Угорщина – Угорським чиновникам і політикам проурядової коаліції запропонували відмовитися від премій, цільової матеріальної допомоги та інших додаткових виплат, оскільки під час економічної кризи отримання подібних бонусів не додає авторитету владі. Державних службовців і топ-менеджерів держпідприємств, особливо ж банківських установ, просять обернути ці кошти на доброчинні справи або передавати на потреби муніципальних громад. Звісно, не всі бажають добровільно жертвувати солідні премії на громадські цілі, тим більше, що у законному порядку їх ніщо до цього не зобов’язує. Дехто вичікує, мовляв, нова ініциатива уряду – це просто чергова антикорупційна кампанія.
Письмове прохання глави кабміну передусім було адресоване до 32 мерів та їхніх заступників з надією на те, що їхній приклад надихне інших керівників, що є висуванцями проурядової коаліції на важливі державні посади. У листі за підписом члена проводу ФІДЕС (партія молодих демократів) Ґабора Кубатова та відповідального за зв’язки з пресою Матея Кочиша йшлося про те, що міські голови та їхні заступники останнім часом отримали премії і що їх доцільно або повернути, або пожертвувати на доброчинні справи. За даними видання «Блік», ідеться про 50 мільйонів форинтів (близько 260 тисяч доларів США). Незговірливим про всяк випадок натякнули, що вони можуть позбутися мандата депутата парламенту.
«Ми запросили дані від мерів 900 поселень. Виявилося, що близько 90 відсотків керівників узагалі не отримали премій. По решті, а це 10 відсотків, точніше, 114 мерів, маємо таку статистику: 93 голів переказали власні кошти на доброчинні справи, восьмеро мерів відмовилися від премій, 12 осіб повернули гроші в касу. І єдина людина з-поміж них відмовилася здавати премію, заявивши, що радше вийде з партії», – повідомив Матей Кочиш, відповідальний за зв’язки з пресою від партії молодих демократів.
А що насправді?
Заяву Кочиша оглядачі сприймають дещо критично, зауважуючи, що вона не відображає дійсного стану справ із виплатами премій, адже у державній сфері працюють не тільки чиновники. «У ІХ районі Будапешта заступник молодіжної організації проурядової партії ФІДЕЛІТАС Ґерґей Леврінц отримав 5,5 мільйонів форинтів (близько 27 тисяч доларів). Ці гроші він отримав як директор малого підприємства «Призма», яке займається реабілітацією інвалідів», – стверджує політолог Марта Петерфі, додавши, що ніхто ніде не зафіксував, що цю премію було повернуто або переказано на громадські потреби. Також виявилося, що мером цього району є… Матей Кочиш, співголова етичної комісії владнчої партії.
Під приціл громадськості потрапила цікава статистистика щодо працівників Генеральної прокуратури Угорщини. За деякими даними, лише в 2011 році службовці цього відомства отримали від 4,5 до 5 мільярдів форинтів преміальних виплат (майже 26 мільйонів доларів). Зазвичай преміальні у прокуратурі становили 124–200 відсотків від розміру заробітної плати працівників, залежно від трудового стажу, службової посади і рангу.
У прокуратурі заперечують це, мовляв, ідеться лише про неповні 2 мільярди форинтів (10 мільйонів доларів). Причому, як зазначено у прес-релізі згаданої державної структури, ці кошти виплачені за виконання понадпланових завдань неповним штатом працівників. Тому підвищені премії, на думку прокуратури, насправді є нічим іншим, як заощаджені зарплати. Крім цього, ці кошти покривають також витрати на державні нагороди, затрати на лікування працівників тощо.
До цього часу не пролунало жодних коментарів від депутата партії ФІДЕС Іштвана Балшаї, відомого серед колег-політиків тим, що він свого часу оприлюднив непривабливі факти зловживання чиновниками попереднього уряду лівоцентристів, очолюваного Ґордоном Байнаї. «Коли наші співвітчизники ледве зводять кінці з кінцями, міністри, статс-секретарі й керівники відділів профільних міністерств кладуть собі в кишеню нечувані премії й доходи у самий розпал економічної кризи», – обурювався свого часу діями тодішньої правлячої еліти Іштван Балшаї, переходячи до конкретних імен і приголомшливих розмірів премій та додаткових виплат.
