Прага – Українські музиканти і українська музика – явища, без яких не можна сьогодні собі уявити чеську музичну культуру. Інтерес до творчості українських композиторів і виконавців не спадає, про них пишуть, їхні твори виконують, особисті контакти, започатковані ще в 19-му столітті, не перериваються. І нині, наприклад, чехи досліджують творчість українського кобзаря Василя Ємця і готують публікації про Мирослава Скорика.
26 грудня 1863 року залу відомого у Празі культурного центру Česká beseda заповнили святково одягнені люди, вони з нетерпінням чекали виступу молодого музиканта з України Миколи Лисенка. Як зазначають історичні джерела, автор представив на суд власні інтерпретації мелодій українських народних пісень. Микола Лисенко мав великий успіх, відбулось ще два його концерти у Празі.
А в 1923 році про виступ українського хору Олександра Кошиця чеська преса захоплено писала як про «перемогу української музики і мистецтва та її тлумачів». Перелік відомих українських музикантів, які примножили славу України на чеських землях, можна продовжити. Одні з них учились у празькій консерваторії, інші виступали на відомих сценах чи викладали.
Про українську музичну традицію в Чехії Радіо Свобода розповіла відомий музикознавець Їтка Берґерова. «Українська музична культура в Празі, в якій зосередилось багато вчених, митців, а також студентів з України, мала тут ґрунтовну основу, – каже вона. – Серед них були, наприклад, Любка Колесса, відома у світі піаністка, а на Філософському факультеті Карлового університету музичну історію викладав Федір Стешко. Працював у Празі і Високий український педагогічний інститут, заснований 1923 року. Інститут навчав музичній культурі й грі на музичних інструментах. У його стінах викладали композитори Федір Якименко і Василь Барвінський. Також тут працювали випускники празької консерваторії Нестор Нижанківський і Зиновій Лисько».
Випускник празької консерваторії Микола Колесса прославився в Чехії своєю «Українською сюїтою», яку виконував празький симфонічний оркестр.
«Я мала честь познайомитись з паном Миколою Колессою особисто. Ми зустрілись з ним у Львові у 2003 році якраз перед тим, як він відзначив свій 100-літній ювілей. Я була здивована, наскільки гарну чеську мову він зберіг до своїх пізніх літ», – згадує Їтка Берґерова про своє знайомство з Миколою Колессою.
Зачарував чехів і відомий український бандурист Василь Ємець, який на початку 1920-х років заснував у Чехії школу гри на бандурі. До речі, його вдячним учнем був Михайло Теліга.
Музика Скорика звернена до широкої аудиторії – музикознавець
Не дивно, що українською музикою і нині цікавиться Європа. Зокрема, творчість українських музикантів була головною темою на конференції в Лейпцигу. Про це розповіла її чеська учасниця, професор музикознавства Ярміла Ґабріелова.
«У 2006 році в Лейпцигу відбулась конференція, присвячена українській музиці, – зазначає вона. – На конференції я розповіла про творчість Мирослава Скорика. Там був присутній і пан Мирослав Скорик, гадаю, він був задоволений моєю роботою. Його музика не спрямована на відкриття нових світів, вона не є авангардною, а навпаки, звернена до широкої аудиторії, спілкується традиційними музичними засобами. Водночас його музика дає виконавцям багато радості».
Книжка про творчість Мирослава Скорика, зазначила чеська дослідниця, має вийти до кінця поточного року і буде чеським дарунком до 75-літнього ювілею українського композитора.
26 грудня 1863 року залу відомого у Празі культурного центру Česká beseda заповнили святково одягнені люди, вони з нетерпінням чекали виступу молодого музиканта з України Миколи Лисенка. Як зазначають історичні джерела, автор представив на суд власні інтерпретації мелодій українських народних пісень. Микола Лисенко мав великий успіх, відбулось ще два його концерти у Празі.
А в 1923 році про виступ українського хору Олександра Кошиця чеська преса захоплено писала як про «перемогу української музики і мистецтва та її тлумачів». Перелік відомих українських музикантів, які примножили славу України на чеських землях, можна продовжити. Одні з них учились у празькій консерваторії, інші виступали на відомих сценах чи викладали.
Про українську музичну традицію в Чехії Радіо Свобода розповіла відомий музикознавець Їтка Берґерова. «Українська музична культура в Празі, в якій зосередилось багато вчених, митців, а також студентів з України, мала тут ґрунтовну основу, – каже вона. – Серед них були, наприклад, Любка Колесса, відома у світі піаністка, а на Філософському факультеті Карлового університету музичну історію викладав Федір Стешко. Працював у Празі і Високий український педагогічний інститут, заснований 1923 року. Інститут навчав музичній культурі й грі на музичних інструментах. У його стінах викладали композитори Федір Якименко і Василь Барвінський. Також тут працювали випускники празької консерваторії Нестор Нижанківський і Зиновій Лисько».
Випускник празької консерваторії Микола Колесса прославився в Чехії своєю «Українською сюїтою», яку виконував празький симфонічний оркестр.
«Я мала честь познайомитись з паном Миколою Колессою особисто. Ми зустрілись з ним у Львові у 2003 році якраз перед тим, як він відзначив свій 100-літній ювілей. Я була здивована, наскільки гарну чеську мову він зберіг до своїх пізніх літ», – згадує Їтка Берґерова про своє знайомство з Миколою Колессою.
Зачарував чехів і відомий український бандурист Василь Ємець, який на початку 1920-х років заснував у Чехії школу гри на бандурі. До речі, його вдячним учнем був Михайло Теліга.
Музика Скорика звернена до широкої аудиторії – музикознавець
Не дивно, що українською музикою і нині цікавиться Європа. Зокрема, творчість українських музикантів була головною темою на конференції в Лейпцигу. Про це розповіла її чеська учасниця, професор музикознавства Ярміла Ґабріелова.
«У 2006 році в Лейпцигу відбулась конференція, присвячена українській музиці, – зазначає вона. – На конференції я розповіла про творчість Мирослава Скорика. Там був присутній і пан Мирослав Скорик, гадаю, він був задоволений моєю роботою. Його музика не спрямована на відкриття нових світів, вона не є авангардною, а навпаки, звернена до широкої аудиторії, спілкується традиційними музичними засобами. Водночас його музика дає виконавцям багато радості».
Книжка про творчість Мирослава Скорика, зазначила чеська дослідниця, має вийти до кінця поточного року і буде чеським дарунком до 75-літнього ювілею українського композитора.
