Янукович пообіцяв патріарху Кирилу приміщення лікарні у Лаврі під резиденцію – Івасюк

Гості «Вашої Свободи»: колишній заступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк і віце-президент Академії медичних наук Валерій Запорожан.

Інна Кузнецова: До Радіо Свобода вже довгий час звертаються пацієнти клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського Національної академії медичних наук, яка розташована поряд з Києво-Печерською лаврою. Вони говорять про те, що клініку переселяють.

Щоправда, дирекція Інституту імені Громашевського на своєму сайті розмістила інформацію про те, що у ЗМІ з’являється багато неправдивої інформації про цю клініку, про те, що інститут є державною установою і мусить виконувати рішення, ухвалені на вищому державному рівні, в тому числі стосовно переведення клініки на інші бази. Пишуть про те, що готують нове приміщення для клініки. Це приміщення буде на вулиці Амосова.

Пане Валерію, як Ви оцінюєте цю ситуацію? З чого все почалося?


Валерій Івасюк: Я вважаю за потрібне передовсім визначитися з вихідними даними цієї події.

Перше. Це клініка інфекційних захворювань науково-дослідного інституту Академії наук – Інститут інфекційних захворювань і епідеміології. І ця клініка має такі відділення: відділення СНІДу, відділення гепатитів, відділення нейроінфекції та нейрореанімацію.

Це клініка від початку епідемії СНІДу є єдиним методико-організаційним центром запровадження й застосування кращих методів лікування СНІДу, гепатитів та інших вкрай тяжких інфекцій в Україні. Саме ця клініка за свою професійну сумлінність та якість роботи стала не тільки еталоном, медичним закладом в Україні, а й гарантом того, що в Україні не будуть застосовуватися низькоякісні, небезпечні генерики сумнівного вітчизняного чи імпортного виробництва.

Саме завдяки доброму імені цієї клініки Україна вже чотири рази поспіль отримує велику допомогу від Глобального фонду у розмірі 170 мільйонів доларів щоразу. І по суті це клініка, яка знову ж таки є певним символом того, що в Україні СНІД лікується за кращими світовими стандартами.

Друге. Справа полягає в тому, що ця акція відбирання приміщення у клініки на користь московського церковного верховного начальника Кирила відбувається за двома версіями. Перша версія – Академія медичних наук з переселенням клініки в якесь інше приміщення. А от за версією МОЗ «імені Богатирьової», то з ліквідацією клініки взагалі. Про це вона вустами свого заступника Толстанова минулого тижня повідомила 2,5 мільйонам людей, які, хворі або інфіковані гепатитом В або С, ВІЛ-інфекцією та нейроінфекціями.

– Я хвилин 15 тому розмовляла з керівником пацієнтської організації. Він говорив, що нібито в останні дні завдяки саме особисто Вам, пане Запорожан, досягнуто якихось домовленостей. У чому вони полягають?

Валерій Запорожан: Я, як в.о. президента Академії медичних наук України, тому що президент академії пішов у відпустку, зараз вирішую головні питання, які пов’язані з переїздом цієї клініки. І моє бачення проблеми таке, що взагалі проблеми ніякої немає.

Правда, ми повинні були зробити якісь такі інтенсивні кроки вперед. Але на сьогоднішній день я не бачу ніяких проблем у тому, щоб своєчасно переїхати в сучасну європейську клініку, яка у своєму вигляді набагато краща, ніж та, в якій були пацієнти.

– А з чого взагалі почалася історія переїзду? Тобто приміщення погане, непристосоване?

Свого часу наша кореспондентка після того, як були численні звернення до нас від пацієнтів, побувала на вулиці Галицькій, куди мала переїздити клініка. Там тоді працювали робітники повним ходом. І клініка була не готова. І навіть ці робітники говорили, що там будують клініку не для хворих на СНІД.

Валерій Запорожан: Проблеми почалися багато років тому. Я не знаю, з яких причин – це було дуже давно. Інститут розділили, забрали будівлю клініки в інституті, який розташований на вулиці Амосова. Тому клініку перенесли в єпархію. Але ці приміщення не клінічні, вони були адаптовані до клініки. І в них немає тих підрозділів, які повинні бути в сучасній клініці такого напрямку.

Багато років тому спланувалося будівництво нового корпусу, який був би таким, як сьогодні потребує інфекційна клініка. Але дуже повільно будувалося це приміщення, планувалися якісь інші схеми переїзду. Це не влаштовувало нас з тієї точки зору, що багато міжнародних організацій, ставили свої якісь цілі, які потрібні для того, щоб клініка була сучасною. І ми врахували всі ці цілі і зробили клініку такою, яка може бути сьогодні на європейському рівні.

Зараз закінчується будівництво цієї клініки. Буквально через тиждень вона вже буде готова приймати хворих. І це зроблено тільки для інтересів пацієнтів.

