Остання путь харківських альпіністів

Харків – У п’ятницю вночі до Харкова прибули труни з тілами трьох убитих у Пакистані українських альпіністів – Ігоря Свергуна, Бадаві Кашаєва і Дмитра Коняєва. В Україну їх доправив літак збройних сил Пакистану. У Харкові літак в аеропорту зустрічали рідні, спортсмени та друзі учасників Харківської експедиції. Поховання альпіністів планується 30 червня. В організації поховання допомагатиме обласна і місцева влада, крім того, родинам загиблих обіцяють фінансову допомогу.

Літак з тілами українських альпіністів приземлився у Харкові 28 червня о 2 годині 37 хвилин, майже через тиждень після терористичного акту. Напад на альпіністів стався у базовому таборі біля дев’ятої найвищої вершини світу Нанґа-Парбат, вночі з 22 на 23 червня. Тепер Ігор Свергун, Дмитро Коняєв та Бадаві Кашаєв – на рідній землі.

На цьому ж борту на батьківщину повернулися п’ятеро київських і двоє харківських спортсменів, яким пощастило уникнути бійні в базовому таборі біля гори Нанґа-Парбат. Вони не захотіли спілкуватися з пресою.

Про все, що довелося пережити альпіністам за останні дні, розповів представник київської експедиції альпіністів Євген Чеканов, який був в іншому таборі, вище від базового. За його словами, пакистанський військовий літак почав доправляти загиблих альпіністів до своїх країн ввечері 27 червня, адже внаслідок нападу, крім трьох українців, загинули ще сім іноземців і один пакистанець.

«На цьому борту прилетіло п’ять киян з київської експедиції, двоє харківських альпіністів, які залишилися живими, та один литовський альпініст. Далі вони доставлятимуть спортсменів до Словаччини та тіло литовського альпініста до Вільнюса», – розповів Євген Чеканов.

«У Пакистані альпіністів проводжали з військовою пошаною»

Тіла загиблих українських альпіністів з аеропорту вивіз кортеж ритуальних машин, а в самому Пакистані в місті Ісламабаді їх проводжали з військовою пошаною, зауважує Євген Чеканов.

«Коли нас проводжали до літака, то організували урочистості з участю армії. Заносили урочисто труни альпіністів. Пакистанці полюбляють урочисті траурні процесії», – каже учасник подій.

Коментуючи інформацію, поширену в ЗМІ, нібито перед нападом терористів до базового табору приходили ісламські фанати і умовляли прийняти їхню віру, він сказав, що дійсно якісь люди в білому одязі з’являлися в таборі. «Я з ними не спілкувався, але деякі з наших бачили їх. Вони дійсно розмовляли про іслам», – каже альпініст.

«Базовий табір одна група розгорнула на висоті 4800 метрів, а друга – на 700 метрів вище. Хлопців із другого табору, ймовірно, врятувала висота і складність підйому. Коли ми вранці усі разом спустилися до базового табору, то він уже був повний спецпризначенців та армійців. Нас евакуювали гвинтокрилами в Ісламабад», – оповідає Євген Чеканов.

У харківському клубі альпіністів кажуть: сходження на Нанґа-Парбат їхні побратими присвячували сімдесятиріччю визволення Харкова від нацистської Німеччини, яке місто відзначатиме 23 серпня.

Після поїздок у гори він ставав спокійнішим – син Бадаві Кашаєва

У розмовах альпіністів можна почути: можна зрозуміти природні катаклізми, снігові завали, через які гинуть спортсмени, але тут люди вбивають людей.

«Я не можу зрозуміти головного: людина майже тридцять років ризикувала життям, і загинути ось так від кулі якогось фанатика – це безглуздо», – каже Павло Сидоренко, товариш Ігоря Свергуна.

Про Ігоря Свергуна давно ходять легенди, про його мужність та професійність. Він – майстер спорту міжнародного класу, мав звання «Сніжний барс». Серед його здобутків – вершини восьми восьмитисячників світу. Крім того, він двічі піднімався на вершину Джомолунгми, не страшився складних гірських рельєфів, але вмів вчасно зупинитися. «Якщо гора не пускає», – розповідає його тренер і вчитель альпіністської справи Сергій Бершов.

«Він завжди був відкритий до людей. Тим паче, професійний альпініст останніми роками був приватним гідом у горах», – розповідаєпро Свергуна Бершов.

У Ігоря Свергуна залишився тринадцятирічний син, у Дмитра Коняєва – двоє дітей (сім і два роки), а у Бадаві Кашаєва – 27-річний син. Артур Кашаєв каже, що батько заздалегідь готувався до походу на восьмитисячник Нанґа-Парбат. Він був знервований, бо походи у гори для нього були головною справою.

«Він говорив, коли ти туди піднімаєшся, то усі грані: матеріальні, релігійні, які ти знаєш – вони стираються. Після поїздок у гори він ставав спокійнішим, життєрадіснішим!» – згадує син Бадаві Кашаєва Артур.

Влада Харкова обіцяє фінансову підтримку родинам загиблих

За словами керівника харківського альпклубу Геннадія Копейки, в організації поховання допомагає обласна і місцева влада. Крім того, заступник міського голови Харкова Ігор Терехов обіцяє і фінансову підтримку родинам.

«Міська та обласна влада спільно з родичами повністю організовує процедуру прощання і поховання, а далі будемо розглядати питання, про яке Ви запитували», – пообіцяв віце-мер Ігор Терехов.

А от представник пакистанської сторони, відповідаючи на запитання журналістів про можливість виділення керівництвом країни фінансового відшкодування, не зміг уточнити, на що можна сподіватися сім’ям, і сказав, що дипломатичні переговори між Пакистаном та Україною ще тривають.

«Я хочу сказати, що не лише ми, пакистанці, не лише уряд, уся нація шокована від того, що відбулося у горах Нанґа-Парбат. Це трагедія… Питання компенсації та допомоги сім’ям загиблим буде обговорюватися з українським МЗС, зараз ми просто хочемо бути з вашим народом і молитися за цих загиблих людей», – наголосив біля Харківського аеропорту представник МЗС Пакистану Саїд-Хан Мохманд.

Відповідальність за напад на альпіністів взяли на себе пакистанські таліби, які заявили, що створили спеціальний підрозділ для вбивств іноземців, щоб домогтися від США припинити удари по них із безпілотних літаків.

Для прощання із загиблими друзями і колегами альпіністи з багатьох країн світу зберуться у Харкові в неділю 30 червня.