Київ – Нонсенсом і «беспрєдєлом» називає запорізька активістка Раїса Радченко як саме примусове лікування у психлікарні, так і переведення її на амбулаторне лікування. У лікарні, за словами Радченко, їй без встановлення діагнозу робили ін’єкції психотропних препаратів. Додому ж відпустили, так і не надавши документів, де вказано, від чого саме лікували. Активістка вважає, що її відпустили через широкий розголос, але хоче тепер отримати висновки інших лікарів й подаватися до суду на своїх кривдників.
– Вони робили ін’єкції, давали психотропні препарати і почали це робити, коли ще висновків не було ніяких. Ніяких аналізів мені не робили. Подивилися і вже виставили діагноз. І цей діагноз стоїть досі. Я буду опротестовувати цей діагноз, подам у суд на керівника лікарні.
– А який діагноз Вам поставили у психлікарні?
– Не знаю. Вони мені до цих пір не назвали діагноз. Вчора (у четвер – ред.) була комісія. А вони написали, що вона була сьогодні. І ніби на моє прохання вони мене виписали на амбулаторне лікування. Я не збираюся проводити амбулаторне лікування до тих пір, поки якась інша комісія, може, європейська, не перевірить мій стан. Або київський інститут, там же мене брали на комісію, але вони ж мене не відпустили. Бо вони бояться, що якщо якась інша комісія проведе аналізи, лікарі мене оглянуть, то після цього їм доведеться свій діагноз скасувати.
– Коли Ви перебували в лікарні, яке ставлення було до Вас? Які права Ваші, Ви вважаєте, порушували?
– Усі права мої були, як громадянина, порушені. По-перше, вони повинні були протримали мене тільки одну добу, але вони тримали мене до сьогоднішнього дня. Весь час кололи мені психотропні ліки, хоча ще не було встановленого діагнозу. Тобто, головний лікар лікарні на око подивився і сказав: «я так сказав, так і буде».
– А як Ви оцінюєте фахівців, які брали участь у роботі комісії МОЗ?
– Один із них мені сказав: «Я в їхні ігри не граю, Раїсо Сергіївно». Ну і досі я не знаю, який у мене діагноз.
– Які Ваші подальші дії?
– Я спочатку хочу поїхати в Київ, тому що вже не довіряю нашим. Вони повинні тепер виправдовувати себе. Вони сказали «А» і тепер не можуть сказати вже «Б». Бо вийде так, що вони самі себе спростують. Пеклушенко (Олександр Пеклушенко, голова Запорізької ОДА – ред.) розповідає, що в порядку, комісія приїхала, діагноз перший підтвердився і що Раїсу Сергіївну перевели на амбулаторне лікування. Це взагалі нонсенс. Уявляєте собі, який це «бєспрєдєл»?!
********
11 липня запорізьку громадську активістку Раїсу Радченко за рішенням Ленінського районного суду примусово доставили на лікування до Запорізької обласної психіатричної лікарні. Активістка повідомила, що не визнає таке лікування і вважає це помстою влади за її активну громадську позицію. Вона відома тим, що активно боролась проти корупції у міській владі та правоохоронних органах, працювала заступником начальника районної адміністрації з господарської частини за часів міського голови Олександра Поляка і була проректором одного з київських вишів.
– Вони робили ін’єкції, давали психотропні препарати і почали це робити, коли ще висновків не було ніяких. Ніяких аналізів мені не робили. Подивилися і вже виставили діагноз. І цей діагноз стоїть досі. Я буду опротестовувати цей діагноз, подам у суд на керівника лікарні.
– А який діагноз Вам поставили у психлікарні?
– Не знаю. Вони мені до цих пір не назвали діагноз. Вчора (у четвер – ред.) була комісія. А вони написали, що вона була сьогодні. І ніби на моє прохання вони мене виписали на амбулаторне лікування. Я не збираюся проводити амбулаторне лікування до тих пір, поки якась інша комісія, може, європейська, не перевірить мій стан. Або київський інститут, там же мене брали на комісію, але вони ж мене не відпустили. Бо вони бояться, що якщо якась інша комісія проведе аналізи, лікарі мене оглянуть, то після цього їм доведеться свій діагноз скасувати.
– Коли Ви перебували в лікарні, яке ставлення було до Вас? Які права Ваші, Ви вважаєте, порушували?
– Усі права мої були, як громадянина, порушені. По-перше, вони повинні були протримали мене тільки одну добу, але вони тримали мене до сьогоднішнього дня. Весь час кололи мені психотропні ліки, хоча ще не було встановленого діагнозу. Тобто, головний лікар лікарні на око подивився і сказав: «я так сказав, так і буде».
– А як Ви оцінюєте фахівців, які брали участь у роботі комісії МОЗ?
– Один із них мені сказав: «Я в їхні ігри не граю, Раїсо Сергіївно». Ну і досі я не знаю, який у мене діагноз.
– Які Ваші подальші дії?
– Я спочатку хочу поїхати в Київ, тому що вже не довіряю нашим. Вони повинні тепер виправдовувати себе. Вони сказали «А» і тепер не можуть сказати вже «Б». Бо вийде так, що вони самі себе спростують. Пеклушенко (Олександр Пеклушенко, голова Запорізької ОДА – ред.) розповідає, що в порядку, комісія приїхала, діагноз перший підтвердився і що Раїсу Сергіївну перевели на амбулаторне лікування. Це взагалі нонсенс. Уявляєте собі, який це «бєспрєдєл»?!
********
11 липня запорізьку громадську активістку Раїсу Радченко за рішенням Ленінського районного суду примусово доставили на лікування до Запорізької обласної психіатричної лікарні. Активістка повідомила, що не визнає таке лікування і вважає це помстою влади за її активну громадську позицію. Вона відома тим, що активно боролась проти корупції у міській владі та правоохоронних органах, працювала заступником начальника районної адміністрації з господарської частини за часів міського голови Олександра Поляка і була проректором одного з київських вишів.