– Пане Валерію, Ви бачите це по-іншому, так?

Валерій Івасюк: Так.

Отже, академік Запорожан Валерій Миколайович сказав, що він не знає, які існують мотивації, чи були мотивації такого вчинку уряду на чолі з Азаровим стосовно клініки СНІДу. Я їх знаю. Я думаю, що Валерій Миколайович їх так само знає. Просто він за своєю посадою теперішньою не наважується про це сказати.

Мотивацій дві. Перша мотивація. Десь 2-2,5 роки тому президент Янукович пообіцяв Кирилу, патріарху Московському і всієї Русі, про те, що це приміщення, яке нібито, за версією Азарова і Януковича, належало колись лаврі, віддати під створення резиденції патріарха Кирила у лаврі.

По-перше, від 1912 року, коли було прийняте відповідне рішення по будівництву цього приміщення Київською думою, це приміщення ніколи не належало до майна лаври. Це приміщення до сьогоднішнього дня є майном київської громади, про що є відповідні документи, які я в тому числі показував президенту Академії наук Андрію Михайловичу Сердюку.

Отже, таким чином. Запопадливо наш президент пообіцяв Кирилу це приміщення. Два тижні тому на прохання президента Академії наук Сердюка я був у нього, ми з ним розмовляли дві години. Я став свідком цікавої події. При мені до Сердюка подзвонили з секретаріату Азарова з Академії наук, і він під диктовку якоїсь особи написав листа від Академії наук до Кабміну, щоб Кабмін пришвидшив рішення Київради щодо надання території на Амосова 5 під будівництво нової клініки.

Але в мотиваційній частині цього листа була така фраза: «У зв’язку з наближенням 1020-ї річниці хрещення Русі просимо докласти зусиль про рішення Київради».

Я у Андрія Михайловича запитую, кажу: Андрію Михайловичу, а причому тут хрещення Русі до перенесення клініки в інше приміщення, що це за мотивація, причому тут церква і хрещення до СНІДу і до гепатитів?

Виявляється, що в період приїзду майбутнього Кирила на святкування Хрещення Русі мають вручити символічного ключа від цього приміщення, тобто майбутньої резиденції патріарха Кирила у Києві. І на момент вручення цього ключа це приміщення має бути порожнім.

– Зрозуміло.

Наскільки це…?

Валерій Івасюк: Ні, не зрозуміло! Послухайте мене далі. Це є перше.

Друге. Мотивація є друга. Отже, я сказав, що ця клініка стоїть на сторожі якісного лікування СНІДу і гепатитів, недопущення в Україну чи в клініку СНІДу чи гепатитів неякісних ліків.

Азаров близько місяця тому зробив цікаву заяву, що досить купувати чи лікувати хворих на СНІД і гепатити імпортними, нібито дорогими ліками.

– Давайте по черзі.

Валерій Івасюк: Добре, давайте по черзі.

– Ми цей аспект зачепимо пізніше.

Пане Запорожан, що Ви знаєте про те, про що щойно сказав пан Івасюк? Наскільки був такий лист?

Валерій Запорожан (переклад): Мені важко відповісти, бо я Валерія Петровича знаю багато років. І ми багато тем щодо охорони здоров’я обговорювали, і маємо однакові погляди на сьогоднішню охорону здоров’я. Я знаю, що Валерій Петрович дуже гарно підготовлений у плані розуміння реформ охорони здоров’я. Але ось ці політичні моменти мені не відомі.

Валерій Івасюк: Тут немає політики. Валерію Миколайовичу, це не політика. Це звичайний гендель.

Валерій Запорожан: Я просто вибачаюся перед Вами, тому що я цих речей не знаю. Розумієте, обговорювати ті речі, які ти не знаєш, по-перше, непрофесійно, по-друге, не гідне вченого.

Єдине, що я знаю, що я, як людина, не політик, як громадянин своєї країни, завжди стою на позиціях того, щоб менше було неприємностей у нашій країні. Але в даній ситуації я аніскільки не пов’язую переїзд клініки з якимись політичними протуберанцями. Хто, кому, що обіцяв і як – це не справа Академії наук.

Сьогодні я, виконуючи обов’язки президента Академії наук України, відстоюю інтереси хворих. Справа в тому, що багато років тому, коли я став ректором Одеського національного медичного університету (це було 19,5 років тому), то перше, з чого я почав у своїй ректорській роботі, ми почали видавати газету, яка називається «Його величність пацієнт».

Що це означає? Що все, чим займається медична наука, вища медична школа і всі, хто працюють у галузі охорони здоров’я, то для них головний орієнтир і головний пріоритет – це його величність пацієнт. Ми все робимо: займаємося наукою, готуємо кадри, все робимо тільки для однієї людини, пацієнта, якого ми повинні своєчасно, у повному обсязі, в потрібний час допомогти, врятувати йому життя і вилікувати.

