Рига – Цього тижня столиця Латвії живе у радісній атмосфері пісень, які лунають на вулицях, майданах і парках – у Ризі відбувається 25-е загальне Свято латиської пісні і 15-е свято танцю. Починаючи з 1873 року, це свято проводять у Латвії що п’ять років. Завдяки своїй унікальності воно внесено до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Лунають на Святі пісні у Латвії й українські голоси.
У цьогорічному Святі латиської пісні й танцю беруть участь 40 тисяч 600 учасників. Наймолодшій учасниці – дівчинці Еліні – шість місяців, вона разом з мамою демонструє латиське народне вбрання у театралізованому показі. Найстарішому учасникові – почесному диригентові Роберту Зуйці – 100 років. Він спеціально прибув на це свято зі США.
Щоб відчути себе частинкою великої співочої родини, до Риги приїхало багато латишів із різних куточків світу.
«Мені здається, що це значний і впливовий захід, який може спонукати латишів повернутися до Латвії. Або хоча б проявити інтерес до співу, немає різниці, в якому куточку світу – в Америці, Австралії чи Швеції», – зауважує президент Латвії Андріс Берзиньш.
«Розуміння душі народу відбувається через пісню»
Голова художньої ради Свята пісні диригент Маріс Сірмайс зауважує, що розуміння душі народу відбувається через пісню. За його словами, феномен цього свята у тому, що воно стало еталоном латиської культури.
Традиція збиратися разом на Свято латиської пісні і танцю регулярно за останні два століття отримала форму руху національного пробудження. Кожне таке свято стає значною подією, яка з новою силою пробуджує соціально-культурну і політичну свідомість латиського народу.
Керівник програм національних меншин Свята пісні Монта Кононова зазначила Радіо Свобода, що загальне Свято латиської пісні і танцю – це не тільки визнаний символ єднання латиського народу, воно представляє унікальну багатонаціональну культуру Латвії, де мешкають представники майже 150 національностей, зокрема й українці.
Український акцент Свята пісні і танцю у Латвії
Ознайомили гостей і учасників Свята пісні з українськими традиціями, піснями і танцями колективи «Явір» із Єкабпілса, «Дніпро» з Риги. Український ансамбль із містечка Ванґажі «Ятрань» представив музично-театральну композицію «Сватання» у концерті національних меншин «Під одним небом».
Усі охочі також могли долучитися до акції «Вишиваймо Рушник українців Латвії» у перебігу ярмарки народних умільців у Верманському парку Риги.
«Цей 5-метровий український рушник взагалі є унікальним явищем, бо він подорожує по всій Латвії. У кожного є можливість залишити свій вишиваний слід – зробити стьожок або вишити квіточку. Доступність зробити це в масштабах усієї Латвії свідчить про бажання українців показати свою культуру й традиції», – вважає керівник програм національних меншин Монта Кононова.
Розпочалося Свято пісні 30 червня, а заключним його акордом стане гала-концерт хорових і танцювальних колективів «Ліґо» 7 липня на Великій естраді в Межа-парку. Тисячі людей в єдиному ритмі й диханні приєднаються до загального хору Латвії – країни, яка співає.
У цьогорічному Святі латиської пісні й танцю беруть участь 40 тисяч 600 учасників. Наймолодшій учасниці – дівчинці Еліні – шість місяців, вона разом з мамою демонструє латиське народне вбрання у театралізованому показі. Найстарішому учасникові – почесному диригентові Роберту Зуйці – 100 років. Він спеціально прибув на це свято зі США.
Щоб відчути себе частинкою великої співочої родини, до Риги приїхало багато латишів із різних куточків світу.
«Мені здається, що це значний і впливовий захід, який може спонукати латишів повернутися до Латвії. Або хоча б проявити інтерес до співу, немає різниці, в якому куточку світу – в Америці, Австралії чи Швеції», – зауважує президент Латвії Андріс Берзиньш.
«Розуміння душі народу відбувається через пісню»
Голова художньої ради Свята пісні диригент Маріс Сірмайс зауважує, що розуміння душі народу відбувається через пісню. За його словами, феномен цього свята у тому, що воно стало еталоном латиської культури.
Традиція збиратися разом на Свято латиської пісні і танцю регулярно за останні два століття отримала форму руху національного пробудження. Кожне таке свято стає значною подією, яка з новою силою пробуджує соціально-культурну і політичну свідомість латиського народу.
Керівник програм національних меншин Свята пісні Монта Кононова зазначила Радіо Свобода, що загальне Свято латиської пісні і танцю – це не тільки визнаний символ єднання латиського народу, воно представляє унікальну багатонаціональну культуру Латвії, де мешкають представники майже 150 національностей, зокрема й українці.
Український акцент Свята пісні і танцю у Латвії
Ознайомили гостей і учасників Свята пісні з українськими традиціями, піснями і танцями колективи «Явір» із Єкабпілса, «Дніпро» з Риги. Український ансамбль із містечка Ванґажі «Ятрань» представив музично-театральну композицію «Сватання» у концерті національних меншин «Під одним небом».
Усі охочі також могли долучитися до акції «Вишиваймо Рушник українців Латвії» у перебігу ярмарки народних умільців у Верманському парку Риги.
«Цей 5-метровий український рушник взагалі є унікальним явищем, бо він подорожує по всій Латвії. У кожного є можливість залишити свій вишиваний слід – зробити стьожок або вишити квіточку. Доступність зробити це в масштабах усієї Латвії свідчить про бажання українців показати свою культуру й традиції», – вважає керівник програм національних меншин Монта Кононова.
Розпочалося Свято пісні 30 червня, а заключним його акордом стане гала-концерт хорових і танцювальних колективів «Ліґо» 7 липня на Великій естраді в Межа-парку. Тисячі людей в єдиному ритмі й диханні приєднаються до загального хору Латвії – країни, яка співає.
