В Україні стартував проект інтернет-телебачення HromadskeTV

Київ – Проект інтернет-телебачення HromadskeTV презентували в Києві. Його розробляли відомі журналісти Мустафа Найєм, Роман Скрипін, Дмитро Гнап, Данило Яневський, Роман Вінтонів та інші. За словами організаторів, це громадянська ініціатива «зі створення громадського медіа для українців у всьому світі». Однак медіа-експерти зазначають: проект наразі не можна назвати справжнім суспільним мовленням.

HromadskeTV має стати першим медійним ресурсом України, незалежним від політиків та бізнесових кіл. Саме тому проект не потребує державної підтримки чи «благословення Верховної Ради», говорить один із його ініціаторів, колишній журналіст «5 каналу» Роман Скрипін.

«У вересні минулого року щось сілося, подумалося, йолі-квасолі, хтось же мусить це робити! І розумієш, що не треба йти в Нацраду з телебачення і радіомовлення за частотами, не треба штурмувати АСК на Мельникова 42. Тому що українське громадське телебачення з УТ-1 не зробиш. Тому який є шлях? Є шлях робити його в інтернеті, збирати однодумців. Власне, цим шляхом і пішли. Ми не потребуємо згоди держави на цей проект. Ми є громада цієї країни, і ми ініціюємо громадське телебачення», – зазначив Скрипін.

Жертводавці не зможуть впливати на редакційну політику

У телебачення буде 3 джерела фінансування. Це донори (авторитетні міжнародні структури), дохід від реклами та спонсорства, а також допомога громадян (реальні пожертви грошима), говорить журналіст Дмитро Гнап.

​
«Ми будемо приймати кошти від будь-кого, ми нікого не дискримінуємо. Навіть якщо Віктор Федорович Янукович перерахує нам свій письменницький гонорар, всі 15 мільйонів, ми готові його прийняти. Але ми хочемо попередити: будь-який розмір пожертви не дає права нашим жертводавцям впливати на редакційну політику», – запевнив Гнап.

За словами журналістів, програмний контент каналу вони презентують вже на початку вересня. Найбільші ж труднощі самі учасники вбачають у тому, щоб дотриматися тієї якості, про яку вони заявили. Про це в коментарі Радіо Свобода зазначив Мустафа Найєм. Водночас, фінансові труднощі, впевнений журналіст, на проект не вплинуть.

«У мене немає сумнівів, що будуть гроші. Тому що я знаю, хто до нас звертався, я знаю людей, які питали вже. І, по-друге, в мене є відчуття, що цей проект у будь-якому разі станеться. Тобто, у нього немає іншого виходу – тільки статися. У нас немає іншого виходу – тільки зробити це!», – заявив Найєм.

​
Це не є класична схема громадського мовника – експерт

На думку ж Наталі Лігачової, головного редактора «Телекритики», проблеми в проекту можуть виникнути не лише з фінансуванням. Чи спрацюються «зірки» журналістики, покаже лише час, говорить вона.

Крім того, медіа-експерт наголошує: в даному разі мова про класичне громадське або суспільне мовлення не йде.

«Це все-таки приватні ініціативи, а не класична схема створення суспільних мовників. Я навіть не кажу, що мова йде про інтернет. Класичне громадське телебачення все-таки створюється за участі держави. Інша справа, що держава не має контролювати його. Але мова йде про фінансування за рахунок абонентської плати або податків, як, наприклад, у Канаді. Все-таки це навіть за найліпших умов більше буде схоже на російський «Дождь», ніж на класичне британське ВВС».

Класичними громадськими медіа не будуть і інші проекти суспільних ЗМІ, про які заявляли раніше, говорить Лігачова. Це, зокрема, проект громадського інтернет-телебачення «Спільнобачення» та проект громадського радіо під керівництвом Андрія Куликова.

Законопроект про громадське телебачення за участі держави Кабмін схвалив ще влітку 2011 року. Пізніше радник президента Ганна Герман обіцяла «що найближчим часом законопроект буде підписаний і поданий президентом, як невідкладний до Верховної Ради». У грудні 2012 року в парламенті зареєстрували відповідний документ. Однак голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко заявив, що появу громадського мовлення в Україні до 2015 року очікувати не варто.