Європейська преса пише про інтенсивні дипломатичні контакти між ЄС та Києвом у справі підготовки до Вільнюського саміту та ймовірного вивезення Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини. Провідні європейські видання також переповідають занепокоєння наростанням в Україні тиску на іноземних інвесторів, насамперед, щодо примусового закачування газу приватних компаній до державних підземних сховищ. Преса також інформує, що президенти Польщі та Естонії 22 липня обговорюють у Варшаві проблеми енергетичної безпеки та порядок денний листопадового саміту ЄС.
Посол України в Австрії Андрій Березний підтвердив у інтерв’ю віденській Die Presse, що ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко є перепоною для підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі. Газета повідомляє, що сьогодні на саміті міністрів закордонних прав ЄС у Брюсселі цій проблемі також приділена конкретна увага. Видання з Відня запитало посла України, чи можливо, що вже «у серпні Тимошенко може бути вивезена літаком до Німеччини на медичне обстеження». Андрій Березний відповів, що «розуміння росте, і зараз вивчаються усі взаємоприйнятні можливості». Посол також висловив задоволення тим, що на початку осені, напередодні саміту ЄС у Вільнюсі, президент України Віктор Янукович відвідає Австрію на запрошення федерального президента Австрії Гайнца Фішера. Він також висловив сподівання, що з вирішеннями основних проблем, включно зі справою Тимошенко, є шанс на підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Коментуючи можливе звільнення Тимошенко, Андрій Березний також сказав у інтерв’ю Die Presse, що, на його думку, «Тимошенко не зможе займатися політичною діяльністю через судимість за кримінальний злочин». «Але, як ми знаємо, – додав тут посол, – політика і законодавство не є закаменілими, ще є воля з обох сторін вирішувати це питання».
Лондонська Financial Times запитує, чи не «ховає Україна, разом з газом у сховищах, співпрацю з іноземними інвесторами». Йдеться про обурення, зокрема, конкретних власників «Полтавської газонафтової компанії» (JKX Oil&Gas), яких змусили закачувати у літній період до державних газосховищ половину видобутого газу. На такі дії української влади скаржилися на нещодавньому зібранні Європейської бізнесової асоціації (EBA) у Києві й інші іноземні компанії. Зокрема, й такі великі, як Royal Dutch Shell, котра підписала з Україною 10-мільярдну угоду на видобуток сланцевого газу. Київський оглядач лондонського видання Роман Олеарчик пояснює такі «більшовицькі методи» влади щодо газових компаній в Україні, насамперед, авральним станом із запасами газу в сховищах до зими. На липень Україна запаслася лише дев’ятьма мільярдами кубічних метрів блакитного палива, це майже на 5 мільярдів кубів менше, аніж на цей час у минулому році. Росія цього разу не дає Києву в борг відповідних фінансів для закачування достатніх запасів газу на зиму. Але й міжнародні інвестори заявляють, що такі примусові методи доведуть приватні компанії до збитків та припинення роботи в Україні. Газета очікує, що влада в Києві пояснить свої дії та визнає неправомірність тиску.
Польська Gazeta Wyborcza інформує про переговори 22 липня у Варшаві президентів Польщі та Естонії Броніслава Коморовського та Тоомаса Хендріка Ілвеса. Видання зауважує, що серед головних тем цих переговорів є «ситуація в ЄС, регіональна та енергетична безпека і порядок денний листопадового саміту ЄС з проблем «Східного партнерства» у Вільнюсі та перспектива підписання угоди про асоціацію між Брюсселем та Києвом». Обидві сторони вже напередодні заявили, як повідомляє видання з Варшави, що питання зближення України з ЄС є дуже важливим як для Польщі, так і для Естонії.
Посол України в Австрії Андрій Березний підтвердив у інтерв’ю віденській Die Presse, що ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко є перепоною для підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі. Газета повідомляє, що сьогодні на саміті міністрів закордонних прав ЄС у Брюсселі цій проблемі також приділена конкретна увага. Видання з Відня запитало посла України, чи можливо, що вже «у серпні Тимошенко може бути вивезена літаком до Німеччини на медичне обстеження». Андрій Березний відповів, що «розуміння росте, і зараз вивчаються усі взаємоприйнятні можливості». Посол також висловив задоволення тим, що на початку осені, напередодні саміту ЄС у Вільнюсі, президент України Віктор Янукович відвідає Австрію на запрошення федерального президента Австрії Гайнца Фішера. Він також висловив сподівання, що з вирішеннями основних проблем, включно зі справою Тимошенко, є шанс на підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Коментуючи можливе звільнення Тимошенко, Андрій Березний також сказав у інтерв’ю Die Presse, що, на його думку, «Тимошенко не зможе займатися політичною діяльністю через судимість за кримінальний злочин». «Але, як ми знаємо, – додав тут посол, – політика і законодавство не є закаменілими, ще є воля з обох сторін вирішувати це питання».
Лондонська Financial Times запитує, чи не «ховає Україна, разом з газом у сховищах, співпрацю з іноземними інвесторами». Йдеться про обурення, зокрема, конкретних власників «Полтавської газонафтової компанії» (JKX Oil&Gas), яких змусили закачувати у літній період до державних газосховищ половину видобутого газу. На такі дії української влади скаржилися на нещодавньому зібранні Європейської бізнесової асоціації (EBA) у Києві й інші іноземні компанії. Зокрема, й такі великі, як Royal Dutch Shell, котра підписала з Україною 10-мільярдну угоду на видобуток сланцевого газу. Київський оглядач лондонського видання Роман Олеарчик пояснює такі «більшовицькі методи» влади щодо газових компаній в Україні, насамперед, авральним станом із запасами газу в сховищах до зими. На липень Україна запаслася лише дев’ятьма мільярдами кубічних метрів блакитного палива, це майже на 5 мільярдів кубів менше, аніж на цей час у минулому році. Росія цього разу не дає Києву в борг відповідних фінансів для закачування достатніх запасів газу на зиму. Але й міжнародні інвестори заявляють, що такі примусові методи доведуть приватні компанії до збитків та припинення роботи в Україні. Газета очікує, що влада в Києві пояснить свої дії та визнає неправомірність тиску.
Польська Gazeta Wyborcza інформує про переговори 22 липня у Варшаві президентів Польщі та Естонії Броніслава Коморовського та Тоомаса Хендріка Ілвеса. Видання зауважує, що серед головних тем цих переговорів є «ситуація в ЄС, регіональна та енергетична безпека і порядок денний листопадового саміту ЄС з проблем «Східного партнерства» у Вільнюсі та перспектива підписання угоди про асоціацію між Брюсселем та Києвом». Обидві сторони вже напередодні заявили, як повідомляє видання з Варшави, що питання зближення України з ЄС є дуже важливим як для Польщі, так і для Естонії.