Тому час іде надзвичайно швидко. Сьогодні щодня у світі, щогодини виходять десятки нових препаратів, десятки методів лікування і десятки нових правил.

– Я так розумію, що Ви це вже наперед стосовно закиду пана Івасюка?

Валерій Запорожан: Тепер я дам відповідь на Ваше питання.

Сьогодні та клініка, яку ми змушені покинути, в аварійному стані. Якщо Ви там колись були, перебувати там пацієнтам просто принизливо, принизливо для нашої охорони здоров’я, принизливо для пацієнтів і принизливо для того, що ця клініка Академії медичних наук, де мають бути заклади найвищого ґатунку.

Сьогодні світове співтовариство дуже непокоїть стан соціально важливої інфекції в нашій країні. Тому що такі захворювання, як ВІЛ-інфекція, туберкульоз, нейроінфекції, гепатити сьогодні набувають глобальних розмірів. І не може в центрі Європи мати країна показники щодо лікування цих захворювань гірші, ніж в усій Європі. Це означає, що загроза усій Європі, цей стан!

Сьогодні для того, щоб ми прийняли всі закордонні гранти і допомогу, дуже багато міжнародних організацій готові з нами співпрацювати і готові нам допомагати, щоб ми відповідали європейському і світовому стандартам. Проте в тих умовах, у яких перебувають наші пацієнти... – вони не відповідають світовим стандартам. Там немає боксованих приміщень, які обов’язково повинні бути в інфекційній клініці, там немає сучасної лабораторії, яка повинна бути обов’язково.

– Але сьогодні лабораторія переїздить. Чи вже переїхала. Так? Наскільки це безпечно чи небезпечно?

Тому що кореспондентка Радіо Свобода була в цій клініці тоді, коли намагалися пацієнти влаштовувати ледь не страйк. Це було ще до Вашого призначення в.о. президента Академії медичних наук. Наскільки це безпечно, що лабораторія окремо, а пацієнти окремо?

Валерій Запорожан: Це дезіформація.

Тиждень тому, коли мене призначили в.о. президента Академії медичних наук, я вникнув в усю конфігурацію переведення клініки. Справа в тому, що я все життя пропрацював в операційній і біля ліжка хворого і знаю, зсередини знаю, як лікар має себе відчувати. По плану були деякі помилки. Реанімацію мали перенести в інше місце, а колектив мав бути у головному корпусі. Це тимчасові були плани.

Але я, як лікар, розумію, що я не пішов би ні на яку маніпуляцію, ні на яку операцію хворого, якби за моєю спиною не стояв реаніматолог і не було допомоги. У будь-який момент з кожним пацієнтом, навіть незалежно від того, що можна зробити ін’єкцію, можна отримати анафілактичний шок, просто людині стало зле – якщо поруч немає реаніматолога, ми ризикуємо життям пацієнта. Жоден лікар на це не піде.

Тому ми впродовж одного дня домовилися з будівельками, ми повністю змінили конфігурацію цієї клініки, переведення. І керівництво клініки, ознайомившись з тим, що вже насьогодні зроблено в клініці, сказало: так, дійсно, клініка в повному складі з реанімацією, з поліклінікою, з лабораторіями переводиться в одне приміщення, у значно краще.

Взагалі неможливо їх порівнювати. Це європейська сучасна клініка, яку ми будемо сертифікувати, згідно з європейськими стандартами.Пацієнти переводяться у достойну європейську клініку, де дотримані всі вимоги європейських стандартів. І всі лікарі і пацієнти (я зустрічався з ними) задоволені цим переселенням.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухачка: Я так розумію, що це зараз говорив Запорожан. Російською мовою він нам розказував, що принизливо там.

Так от, я собі думаю: чи не принизливо йти на поводу у московських попів? І взагалі, якщо стан будівлі такий аварійний, то чи не боїтеся за здоров’я і життя Кирила? Він же теж може завалитися там у тих руїнах.

– Що скажете?

Валерій Запорожан: Я думаю, що є кому потурбуватися про здоров’я Кирила. А я сьогодні турбуюся про українських хворих, українських пацієнтів і правильності роботи наших лікарів.

Валерій Івасюк: Валерію Миколайовичу, 7 тисяч людей, які вже повинні бути ліковані від СНІДу, в яких кількість так званого вірусного навантаження високе, імунна система в депресії, чекають, є на черзі для лікування.

Валерій Івасюк: Отже, позиція є така, чи доктрина є така: чекайте, поки помре хтось, хто зараз є на лікуванні, ви його місце займете і будете отримувати його ліки.

Постає питання: що сталося таке, що треба викидати 50 мільйонів гривень при недофінансуванні національної програми на СНІД для того, щоб будувати чи перевозити клініку на інше місце? Натомість, може, ці гроші треба було віддати людям, які чекають своєї черги, щоб лікуватися і не померти? Це є перше.

