Київ – За рік дії мовного «закону Ківалова-Колесніченка» російської мови побільшало на радіо й телебаченні, у рекламі й сфері обслуговування. А у багатьох регіонах України батьків примушують переписувати заяви з тим, щоб перевести навчання дітей на російську мову, зазначають експерти. Закон нічого не дав національним меншинам, зате знову запустив русифікацію України.
Закон про «Про засади державної мовної політики» за рік своєї дії не дав нічого національним меншинам, зате утруднив функціонування державної мови. Найбільші телеканали збільшили кількість російськомовного контенту у своїх програмах, деякі радіостанції повністю перейшли на російську мову, а рекламні оголошення, уперше від часів незалежності України, почали різати вухо мовою сусідньої країни.
У закладах освіти східних та південних областей меншає кількість учнів, які навчаються українською мовою. Як стверджує науковець, колишній заступник міністра освіти та науки Максим Стріха, батьків примушують переписувати заяви й переводити дітей на навчання російською.
Мовний закон нічого не дав і не міг дати національним меншинам України, запевняє представник болгарської громади, колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков.
Ухвалення мовного «закону Ківалова-Колесніченка» посилило тиск на україномовних громадян у російськомовних регіонах. Однак саме це примусило людей об’єднуватися й чинити опір, розповів Радіо Свобода донецький журналіст Володимир Воловненко, який за власний кошт видає україномовну газету «На сході».
Позитивно оцінюють мовний закон лише чиновники, які до його ухвалення порушували законодавство, бо не послуговувалися при виконанні своїх функцій державною мовою.
04.07.2013
Що змінилося на Луганщині від часу ухвалення мовного закону?
«Тут і так не знали українську і російську мови, а це ще збільшило суржик» – Семистяга далі
У Києві презентували книжку, присвячену річниці ухвалення закону «Про засади державної мовної політики». Автором її є блогер і активіст «мовного майдану» Дмитро Різниченко. Автор вважає, що мовний закон був створений задля встановлення адміністративної перешкоди розвитку української мови і мав на меті прикрити русифікацію.
Закон про «Про засади державної мовної політики» за рік своєї дії не дав нічого національним меншинам, зате утруднив функціонування державної мови. Найбільші телеканали збільшили кількість російськомовного контенту у своїх програмах, деякі радіостанції повністю перейшли на російську мову, а рекламні оголошення, уперше від часів незалежності України, почали різати вухо мовою сусідньої країни.
У закладах освіти східних та південних областей меншає кількість учнів, які навчаються українською мовою. Як стверджує науковець, колишній заступник міністра освіти та науки Максим Стріха, батьків примушують переписувати заяви й переводити дітей на навчання російською.
Мовний закон нічого не дав і не міг дати національним меншинам України, запевняє представник болгарської громади, колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков.
Ухвалення мовного «закону Ківалова-Колесніченка» посилило тиск на україномовних громадян у російськомовних регіонах. Однак саме це примусило людей об’єднуватися й чинити опір, розповів Радіо Свобода донецький журналіст Володимир Воловненко, який за власний кошт видає україномовну газету «На сході».
Позитивно оцінюють мовний закон лише чиновники, які до його ухвалення порушували законодавство, бо не послуговувалися при виконанні своїх функцій державною мовою.
04.07.2013Що змінилося на Луганщині від часу ухвалення мовного закону?
«Тут і так не знали українську і російську мови, а це ще збільшило суржик» – Семистяга далі
У Києві презентували книжку, присвячену річниці ухвалення закону «Про засади державної мовної політики». Автором її є блогер і активіст «мовного майдану» Дмитро Різниченко. Автор вважає, що мовний закон був створений задля встановлення адміністративної перешкоди розвитку української мови і мав на меті прикрити русифікацію.