Під приціл громади
Дійсно, інформація опозиційного політика (а тоді йшов 2009 рік) шокувала багатьох в Угорщині. Тим більше, що чинна влада обіцяла боротися зі зловживаннями чиновників. Але минуло 2,5 роки після зміни уряду, і в пресі з’являється не менш цікава статистика. Цього разу під прицілом преси опинилися не тільки політики та високопосадовці, а й державні менеджери, які належать до консервативного табору.
Так, у задекларованих Ласлом Бараняї, генеральним директором Національного банку розвитку, доходах зазначено, що при щомісячній зарплаті у майже 10 тисяч доларів він отримав річних премій на 100 тисяч доларів. Його наздоганяють керівник Угорської залізниці Ференц Сарваш та гендиректор національної пошти Ласло Ґесті. Не обділили матеріально й керівників розкритикованого пресою за фінансові зловживання столичного транспортного підприємства. Прикметно, що жоден із цих згаданих топ-менеджерів не переказав і копійки зі своїх преміальних коштів на благодійні справи.
Між тим, заклик представника проурядової партії ФІДЕС Матея Кочиша адресувався не тільки урядовцям і чиновникам місцевого рівня влади, а й працівникам і державних підприємств та установ. «Питання дуже просте: не має значення розмір отриманої премії, скажімо, йдеться про 10 тисяч форинтів чи один мільйон, у будь-якому випадку наша пропозиція безпосередньо стосується цієї людини. Вона повинна обернути ці гроші на бладійність або повернути їх у казну», – наголошував він.
Оглядачі звертають увагу на те, що премійовані мери угорських міст неохоче висловлюються на цю тему, адже розпочата урядом кампанія за зміцнення авторитету державних службовців триває всього півроку, та й сума повернутих премій невелика. «Ніхто з них поки що не робив публічних заяв на випадок, якби, приміром, довелося відхилити прохання свого партійного керівництва і залишити гроші собі. У містах Дебрецен, Ніредьгаза й Бейкейшчаба прес-референти посилались на зайнятість свого начальства», – визнала експерт із Будапешта Софія Бедич.
Тим часом угорські урядовці визнають, що проблему службових зловживань у державному секторі з наскоку не вирішити. Однак в опозиції побоюються, що вони можуть перейти в погано замасковану корупцію. Попри те, що попередній лівоцентристський уряд залишив консерваторам незавидну спадщину у сфері економіки, політиці, фінансах і на рівні місцевих самоврядувань, якогось спеціального політичного рахунку лівим поки що не виставляють, хоча він і міг би бути, на думку консерваторів, чималеньким. Бо якщо все-таки пред’являть, то і з них можуть дещо поспитати політичні опоненти на парламентських виборах 2014 року, зауважують місцеві оглядачі.
Письмове прохання глави кабміну передусім було адресоване до 32 мерів та їхніх заступників з надією на те, що їхній приклад надихне інших керівників, що є висуванцями проурядової коаліції на важливі державні посади. У листі за підписом члена проводу ФІДЕС (партія молодих демократів) Ґабора Кубатова та відповідального за зв’язки з пресою Матея Кочиша йшлося про те, що міські голови та їхні заступники останнім часом отримали премії і що їх доцільно або повернути, або пожертвувати на доброчинні справи. За даними видання «Блік», ідеться про 50 мільйонів форинтів (близько 260 тисяч доларів США). Незговірливим про всяк випадок натякнули, що вони можуть позбутися мандата депутата парламенту.
«Ми запросили дані від мерів 900 поселень. Виявилося, що близько 90 відсотків керівників узагалі не отримали премій. По решті, а це 10 відсотків, точніше, 114 мерів, маємо таку статистику: 93 голів переказали власні кошти на доброчинні справи, восьмеро мерів відмовилися від премій, 12 осіб повернули гроші в касу. І єдина людина з-поміж них відмовилася здавати премію, заявивши, що радше вийде з партії», – повідомив Матей Кочиш, відповідальний за зв’язки з пресою від партії молодих демократів.
А що насправді?
Заяву Кочиша оглядачі сприймають дещо критично, зауважуючи, що вона не відображає дійсного стану справ із виплатами премій, адже у державній сфері працюють не тільки чиновники. «У ІХ районі Будапешта заступник молодіжної організації проурядової партії ФІДЕЛІТАС Ґерґей Леврінц отримав 5,5 мільйонів форинтів (близько 27 тисяч доларів). Ці гроші він отримав як директор малого підприємства «Призма», яке займається реабілітацією інвалідів», – стверджує політолог Марта Петерфі, додавши, що ніхто ніде не зафіксував, що цю премію було повернуто або переказано на громадські потреби. Також виявилося, що мером цього району є… Матей Кочиш, співголова етичної комісії владнчої партії.
