Український парадокс і ментальна мапа німців

Німеччина є ключовою європейською країною, яка може визначити майбутнє України. На думку експертів, якщо німцям вдасться повноцінно залучити Україну до європейської орбіти, Україна зможе отримати чіткий вектор розвитку, а Європа – стабільного партнера на східних кордонах, який матиме перспективу взяти участь у європейських та євроатлантичних проектах. Проте в Берліні від Києва чекають справжніх реформ, а не розмов про них. Що ж до самої Німеччини, то за 20 років незалежності України, німецький обиватель ще мало знає, що це за країна, і чому за її майбутнє варто змагатися на світовій геополітичній арені.

Згідно зі статистикою, яку було презентовано на початку року на одному з німецьких каналів у фільмі «Ліга мільярдерів», 34% німців вважає до сих пір, що Україна належить до Росії, 49% німців не знає, що Україна має вихід до Чорного моря і 63% – не знають, що столиця України – Київ, розповідає ініціатор освітнього проекту в Німеччині «Україна – твоя європейська країна. Пізнаймо та творімо разом» Богдан Андрощук, студент школи управління Гумбольдт-Відріана.

Посівши минулого місяця третє місце серед 84 учасників у конкурсі міжнародних проектів при німецькому виданні «Фрайтаг», українські студенти приступили до здійснення глобального та важливого завдання.

За словами ініціатора проекту, він націлений на те, щоби дати молодим людям у Німеччині, які зараз закінчують школи, інформацію та альтернативу того, що вони могли б робити ще у Європі після закінчення школи. Як пояснює Богдан Андрощук, значна частина німецьких випускників на рік чи на півроку їде кудись за кордон і, зазвичай, це такі класичні країни, як Великобританія, Франція чи Сполучені Штати. «Саме завдяки цьому проекту ми хочемо дати їм опцію – Україна, дати їм щось нове», – наголошує ініціатор.

Лекції та семінари проводитимуть для німецьких школярів та студентів із початку вересня. Відкриваючи їм Україну, засновники проекту мають на меті втілити глобальну ідею – сприяти вихованню нового привітного покоління до України. Студенти мають на меті охопити усю Німеччину та реалізувати проект у більше ніж 30 школах, а це близько 3000 учнів.

Як пояснює Богдан Андрощук, масштаби та розширення проекту на багаторічний термін залежать від додаткового фінансування, адже наразі усе відбувається за власні кошти. Відсутність інформації та присутність стереотипів стає бар’єром на шляху до пізнання України німцями.

Біла пляма на ментальній мапі німців

Україну знають в образах Кличків, ситуації з Юлією Тимошенко, бійок у Верховній Раді, що активно пропагуються у ЗМІ, у той час, коли в Україні немає жодного представництва німецьких медіа. Локальні заходи, що відбуваються у Німеччині, не мають такої сили, яка може зворушити суспільство в цілому, дати імпульс до зацікавлення Україною.

На сьогоднішній день у Німеччині проживає близько 125 тисяч українців. Як пояснює Богдан Андрощук, у Німеччині за 20 років не створено жодного культурно-освітнього центру, жодного дослідницького інституту який би серйозно займався поширенням інформації про Україну. За його словами, це сприяє тому, що Україна залишається білою плямою на ментальній карті німців і парадокс полягає у тому, що найбільша країна Європи робить найменше для створення власного іміджу.

Два рівні сприйняття України

Як пояснюють експерти, одна з основних актуальних проблем полягає у тому, що в той час, коли німецькі політики зацікавлені Україною і мають чітке уявлення про неї, то звичайним німцям навпаки бракує як інформації, так і інтересу до найбільшої держави Європи.

Як прокоментувала Радіо Свобода депутат Бундестагу від партії Союз90/Зелені, куратор проекту «Україна – твоя європейська країна» Віола фон Крамон, потрібно інтенсивніше розвивати контакти між державами не на політичному рівні.

За словами політика, завдяки освітнім проектам Україна має можливість бути представленою як у Німеччині, так і в Європі в цілому. Завдяки цьому люди можуть зацікавитись вивченням української мови, дізнаватись, що відбувається у країні, що цікавить сучасних українців. Це, як пояснює Віола фон Крамон, такий культурний обмін за межами політичного рівня.

«Не дивлячись на всі ці фарби, на репресивні методи, якими керує український президент Україною, нам важливо тут у Німеччині, так би мовити, «продавати» Україну, дбати про культурний обмін між країнами», – наголошує депутат бундестагу Віола фон Крамон.

