Варшава – Геноцид чи злочин? Яке слово використають польські політики в заяві, що готує Сейм Польщі з приводу 70-річчя подій на Волині у 1943 році? Саме навколо цього слова у польському парламенті тривають суперечки. Депутати підготували чотири проекти заяви. У трьох із них події 70-річної давнини названо «геноцидом». Політики проурядової «Громадянської платформи» закликають колег-депутатів бути стриманішими у виборі термінів. Мовляв, надто гостра заява Сейму з приводу історичного минулого може зашкодити сучасним польсько-українським відносинам.
Комісія з культури польського Сейму розглядає варіанти заяви, яку депутати збираються ухвалити з нагоди сумних роковин – 70-річчя взаємних етнічних чисток на Волині. Чотири з шести фракцій польського Сейму підготували власні проекти цього документа.
В усіх пропонованих текстах заяви констатується факт загибелі польського населення Волині від рук українських збройних формувань. Натомість розбіжності є в гостроті формулювань та ключовому слові документа.
Селянська партія наполягає на терміні «геноцид»
Найактивніші у справі заяви щодо волинської трагедії політики Польської селянської партії. Депутат цієї партії Францішек Стефанюк наполягає на використанні терміну «геноцид».
Під час засідання парламентської комісії культури він прочитав свій проект документа. У цьому варіанті заяви, зокрема, сказано: «У зв’язку з відзначенням 70-ї річниці геноциду, вчиненого збройними формуваннями українських націоналістів щодо польського населення східних регіонів Другої Речі Посполитої, Сейм ушановує громадян Другої Речі Посполитої, вбитих українськими націоналістами, і оголошує 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА у східних регіонах Другої Речі Посполитої, й засуджує геноцид польського населення, вчинений УПА та іншими формування українських націоналістів у 1939–1947 роках».
В ініційованому Стефанюком проекті документа запропоновано визнати Українську повстанську армію, дивізію військ СС «Галичина» та українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями. Водночас Стефанюк пропонує вписати у заяві польського парламенту твердження про те, що Сейм звинувачує в геноциді поляків не весь український народ, а конкретні політичні й збройні формування.
«Не дражнити українців» – це непереконливий аргумент» – політик
Ришард Терлецький, політик із опозиційної правої партії «Право і справедливість», нагадує, що торік у Сеймі з’явилася схожа ініціатива. Тоді частина депутатів парламенту також наполягала на ухваленні документа, де було сказано про «геноцид» щодо польського населення Волині.
Терлецький висловлює подив з приводу позиції депутатів з польської партії влади «Громадянська платформа». Він не задоволений тим, що в проекті заяви, запропонованому «Громадянською платформою», слова «геноцид» немає.
«Попереднього разу слово «геноцид» було спірним моментом. Наскільки я орієнтуюся, сьогодні у документі «Громадянської платформи» цього слова знову нема. В коментарях для ЗМІ політики «Громадянської платформи» знову вживають той самий аргумент: «Не дражнити українців цим терміном». На мою думку, це непереконливий аргумент. Те, що в цьому проекті нема цього слова – це намагання легковажити історію», – каже політик.
На погляд Терлецького, заява Сейму не повинна впливати на сучасні стосунки польської та української держав. Він каже, що відносини Польщі з Україною мусять бути якнайкращі, та це не означає, що не потрібно говорити про минуле.
Заява Сейму – це політичне рішення
Роберт Тишкевич, політик із «Громадянської платформи», закликає своїх колег-депутатів до поміркованості. Звертаючись до членів парламентської комісії з культури, Тишкевич сказав: «Шановні, ми не можемо абстрагуватися від факту, що заява, яку прийматиме Сейм, – це політичне рішення. Навіть якщо йдеться про історію, то все одно наші українські партнери сприйматимуть її як політичний документ. У зв’язку з тим, що всі ми знаємо, чого саме очікуємо від листопадового саміту у Вільнюсі, де вирішуватиметься доля європейського майбутнього України, тобто йтиметься про договір про асоціацію України з ЄС, ми не можемо ухвалювати наші політичні рішення у відірваності від міжнародного контексту».
Саме тому, каже Тишкевич, «Громадянська платформа» пропонує у заяві Сейму з приводу 70-річчя Волинської трагедії вживати слово «злочин», а не «геноцид». За словами політика, гостра заява польського парламенту може зашкодити польсько-українським стосункам. «В процесі примирення потрібні терплячість і час», – наголошує Тишкевич.
