Тема українсько-польських відносин продовжує хвилювати європейців. Як не перервати діалог, загострений подіями щодо відзначення 70-ліття Волинської трагедії, як зробити крок назустріч заради порозуміння і майбутньої співпраці? Про це пише польська Rzeczpospolita. А австрійська Der Standard розглядає ситуацію навколо російських «казаків», яких, за сценарієм, готували стати «родзинкою» на відкритті Олімпіади в Сочі, а тим часом, виглядає, цей план розпадається. Російська «Независимая газета» аналізує, чиї аргументи в суперечці за газ будуть переконливішими – Азарова чи Медведєва – у п’ятницю на зустрічі в Сочі.
Польська Rzeczpospolita, зрештою, як багато інших польських ЗМІ цими днями, звертає увагу на потребу України і Польщі знайти спільну мову в поглядах на історію, на одну із її найсумніших сторінок – Волинську трагедію. Колишні президенти – український Леонід Кучма і польський Александр Квасневський – закликають поляків та українців, щоб «вшанування пам’яті жертв давніх конфліктів не перейшло у загострення відносин, щоб не змарнувати здобутого у процесі поєднання між народами».
Обидва президенти у зверненні висловлюють переконання, що «взаємне вибачення є дорогою до повного об’єднання нинішніх і наступних поколінь поляків та українців». Польща завжди підтримувала європейські прагнення України, також Україна зверталась до польського досвіду в області ринкової економіки та європейської інтеграції, наголошується екс-президенти у спільному зверненні.
Австрійська Der Standard аналізує складну ситуацію, що склалася між російськими козаками і владою в Росії. Як зазначає щоденник, «чорноморські козаки мали стати «візиткою» зимової Олімпіади в 2014 році», зокрема, як почесна варта вітати її гостей. Але козаки збунтувались через те, що прямо над дахами їхніх домівок у селищі поблизу Сочі прокладають високовольтні лінії. Вони виступили проти влади і поліції, що, на думку австрійської газети, є унікальним явищем у Росії.
Але хто ці «чорноморські «казакі»: чи це нащадки «диких і впертих вершників», що перетворились на вірних державних службовців, яким нині добре платять?– запитує газета. У пошуках відповіді австрійський щоденник звертається до історії козацького руху, зокрема, розглядає традиції реєстрового козацтва, зазначаючи при цьому, якою складною і суперечливою є історія козацтва. Адже в Україні, наголошує газета, міф про козаків далі займає центральне місце в національному міфі.
А російська «Независимая газета» розглядає ймовірні політичні акценти, які можуть позначити зустріч прем’єрів України та Росії в Сочі цієї п’ятниці. Українські аналітики вважають, пише газета, що головною темою буде газова, зокрема, пошук компромісу в ціні на газ. У цій ситуації, на думку російських оглядачів, «Азарову доведеться вислухати в Сочі низку претензій, на які він не зможе відповісти».
«Газпром» і керівництво Росії не раз заявляло, що Україна має виконувати умови контракту. Однак не можна забувати, що вже відбулась травнева зустріч Януковича і Путіна, ймовірно, між ними були досягнуті якісь домовленості. «Независимая газета» цитує аналітика з Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука, на думку якого, «мова між ними могла йти і про створення газотранспортного консорціуму». Російська сторона, як виглядає, ще не визначилась до кінця, чи хоче вона бачити в консорціумі третього партнера, ЄС, чи ні, а українська вичікує.
Підсумовуючи, газета зазначає, що відносини між Україною і Росією настільки сьогодні складні, що «можуть вирішуватись тільки на рівні президентів».
Польська Rzeczpospolita, зрештою, як багато інших польських ЗМІ цими днями, звертає увагу на потребу України і Польщі знайти спільну мову в поглядах на історію, на одну із її найсумніших сторінок – Волинську трагедію. Колишні президенти – український Леонід Кучма і польський Александр Квасневський – закликають поляків та українців, щоб «вшанування пам’яті жертв давніх конфліктів не перейшло у загострення відносин, щоб не змарнувати здобутого у процесі поєднання між народами».
Обидва президенти у зверненні висловлюють переконання, що «взаємне вибачення є дорогою до повного об’єднання нинішніх і наступних поколінь поляків та українців». Польща завжди підтримувала європейські прагнення України, також Україна зверталась до польського досвіду в області ринкової економіки та європейської інтеграції, наголошується екс-президенти у спільному зверненні.
Австрійська Der Standard аналізує складну ситуацію, що склалася між російськими козаками і владою в Росії. Як зазначає щоденник, «чорноморські козаки мали стати «візиткою» зимової Олімпіади в 2014 році», зокрема, як почесна варта вітати її гостей. Але козаки збунтувались через те, що прямо над дахами їхніх домівок у селищі поблизу Сочі прокладають високовольтні лінії. Вони виступили проти влади і поліції, що, на думку австрійської газети, є унікальним явищем у Росії.
Але хто ці «чорноморські «казакі»: чи це нащадки «диких і впертих вершників», що перетворились на вірних державних службовців, яким нині добре платять?– запитує газета. У пошуках відповіді австрійський щоденник звертається до історії козацького руху, зокрема, розглядає традиції реєстрового козацтва, зазначаючи при цьому, якою складною і суперечливою є історія козацтва. Адже в Україні, наголошує газета, міф про козаків далі займає центральне місце в національному міфі.
А російська «Независимая газета» розглядає ймовірні політичні акценти, які можуть позначити зустріч прем’єрів України та Росії в Сочі цієї п’ятниці. Українські аналітики вважають, пише газета, що головною темою буде газова, зокрема, пошук компромісу в ціні на газ. У цій ситуації, на думку російських оглядачів, «Азарову доведеться вислухати в Сочі низку претензій, на які він не зможе відповісти».
«Газпром» і керівництво Росії не раз заявляло, що Україна має виконувати умови контракту. Однак не можна забувати, що вже відбулась травнева зустріч Януковича і Путіна, ймовірно, між ними були досягнуті якісь домовленості. «Независимая газета» цитує аналітика з Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука, на думку якого, «мова між ними могла йти і про створення газотранспортного консорціуму». Російська сторона, як виглядає, ще не визначилась до кінця, чи хоче вона бачити в консорціумі третього партнера, ЄС, чи ні, а українська вичікує.
Підсумовуючи, газета зазначає, що відносини між Україною і Росією настільки сьогодні складні, що «можуть вирішуватись тільки на рівні президентів».
