Львів – Наступного року у Львові, на Личаківському цвинтарі перепоховають останки голови проводу Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. Про це повідомив Радіо Свобода голова Центрального проводу ОУН (державників) Павло Дорожинський. Вже формують оргкомітет, який займатиметься перепохованням.
Праворуч від головного входу на Личаківському цвинтарі створено меморіал, де ховають відомих українських діячів, і почесне місце відведено для перепоховання останків засновника ОУН Євгена Коновальця, провідників Андрія Мельника і Степана Бандери. Один з авторів комплексу Олесь Криськів розповів, що перепоховати можна українських діячів разом з їхніми рідними, а догляд за могилами здійснюватиме музей «Личаківський цвинтар». За його словами, представники націоналістичних організацій спільно обговорюють питання організації перепоховання Євгена Коновальця.
«Це унікальна річ, що об’єднались всі ОУНи, КУН, ми збираємось – чоловік 18, не для того, щоб розділитись чи визначити, хто кращий націоналіст, а вирішуємо – як належно відзначати пам’ять героя», – говорить Олесь Криськів.
Українці Канади погодились на перепоховання Коновальця
Понад 70 років Українська стрілецька громада Канади опікується могилою Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвік у Роттердамі. Голова Центрального проводу ОУН (державників) Павло Дорожинський розповів Радіо Свобода, що він має повноваження від канадської організації, яка оплачує місце поховання голови проводу Організації українських націоналістів у Роттердамі, займатись організацією перепоховання полковника.
«У найближчому часі вже завершимо підготовчі заходи. Маємо надати клопотання до українського уряду. Маю деякі побоювання, щоб не було заперечень. Буде створено почесний комітет і оргкомітет, який я очолюю. На Личаківському цвинтарі все знають і там все готово. Ми б хотіли якнайшвидше перепоховати», – каже Павло Дорожинський.
Він сподівається, що останки Євгена Коновальця, а також його дружини Ольги і сина Юрія, які спочивають у Римі, перепоховають у Львові весною наступного року.
Українці діаспори вирішують питання про перенесення праху Мельника
Щоб перенести прах оунівця Андрія Мельника, похороном якого теж займався Павло Дорожинський, потрібно отримати дозвіл від князівства Люксембургу. Адже Андрій Мельник був свого часу гостем архикнязя Люксембургу, і держава безкоштовно опікується його могилою. Українці у Люксембурзі вирішують питання перенесення останків провідника ОУН у Львів.
А ось щодо перепоховання останків провідника ОУН Степана Бандери, який спочиває на мюнхенському цвинтарі, то має бути згода рідних. Раніше вони говорили про те, що погодяться за умови перепоховання в Україні Євгена Коновальця і Андрія Мельника.
Про те, де мають спочивати провідники ОУН, у Києві чи Львові, розмови тривають від 2006 року. Тодішній президент Віктор Ющенко навіть видав указ «Про вшанування будівничих Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки». Від того часу на Личаківському цвинтарі у Львові перепоховані четверо провідних оунівців: Микола Капустянський, Дмитро Андрієвський, Осип Бойдуник і Яків Маковецький, відомі діячі українського національного визвольного руху Лев і Дарія Ребети, засновник «Пласту» Олександр Тисовський і полковник УГА Дмитро Вітовський.
Праворуч від головного входу на Личаківському цвинтарі створено меморіал, де ховають відомих українських діячів, і почесне місце відведено для перепоховання останків засновника ОУН Євгена Коновальця, провідників Андрія Мельника і Степана Бандери. Один з авторів комплексу Олесь Криськів розповів, що перепоховати можна українських діячів разом з їхніми рідними, а догляд за могилами здійснюватиме музей «Личаківський цвинтар». За його словами, представники націоналістичних організацій спільно обговорюють питання організації перепоховання Євгена Коновальця.
«Це унікальна річ, що об’єднались всі ОУНи, КУН, ми збираємось – чоловік 18, не для того, щоб розділитись чи визначити, хто кращий націоналіст, а вирішуємо – як належно відзначати пам’ять героя», – говорить Олесь Криськів.
Українці Канади погодились на перепоховання Коновальця
Понад 70 років Українська стрілецька громада Канади опікується могилою Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвік у Роттердамі. Голова Центрального проводу ОУН (державників) Павло Дорожинський розповів Радіо Свобода, що він має повноваження від канадської організації, яка оплачує місце поховання голови проводу Організації українських націоналістів у Роттердамі, займатись організацією перепоховання полковника.
«У найближчому часі вже завершимо підготовчі заходи. Маємо надати клопотання до українського уряду. Маю деякі побоювання, щоб не було заперечень. Буде створено почесний комітет і оргкомітет, який я очолюю. На Личаківському цвинтарі все знають і там все готово. Ми б хотіли якнайшвидше перепоховати», – каже Павло Дорожинський.
Він сподівається, що останки Євгена Коновальця, а також його дружини Ольги і сина Юрія, які спочивають у Римі, перепоховають у Львові весною наступного року.
Українці діаспори вирішують питання про перенесення праху Мельника
Щоб перенести прах оунівця Андрія Мельника, похороном якого теж займався Павло Дорожинський, потрібно отримати дозвіл від князівства Люксембургу. Адже Андрій Мельник був свого часу гостем архикнязя Люксембургу, і держава безкоштовно опікується його могилою. Українці у Люксембурзі вирішують питання перенесення останків провідника ОУН у Львів.
А ось щодо перепоховання останків провідника ОУН Степана Бандери, який спочиває на мюнхенському цвинтарі, то має бути згода рідних. Раніше вони говорили про те, що погодяться за умови перепоховання в Україні Євгена Коновальця і Андрія Мельника.
Про те, де мають спочивати провідники ОУН, у Києві чи Львові, розмови тривають від 2006 року. Тодішній президент Віктор Ющенко навіть видав указ «Про вшанування будівничих Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки». Від того часу на Личаківському цвинтарі у Львові перепоховані четверо провідних оунівців: Микола Капустянський, Дмитро Андрієвський, Осип Бойдуник і Яків Маковецький, відомі діячі українського національного визвольного руху Лев і Дарія Ребети, засновник «Пласту» Олександр Тисовський і полковник УГА Дмитро Вітовський.