За словами політика, на обізнаність про Україну впливають, звичайно, такі заходи, як Євро-2012. Та німці все ж таки й досі дуже мало знають про Україну. Проблема полягає й у можливості вільного пересування власне українців.

«Не зрозуміло, чому українці у Києві мають вистоювати годинами у черзі, щоб отримати німецьку візу, або отримувати відмови, платити за це гроші. Все це ускладнює стосунки між двома державами», – зауважує Віола фон Крамон.

Для Німеччини є надзвичайно цікавим український ринок інтелектуальних ресурсів – експерт

На сьогоднішній день Німеччина є одним із найважливіших партнерів України в економічній сфері після Росії та Китаю. За даними Міністерства закордонних справ Німеччини, близько 7,5 мільярдів доларів США Німеччина інвестує в українські сфери торгівлі, фінансів, автомобільної індустрії, будівництва та логістики. Сподіваючись на покращення умов інвестування, Німеччина зацікавлена й у сільськогосподарській, енергетичній, водній галузях, а також у сферах клімату та довкілля. Наразі в Україні відкрито понад 1000 німецьких представництв.

За словами німецького експерта, українознавця Вільфріда Їльге, для Німеччини є надзвичайно цікавим український ринок інтелектуальних ресурсів. Це, за його словами, високоосвічена мобільна молодь, студенти, академіки, які роблять вагомий внесок і в німецьку науку.

Як прокоментував Радіо Свобода Вільфрід Їльге, все більше й більше українських студентів приїздить на навчання до Німеччини, які потім повертаються до України, але разом з тим сприяють зміцненню українсько-німецьких зв’язків. Їльге наголошує, що ще до Помаранчевої революції стосунки між університетами України та Німеччини були якісними та численними, найоб’ємнішими серед країн-партнерів, що не є членами ЄС. «У сфері освіти Україна була завжди потужним партнером Німеччини», – пояснює експерт Їльге.

Наразі близько 9000 українців здобувають освіту у німецьких університетах. Майже 20 років потому між Україною та Німеччиною була укладена угода про культурний обмін. Тоді ж у Києві відкрили Гете-Інститут. Також багаторічну традицію співробітництва між Україною та Німеччиною закладено у сферах науки, технологій та інновацій.

Без України проект ЄС залишиться таким, що не відбувся – керівник МЗС Німеччини

На сьогоднішній день, як пояснює експерт, українознавець Вільфрід Їльге, Україна, не зважаючи на те, що не є настільки важливим партнером для Німеччини як Франція чи Польща, належить все ж таки до найважливіших сусідів ЄС та на її наближеність до Європи має вплинути підписання угоди про асоціацію, що має відбутись у листопаді цього року.

За словами експерта, Німеччина бачить не тільки геостратегічне значення України та говорить про те, що Україна має отримати асоціацію. При цьому Їльге зазначає, що Україна повинна виконати мінімум необхідних критеріїв як правова держава, оскільки без правових інституцій у фінансовому та економічному сенсі ця угода не може бути ефективно впроваджена.

«А коли ця угода буде не ефективно впроваджена урядом, а Україна наразі майже нічого не робить, щоб ця угода була підписана у листопаді, тоді у європейської спільноти, зокрема у Німеччини є побоювання, що європейські інструменти не будуть сприйняті в українському суспільстві ефективно. Через це утворюються негативні настрої та розлади у стосунках між Україною та Німеччиною», – зауважує експерт, українознавець Вільфрід Їльге.

Говорячи про тенденції українсько-німецьких стосунків у контексті євроінтеграції, німецький експерт зазначив, що все більше й більше німецьких політиків за зачиненими дверима вказують на те, що Україна не можна відкидати перспективи членства в ЄС, але вона має щось робити, щоб проєвропейські настрої Німеччини щодо України були підкріплені відповідними аргументами.

За словами Їльге, суспільство України плюралістичне і воно вже показало, що більшість українського населення відкрите для європейських цінностей, та існує переконання, що Європа не може втратити Україну з демократичного шляху.

Як розповів ініціатор проекту «Україна – твоя європейська країна. Пізнаймо та творімо разом» Богдан Андрощук, підтвердженням того, що політики зацікавлені Україною є інтерв’ю з німецьким міністром закордонних справ Ґідо Вестервелле, який у лютому цього року наголосив на тому, що постійна тісна співпраця з Україною призведе до того, що проект Європейського союзу буде повноцінним, а якщо цієї співпраці не буде, він залишиться як таким, що не відбувся.