Під приціл громадськості потрапила цікава статистистика щодо працівників Генеральної прокуратури Угорщини. За деякими даними, лише в 2011 році службовці цього відомства отримали від 4,5 до 5 мільярдів форинтів преміальних виплат (майже 26 мільйонів доларів). Зазвичай преміальні у прокуратурі становили 124–200 відсотків від розміру заробітної плати працівників, залежно від трудового стажу, службової посади і рангу.
У прокуратурі заперечують це, мовляв, ідеться лише про неповні 2 мільярди форинтів (10 мільйонів доларів). Причому, як зазначено у прес-релізі згаданої державної структури, ці кошти виплачені за виконання понадпланових завдань неповним штатом працівників. Тому підвищені премії, на думку прокуратури, насправді є нічим іншим, як заощаджені зарплати. Крім цього, ці кошти покривають також витрати на державні нагороди, затрати на лікування працівників тощо.
До цього часу не пролунало жодних коментарів від депутата партії ФІДЕС Іштвана Балшаї, відомого серед колег-політиків тим, що він свого часу оприлюднив непривабливі факти зловживання чиновниками попереднього уряду лівоцентристів, очолюваного Ґордоном Байнаї. «Коли наші співвітчизники ледве зводять кінці з кінцями, міністри, статс-секретарі й керівники відділів профільних міністерств кладуть собі в кишеню нечувані премії й доходи у самий розпал економічної кризи», – обурювався свого часу діями тодішньої правлячої еліти Іштван Балшаї, переходячи до конкретних імен і приголомшливих розмірів премій та додаткових виплат.
Під приціл громади
Дійсно, інформація опозиційного політика (а тоді йшов 2009 рік) шокувала багатьох в Угорщині. Тим більше, що чинна влада обіцяла боротися зі зловживаннями чиновників. Але минуло 2,5 роки після зміни уряду, і в пресі з’являється не менш цікава статистика. Цього разу під прицілом преси опинилися не тільки політики та високопосадовці, а й державні менеджери, які належать до консервативного табору.
Так, у задекларованих Ласлом Бараняї, генеральним директором Національного банку розвитку, доходах зазначено, що при щомісячній зарплаті у майже 10 тисяч доларів він отримав річних премій на 100 тисяч доларів. Його наздоганяють керівник Угорської залізниці Ференц Сарваш та гендиректор національної пошти Ласло Ґесті. Не обділили матеріально й керівників розкритикованого пресою за фінансові зловживання столичного транспортного підприємства. Прикметно, що жоден із цих згаданих топ-менеджерів не переказав і копійки зі своїх преміальних коштів на благодійні справи.
Між тим, заклик представника проурядової партії ФІДЕС Матея Кочиша адресувався не тільки урядовцям і чиновникам місцевого рівня влади, а й працівникам і державних підприємств та установ. «Питання дуже просте: не має значення розмір отриманої премії, скажімо, йдеться про 10 тисяч форинтів чи один мільйон, у будь-якому випадку наша пропозиція безпосередньо стосується цієї людини. Вона повинна обернути ці гроші на бладійність або повернути їх у казну», – наголошував він.
Оглядачі звертають увагу на те, що премійовані мери угорських міст неохоче висловлюються на цю тему, адже розпочата урядом кампанія за зміцнення авторитету державних службовців триває всього півроку, та й сума повернутих премій невелика. «Ніхто з них поки що не робив публічних заяв на випадок, якби, приміром, довелося відхилити прохання свого партійного керівництва і залишити гроші собі. У містах Дебрецен, Ніредьгаза й Бейкейшчаба прес-референти посилались на зайнятість свого начальства», – визнала експерт із Будапешта Софія Бедич.
Тим часом угорські урядовці визнають, що проблему службових зловживань у державному секторі з наскоку не вирішити. Однак в опозиції побоюються, що вони можуть перейти в погано замасковану корупцію. Попри те, що попередній лівоцентристський уряд залишив консерваторам незавидну спадщину у сфері економіки, політиці, фінансах і на рівні місцевих самоврядувань, якогось спеціального політичного рахунку лівим поки що не виставляють, хоча він і міг би бути, на думку консерваторів, чималеньким. Бо якщо все-таки пред’являть, то і з них можуть дещо поспитати політичні опоненти на парламентських виборах 2014 року, зауважують місцеві оглядачі.