Друге. Отже, я сказав, що, за версією Богатирьової, МОЗ, вона це сказала словами Толстанова (повторюю), свого заступника, клініку треба ліквідувати взагалі. Вона не потрібна.

Чому? Справа ж полягає не тільки в тому, в якому приміщенні буде клініка. Справа полягає у колективі, який, повторюю, не допускає на ринок України низькоякісних ліків.

Азаров сказав: досить імпортних ліків якісних, будемо виробляти у Харкові ліки проти СНІДу. До речі, в Харкові найбільше виробництво фармацевтичне, яке є власністю дітей Богатирьової. До речі! Так от, невже хтось думає і сподівається…

– Але пані Богатирьової зараз тут немає. Якщо ми зараз говоримо про власність…

Валерій Івасюк: Та, ради Бога, запросіть її!

– Скористаємося Вашою пропозицією – запросимо.

Валерій Івасюк: Невже хтось думає, що в той час, коли азаровські харчі низької якості, азаровські ліки будуть високої якості?

Отже, йде мова про те, що треба прибрати колектив лікарні, який не допускає корупційних дій у системі боротьби зі СНІДом, який не допускає низькоякісні ліки, для того, щоб включити схему, яка є вже майже по всій медицині, застосування ліків, які виробляються на власних виробництвах…

– Пане Запорожан, чи йде мова про те, що будуть замість імпортних ліків вітчизняні? Чи йде мова про те, що Інститут імені Громашевського має бути науково-дослідною установою, як про це, посилаючись на заступника міністра охорони здоров’я Толстанова, кажуть ЗМІ?

Валерій Запорожан: У нас з Валерієм Петровичем різні інформаційні поля. Тому що один з моментів, чому колектив клініки з пацієнтами повинен перебратися у сучасне приміщення, якраз і те, що ми намагаємося організувати широку співпрацю з різними міжнародними організаціями, які дають нам гранти.

Валерій Івасюк: Валерію Миколайовичу, воно є. З Глобальним фондом – четвертий раз підряд Україна отримує по 170 мільйонів доларів на боротьбу зі СНІДом. І саме через те, що Глобальний фонд має в особі клініки СНІДу в лаврі партнера.

Валерій Запорожан: Сьогодні міжнародні організації для того, щоб ми мали можливість приймати ці дари міжнародних організацій у вигляді найсучасніших препаратів проти ВІЛ-інфекції, гепатитів і так далі, ми повинні мати можливість проводити клінічну апробацію. Для цих цілей повинна бути найсучасніша лабораторія, боксовані приміщення, яких немає у цій клініці.

Валерій Івасюк: Валерію Миколайовичу, клінічна апробація чого? Ліків, які використовуються у всьому світі? Для чого? Яка функція цієї апробації?

Валерій Запорожан: Є певні закони, які дозволяють…

Валерій Івасюк: Вони не стосуються ліків, тим більше брендів, які використовуються в усьому світі. І ВООЗ рекомендує їх до лікування у всьому світі!

Валерій Запорожан: Таким чином ми сьогодні, навпаки… Те, про що я говорив до цього, я якраз говорив про те, що ми передбачаємо розширити нашу міжнародну співпрацю і отримати ще більше в Україні по закордонних грантах сучасних імпортних препаратів. Сьогодні імпортні препарати в цій галузі настільки пішли вперед, що ми можемо отримати зовсім інші можливості.

Звісно, сьогодні Україна не може забезпечити своїм виробництвом...

– Тобто, Ви можете сказати, що не йдеться про те, що Інститут імені Громашевського переводиться, буде науково-дослідним інститутом, а лікувати хворих на СНІД можуть у регіонах?

Валерій Запорожан: Однозначно! І це все буде дуже гармонійно. І клініка буде працювати на сучасному обладнанні. По закордонних грантах ми отримуємо сучасні найліпші закордоні препарати. І ми скоординовані з клінікою, грантами, лабораторію ми готовимо там ставити. Є вже така домовленість. І наука буде працювати на пацієнта.

Валерій Івасюк: Слава Богу, що у в.о. президента Академії медичних наук Валерія Запорожана інша позиція – конструктивна і правильна. На відміну від пані Богатирьової, яка хоче ліквідувати клініку взагалі.

– Очевидно, ми досягли консенсусу в цьому ефірі у тому сенсі, що…

Валерій Івасюк: Слава Богу! Хоч єдина структура в нашій державі дбає за людину!

– Це добре.

Я перепрошую у радіослухачів, які не змогли поставити свої запитання за браком часу.

Будемо сподіватися, що пацієнти, які зараз лікуються в клініці «Лавра», будуть забезпечені якісним лікуванням.