Прага – Мільйони людей у всьому світ вже включилися у цілком відкриту і безкоштовну освіту через інтернет. Перебуваючи у Києві чи в Гімалаях, ви можете через інтернет стати слухачем курсу в аудиторії престижного американського вишу та ще й користуватися послугами провідних професорів і отримати сертифікат про освіту. Що ж тепер становлять собою вільні інтернет-класи? Вони відомі як «масові відкриті онлайн-курси» чи МВОК. Хоча дехто вже сьогодні називає їх «революцією в освіті». Правда, експерти побоюються, що така освіта може стати реально платною та й блокуватися в деяких регіонах світу.
Між містом Шакаргарх, що на північному сході Пакистану, і престижними аудиторіями Масачусетського технологічного інституту США, одного з найкращих вишів країни, – разюча відстань в 11 тисяч кілометрів. Але це не заважає 25-річному жителеві Шакаргарха Халідові Разі вивчати курс цього американського вишу з проблем глобальної бідності.
Нещодавно, їдучи в автобусі, він увімкнув свій портативний комп’ютер і показав одне із своїх перших практичних завдань із курсу технологічного інституту в Масачусетсі: «Це був чудовий досвід, коли я виконував своє практичне завдання. Я подорожував, і мій товариш сидів поруч зі мною. Коли я показав виконання мого практичного завдання через якийсь час, він запитав мене: «Що ти робиш?» На що я йому розповів цілу історію про вивчення курсу у США. Він був дуже здивований і вражений».
Цей досвід – чого сам Раза не міг собі раніше навіть уявити – не коштує йому ані копійки. Все, що йому було для цього необхідно, це зацікавленість та інтернет-зв’язок, щоб зарезервувати реальне місце в аудиторії Масачусетського технологічного інституту.
МВОК нараховують вже мільйони студентів
Раза – це лише один із кількох мільйонів студентів у всьому світі, які відкрили для себе «масові відкриті онлайн-курси». Окремі університети намагалися вводити такі он-лайн курси ще з початку 2000-х, але саме МВОК-курси по-справжньому розгорнулися в інтернеті лише з минулого року.
Група американських технологічних центрів освіти започаткувала у партнерстві з багатьма університетами США чимало якраз таких МВОК-програм – від літератури до фізики. Платформи курсів включають відео-лекції, мультимедійні засоби навчання, пакети з контрольними опитуваннями (тижневими), практичними обговореннями та робочими он-лайн-групами. На письмові завдання та інші форми контролю, які мало підходять для автоматичного оцінювання, ставлять взаємні оцінки однокурсники за певною рубрикацією. Взаємодія з професорами і асистентами досить обмежена. Всі, хто завершив такі курси, отримують сертифікати. І є вже практика їхнього визнання в частині навчальних закладів США.
Засновники таких МВОК-програм стверджують, що їхня мета – подолати дедалі більші витрати на освіту і зробити високоякісне навчання доступним для мас.
Анант Арґвал, професор Масачусетського технологічного інституту у США, є президентом такої системи освіти у некомерційній співпраці з університетом Гарварда. Ця система нараховує понад 60 МВОК і лише за рік нарахувала мільйон студентів із майже 200 країн. Професор Арґвал вважає ці проекти надзвичайно перспективними.
«Я думаю, що освіта вже не буде такою, як була. Я дійсно характеризую цю технологію і МВОК (масові відкриті он-лайн-курси) як найбільшу революцію в освіті, починаючи з винайдення друкарського верстата 500 років тому», – каже він.
Але експерти вбачають у МВОК ще чимало проблем
Враховуючи новизну цього методу навчання, чимало експертів обережні. Вони вказують на дуже високий відсоток відсіяних (до 80 відсотків), нестачу безпосередньо взаємодії викладачів і студентів та висловлюють побоювання, що будуть введені системи оплати навчання, коли засновники таких курсів відчують нестачу коштів для функціонування.
Одна із провідних компаній з великою кількістю МВОК – Cuorser, яка привабила вже до 20 мільйонів доларів інвестицій – заробляє собі поки що реалізацією ліцензованих курсів університетам. Це дає можливість студентам заплатити за отримання електронних залікових сертифікатів та ліцензоване підтвердження такого навчання, щоб надати їх роботодавцям та вишам на вимогу.
Анант Арґвал не приховує побоювання про блокування у деяких країнах доступу до курсів з історії, політики, філософії, що вже стається в інтернеті – такі програми блокуються Китаєм, Пакистаном.
