Німеччина підтримує громадянське суспільство України, а не її політиків – експерти

Німеччина – один із найбільших економічних партнерів України в Євросоюзі. За даними Європейської комісії, кількість німецьких інвестицій в українську економіку у 2012 році перевищила сім мільярдів доларів США. В Україні працює понад тисяча представництв німецьких компаній і фірм. Але ще важливіше для України те, що Німеччина підтримує розвиток її демократії, ділиться з українцями досвідом самоврядування і розвитку громадянських ініціатив. Відтак, паралельно з вимогами звільнити ув’язненого екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, Берлін оголошує про підтримку українського громадянського суспільства.

На тлі скепсису Берліна щодо політики президента України Віктора Януковича німці діляться з українською спільнотою своїм так званим «об’єднавчим досвідом». Для України, яка тривалий час була розділена поміж імперіями і переживає донині наслідки свого колоніального роз’єднаного стану, корисний досвід об’єднання двох німецьких світів – ФРН і НДР, вважає історик Олександр Палій.

За його словами, падіння Берлінського муру і наступна ейфорія швидко закінчились терміновим вливанням коштів, здебільшого західнонімецького походження, у проекти підтримки приватної ділової ініціативи, поліпшення соціальних умов життя на сході Німеччини. Так, у Німеччині досі працює система допомоги східним землям, яка триватиме до 2019 року.

Не менш корисно українцям ознайомитися з досвідом німців у подоланні тоталітарної ідеології і психології. Тим більше, що процес «витравлення» так званої «ідеології Штазі» (спецслужби НДР) у німців досі триває, зауважує експерт.

«Всього лише за сорок з гаком років радянському режимові вдалося встановити в Німеччині таку політичну й економічну культуру, яка довго витравлюється. Популярність крайніх правих і крайніх лівих екстремістських угруповань у східній Німеччині – підтвердження цьому, – каже Палій Радіо Свобода. – Водночас перші приклади антитоталітарної державницької політики виникли після перемоги над фашизмом і після об’єднання Німеччини. Цей досвід, безумовно, корисний».

Про роль ФРН в об’єднанні сходу і заходу України

Не менш важливий і німецький досвід самоврядування, коли саме громада висуває свої вимоги політикам, а не навпаки. Як розповідала журналістам колишній посол України у ФРН Наталія Зарудна, в Німеччині громадську думку формують не політики, а численні неурядові організації і фонди – носії потреб та інтересів німецького громадянського суспільства.

«Німеччина підтримує нас на шляху євроінтеграції, і робить це на практиці. Її проекти в Україні спрямовані на реформування енергетики і підтримку малого і середнього бізнесу. Тобто Німеччину цікавить, щоб Україна розвивалась і перетворювалась на нормальну європейську державу», – зауважує Зарудна.

Керівник програм Інституту політичної освіти Олександр Солонтай каже, що на підтримку українських органів місцевого самоврядування і громадянського суспільства спрямовані українські проекти німецьких фондів. Інститут має великий досвід співпраці з німецькими фондами.

«Зокрема, за останні 2 роки за підтримки німецьких колег ми перевидали українською мовою книжки-посібники для депутатів місцевих рад. В Україні це єдина подібна серія серйозних книжок, які розповідають, що таке місцевий бюджет, комунальне майно, комунальні підприємства, земельні відносини. У книгах виписані статус, права та обов’язки депутатів і самих місцевих рад. Ми видали книги друком, а потім, враховуючи величезний попит, оприлюднили їх в електронному форматі (на сайті)», – розповів Солонтай Радіо Свобода.

Із Фондом Конрада Аденауера Інститут політичної освіти здійснює низку навчальних програм. Як каже Солонтай, одна з них розрахована на єднання сходу і заходу України. Її учасники їздять у регіони одне до одного, обмінюються враженням, спілкуються, дивляться, які стереотипи роз’їдають Україну, шукають точки об’єднання.

«Цього року ми працюємо з Житомирською, Миколаївською, Рівненською і Херсонською областями. Тобто ми різні регіони України знайомимо поміж собою. Це теж допомога Німеччини, бо ж і німці мали подібну проблему і донині відчувають її наслідки, це коли була роз’єднана країна на дві держави», – пояснює Солонтай.

За його словами, українців також цікавить, яким чином сучасна Німеччина долає внутрішні суперечності і залишається однією з найбільш впливових держав Євросоюзу й однією з найпотужніших економік світу.

«Бундес-машина» німецької економіки

Про роботу німецької так званої «бундес-економічної машини» розповідає економіст Євген Вілінський у своїх виступах у рамках програм громадської ініціативи «Ми – європейці». Вілінський працював у ФРН й охоче згадує, що його вразило і чому він навчився.

«У мене тепер багато друзів-німців, це абсолютно дружнє середовище. Ми разом працювали, обговорювали робочі проекти, зустрічалися після роботи. І це був досвід, як організоване життя в іншій, європейській країні. Вразило, що та бюрократія, яка у ФРН є, радикальним чином відрізнялась від нашої бюрократії. І це при тому, що німецькі бюрократичні процедури не такі прості, як на перший погляд видається», – каже Вілінський.

На думку Вілінського, яку поділяють інші експерти, Україна може використати досвід Німеччини за умови, якщо і влада, і опозиція, і чиновницький апарат, і суспільство погодяться жити за законом.

«Аби було бажання, я навіть не скажу «у правлячої верхівки», а у більшості українців, жити дійсно за законом, виконувати все, що за законом належить – думаю, все можна було би зробити! На жаль, поки що я не впевнений, що існує консенсус щодо того, що ми (українці) готові жити за чіткими правилами і регламентом, як це прийнято у Німеччині», – підсумовує Вілінський.