змін, або в сукупності 25 років стажу роботи в умовах шкідливого виробництва. Не випадково заробітки під землею куди вищі, ніж на поверхні, зауважує інженер Мартон Бузаш.
Однак можна почути і протилежні думки. Приміром, пересічні гірники самі визнають, що з 2001 року тут загинуло кілька їхніх колег, не кажучи про те, що в працівників псуються зуби, слабшає зір, калічаться руки-ноги, пропадає слух і вони хворіють на недуги легенів через отруєння метаном.
«Виділення державних коштів на цей проект робить передбачуваним і краще спланованим майбутнє шахти і нового виробництва на теплостанції», – запевнила Юдіт Берталан, депутат парламенту від правлячої партії молодих демократів (ФІДЕС), яку обирали в місцевому окрузі. Вона також пообіцяла, що значна частина шахтарів, проходячи перекваліфікацію та працюючи на новому виробництві принаймні до 2018 року, збережуть за собою пільги в зарплаті, а це позитивно позначиться при нарахуванні їхніх пенсій.
Шахта з видобутку бурого вугілля в урочищі Маркушгедь (північна Угорщина) доживає останні місяці. Сировину тут піднімають на поверхню землі з вугільного пласту на глибині 350 метрів. Шахта є найбільшим працедавцем для мешканців навколишніх поселень із 1981 року.
Ще у 2010 році Єврокомісія зважила на прохання угорського уряду, погодившись на додаткову експлуатацію нерентабельної шахти до 2014 року. Брюссель досить довго переконували, що доцільно працевлаштувати майже 1000 шахтарів на теплостанцію «Вийртеш», де замість вугілля спалюватимуть біомасу.
«До 2018 року держава виділить 42 мільярди форинтів (майже 20 мільйонів доларів – ред.) на перекваліфікацію людей і перепрофілювання виробництва», – зазначила Шарлота Немеш, статс-секретар із питань державної власності Міністерства національного розвитку.
Збиткові шахти не дотуються
Вивчивши пропозицію угорських урядовців, у Єврокомісії погодились, що втілення в життя такого плану не послабить конкурентоспроможність інших підприємств. У Брюсселі також взяли до відома, що останніми роками Угорщина врахувала рекомендації Єврокомісії, скоротивши державні дотації збитковим шахтам.
Утім, Мартон Бузаш, інженер із техніки безпеки на шахті «Маркушгедь», доводить, що видобуток дешевого вугілля у місцевому пластовому розрізі можна продовжувати принаймні до 2025 року. За його словами, це допомогло б тим працівникам, які бажають допрацювати на виробництві до пільгової пенсії. В Угорщині – це 5000 відпрацьованих шахтарем змін, або в сукупності 25 років стажу роботи в умовах шкідливого виробництва. Не випадково заробітки під землею куди вищі, ніж на поверхні, зауважує інженер Мартон Бузаш.
Однак можна почути і протилежні думки. Приміром, пересічні гірники самі визнають, що з 2001 року тут загинуло кілька їхніх колег, не кажучи про те, що в працівників псуються зуби, слабшає зір, калічаться руки-ноги, пропадає слух і вони хворіють на недуги легенів через отруєння метаном.
«Виділення державних коштів на цей проект робить передбачуваним і краще спланованим майбутнє шахти і нового виробництва на теплостанції», – запевнила Юдіт Берталан, депутат парламенту від правлячої партії молодих демократів (ФІДЕС), яку обирали в місцевому окрузі. Вона також пообіцяла, що значна частина шахтарів, проходячи перекваліфікацію та працюючи на новому виробництві принаймні до 2018 року, збережуть за собою пільги в зарплаті, а це позитивно позначиться при нарахуванні їхніх пенсій.