Ще одна проблема – мовна. Адже зараз переважає лише англійська. Cuorser взяв на себе ініціативу поширення навчання іншими мовами. Так, фонд Віктора Пінчука із Києва включився у співпрацю з Cuorser, забезпечуючи введення субтитрів у лекційні курси за вибором – арабською, японською, казахською, португальською, російською та українською.
Тож експерти вважають МВОК перспективним шляхом розвитку масового якісного навчання з великим потенціалом.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Richard Solash
Між містом Шакаргарх, що на північному сході Пакистану, і престижними аудиторіями Масачусетського технологічного інституту США, одного з найкращих вишів країни, – разюча відстань в 11 тисяч кілометрів. Але це не заважає 25-річному жителеві Шакаргарха Халідові Разі вивчати курс цього американського вишу з проблем глобальної бідності.
Нещодавно, їдучи в автобусі, він увімкнув свій портативний комп’ютер і показав одне із своїх перших практичних завдань із курсу технологічного інституту в Масачусетсі: «Це був чудовий досвід, коли я виконував своє практичне завдання. Я подорожував, і мій товариш сидів поруч зі мною. Коли я показав виконання мого практичного завдання через якийсь час, він запитав мене: «Що ти робиш?» На що я йому розповів цілу історію про вивчення курсу у США. Він був дуже здивований і вражений».
Цей досвід – чого сам Раза не міг собі раніше навіть уявити – не коштує йому ані копійки. Все, що йому було для цього необхідно, це зацікавленість та інтернет-зв’язок, щоб зарезервувати реальне місце в аудиторії Масачусетського технологічного інституту.
МВОК нараховують вже мільйони студентів
Раза – це лише один із кількох мільйонів студентів у всьому світі, які відкрили для себе «масові відкриті онлайн-курси». Окремі університети намагалися вводити такі он-лайн курси ще з початку 2000-х, але саме МВОК-курси по-справжньому розгорнулися в інтернеті лише з минулого року.
Група американських технологічних центрів освіти започаткувала у партнерстві з багатьма університетами США чимало якраз таких МВОК-програм – від літератури до фізики. Платформи курсів включають відео-лекції, мультимедійні засоби навчання, пакети з контрольними опитуваннями (тижневими), практичними обговореннями та робочими он-лайн-групами. На письмові завдання та інші форми контролю, які мало підходять для автоматичного оцінювання, ставлять взаємні оцінки однокурсники за певною рубрикацією. Взаємодія з професорами і асистентами досить обмежена. Всі, хто завершив такі курси, отримують сертифікати. І є вже практика їхнього визнання в частині навчальних закладів США.
Засновники таких МВОК-програм стверджують, що їхня мета – подолати дедалі більші витрати на освіту і зробити високоякісне навчання доступним для мас.
Анант Арґвал, професор Масачусетського технологічного інституту у США, є президентом такої системи освіти у некомерційній співпраці з університетом Гарварда. Ця система нараховує понад 60 МВОК і лише за рік нарахувала мільйон студентів із майже 200 країн. Професор Арґвал вважає ці проекти надзвичайно перспективними.
«Я думаю, що освіта вже не буде такою, як була. Я дійсно характеризую цю технологію і МВОК (масові відкриті он-лайн-курси) як найбільшу революцію в освіті, починаючи з винайдення друкарського верстата 500 років тому», – каже він.
Але експерти вбачають у МВОК ще чимало проблем
Враховуючи новизну цього методу навчання, чимало експертів обережні. Вони вказують на дуже високий відсоток відсіяних (до 80 відсотків), нестачу безпосередньо взаємодії викладачів і студентів та висловлюють побоювання, що будуть введені системи оплати навчання, коли засновники таких курсів відчують нестачу коштів для функціонування.
Одна із провідних компаній з великою кількістю МВОК – Cuorser, яка привабила вже до 20 мільйонів доларів інвестицій – заробляє собі поки що реалізацією ліцензованих курсів університетам. Це дає можливість студентам заплатити за отримання електронних залікових сертифікатів та ліцензоване підтвердження такого навчання, щоб надати їх роботодавцям та вишам на вимогу.
Анант Арґвал не приховує побоювання про блокування у деяких країнах доступу до курсів з історії, політики, філософії, що вже стається в інтернеті – такі програми блокуються Китаєм, Пакистаном.
Ще одна проблема – мовна. Адже зараз переважає лише англійська. Cuorser взяв на себе ініціативу поширення навчання іншими мовами. Так, фонд Віктора Пінчука із Києва включився у співпрацю з Cuorser, забезпечуючи введення субтитрів у лекційні курси за вибором – арабською, японською, казахською, португальською, російською та українською.
Тож експерти вважають МВОК перспективним шляхом розвитку масового якісного навчання з великим потенціалом.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Richard Solash