Члени парламентської комісії з культури продовжують шукати компроміс стосовно тексту заяви польського Сейму з приводу 70-річчя трагічних подій на Волині.
Комісія з культури польського Сейму розглядає варіанти заяви, яку депутати збираються ухвалити з нагоди сумних роковин – 70-річчя взаємних етнічних чисток на Волині. Чотири з шести фракцій польського Сейму підготували власні проекти цього документа.
В усіх пропонованих текстах заяви констатується факт загибелі польського населення Волині від рук українських збройних формувань. Натомість розбіжності є в гостроті формулювань та ключовому слові документа.
Селянська партія наполягає на терміні «геноцид»
Найактивніші у справі заяви щодо волинської трагедії політики Польської селянської партії. Депутат цієї партії Францішек Стефанюк наполягає на використанні терміну «геноцид».
Під час засідання парламентської комісії культури він прочитав свій проект документа. У цьому варіанті заяви, зокрема, сказано: «У зв’язку з відзначенням 70-ї річниці геноциду, вчиненого збройними формуваннями українських націоналістів щодо польського населення східних регіонів Другої Речі Посполитої, Сейм ушановує громадян Другої Речі Посполитої, вбитих українськими націоналістами, і оголошує 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА у східних регіонах Другої Речі Посполитої, й засуджує геноцид польського населення, вчинений УПА та іншими формування українських націоналістів у 1939–1947 роках».
В ініційованому Стефанюком проекті документа запропоновано визнати Українську повстанську армію, дивізію військ СС «Галичина» та українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями. Водночас Стефанюк пропонує вписати у заяві польського парламенту твердження про те, що Сейм звинувачує в геноциді поляків не весь український народ, а конкретні політичні й збройні формування.
«Не дражнити українців» – це непереконливий аргумент» – політик
Ришард Терлецький, політик із опозиційної правої партії «Право і справедливість», нагадує, що торік у Сеймі з’явилася схожа ініціатива. Тоді частина депутатів парламенту також наполягала на ухваленні документа, де було сказано про «геноцид» щодо польського населення Волині.
Терлецький висловлює подив з приводу позиції депутатів з польської партії влади «Громадянська платформа». Він не задоволений тим, що в проекті заяви, запропонованому «Громадянською платформою», слова «геноцид» немає.
«Попереднього разу слово «геноцид» було спірним моментом. Наскільки я орієнтуюся, сьогодні у документі «Громадянської платформи» цього слова знову нема. В коментарях для ЗМІ політики «Громадянської платформи» знову вживають той самий аргумент: «Не дражнити українців цим терміном». На мою думку, це непереконливий аргумент. Те, що в цьому проекті нема цього слова – це намагання легковажити історію», – каже політик.
На погляд Терлецького, заява Сейму не повинна впливати на сучасні стосунки польської та української держав. Він каже, що відносини Польщі з Україною мусять бути якнайкращі, та це не означає, що не потрібно говорити про минуле.
Заява Сейму – це політичне рішення
Роберт Тишкевич, політик із «Громадянської платформи», закликає своїх колег-депутатів до поміркованості. Звертаючись до членів парламентської комісії з культури, Тишкевич сказав: «Шановні, ми не можемо абстрагуватися від факту, що заява, яку прийматиме Сейм, – це політичне рішення. Навіть якщо йдеться про історію, то все одно наші українські партнери сприйматимуть її як політичний документ. У зв’язку з тим, що всі ми знаємо, чого саме очікуємо від листопадового саміту у Вільнюсі, де вирішуватиметься доля європейського майбутнього України, тобто йтиметься про договір про асоціацію України з ЄС, ми не можемо ухвалювати наші політичні рішення у відірваності від міжнародного контексту».
Саме тому, каже Тишкевич, «Громадянська платформа» пропонує у заяві Сейму з приводу 70-річчя Волинської трагедії вживати слово «злочин», а не «геноцид». За словами політика, гостра заява польського парламенту може зашкодити польсько-українським стосункам. «В процесі примирення потрібні терплячість і час», – наголошує Тишкевич.
Члени парламентської комісії з культури продовжують шукати компроміс стосовно тексту заяви польського Сейму з приводу 70-річчя трагічних подій на Волині.
