Протягом наступних п’яти років Сполучені Штати можуть перетворитися на світового експортера нафти, прогнозують аналітики Міжнародного енергетичного агентства. «Шок пропозиції», як називають це явище аналітики, може змінити не лише економічну карту, але й певним чином навіть геополітичну карту світу, адже Близький Схід, який традиційно постачав нафту до США і був під впливом Америки, тепер буде шукати інших покупців. До розмови на цю тему Радіо Свобода запросило Даніела Єрґіна, автора книжки «Пошук: енергетика, безпеки і переділ сучасного світу».
– Що Ви думаєте з приводу того, що очікується «шок пропозиції» на ринку нафти?
– Гадаю, тут нічого дивуватися. Від 2008 року виробництво нафти у США виросло на 43%. Це збільшення, лише збільшення, дорівнює виробництву такої країни, як Нігерія. Картина постачання нафти змінюється завдяки революції нетрадиційних джерел нафти і газу, яка відбувається нині в Північній Америці.
– Ваша книжка була про пошук чистіших джерел енергії, відновлюваної енергії. А нафта нею не є. Ви думаєте, що цей розвиток позитивний?
– Це означає, що світ, світовий ринок, буде краще забезпечений нафтою. Це означає, що відбувається зміна балансу світового видобутку нафти, і це вказує на більшу стабільність на ринку нафти. Не буде страху, що настане дефіцит і пік видобутку нафти, які викликали стільки труднощів для світової економіки лише півдесятиліття тому.
– Коли в Америці з’явиться надлишок енергії, чи означатиме це зміну парадигми у світовій енергетичній індустрії?
– Це означає, що, так як це було і в попередні часи, коли здавалося, що в світі закінчується нафта, з’являються нові технології, які змінюють баланс. Одночасно ми почали ефективніше використовувати енергію. Тобто, зміни відбуваються і в пропозиції, і в попиті. Але щодо пропозиції, то те, що відбувається після відкриття видобутку сланцевого газу, є найбільшим винаходом цього століття. Бо енергія вітру та сонця є інноваціями минулого століття.
– Як це змінить геополітику в Перській затоці?
– Від 1970-х років стабільність у Перській затоці була найважливішою складовою світової економіки. США нині отримує лише 8% нафти з цього регіону, але інші країни є більш залежними від Близького Сходу, тому регіон важливий для стабільності світової економіки. Нині, коли США, Канада і Бразилія видобуватимуть власні копалини, західна півкуля стане більш енергетично незалежною.
Це також дає величезний ефект для американської економіки. За нашими підрахунками, нетрадиційні джерела газу і нафти дали 1 мільйон 700 тисяч нових робочих місць. Минулого року уряд отримав додатково 62 мільярди доларів з цієї індустрії. Для економіки це великий поштовх у той час, коли перспективи виглядали доволі блідо.
– Що Ви думаєте про наслідки видобутку сланцевого газу для економіки?
– Упродовж десятиліття в Америці видобуток сланцевого газу зріс із 2% до 40% від загального споживання. Я був у комісії, яку президент Обама скликав для вивчення наслідків видобутку сланцевого газу для довкілля. Висновок, якого дійшла наша комісія, в якій працювали і визначні вчені, полягає у тому, що є певні проблеми, на які потрібно звернути увагу. Потрібно розробити і впровадити певні правила для того, щоб регулювати цей складний процес. Нині це питання належить до компетенції штатів. Але вихід є, цим процесом можна керувати. Якби це було неможливо, ми б не мали 40% поставок сланцевого газу сьогодні.
– Чому в Європі це питання викликало настільки велике занепокоєння, що деякі країни, як Франція, наприклад, заборонили видобуток сланцевого газу на своїй території?
– У Європі є різні думки і різні умови. Британський уряд поставився до видобутку сланцевого газу цілком позитивно. Але зараз вони є на етапі розвідки. Європейський комісар з питань енергетики заявив, що Європа повинна замислитися над потребою видобутку сланцевого газу. Франція сказала «ні», Німеччина також не дуже позитивно поставилася до цієї ідеї. Для Польщі та України – це важливе питання економічної безпеки, тож там процес рухається, хоча і повільно.
Європа нині боїться, що вона може програти в економічній конкуренції Північній Америці, бо вона матиме набагато дорожчу енергію. Навіть Китай цього боїться. Нині, коли Європа в рецесії, коли безробіття є на високому рівні, вони можуть почати думати про те, що варто почати щось робити в цьому напрямку, щоб скористатися з того успіху, який в Америці уже відчули.
Міністерство енергетики США нещодавно видало дозвіл на експорт скрапленого газу, що означає, що вони усвідомили, що очікується надлишок. Незабаром почнеться імпорт скрапленого газу до Японії та інших країн. Японія потребує компенсувати втрату атомних електростанцій, які довелося закрити, Китай усвідомлює, що забруднення атмосфери вугіллям є жахливим, і також потребує чистішої енергії. Тож США будуть одними з її постачальників. Ще п’ять років тому це здавалося неможливим.
Матеріал підготували Марія Щур та Heather Maher
– Що Ви думаєте з приводу того, що очікується «шок пропозиції» на ринку нафти?
– Гадаю, тут нічого дивуватися. Від 2008 року виробництво нафти у США виросло на 43%. Це збільшення, лише збільшення, дорівнює виробництву такої країни, як Нігерія. Картина постачання нафти змінюється завдяки революції нетрадиційних джерел нафти і газу, яка відбувається нині в Північній Америці.
– Ваша книжка була про пошук чистіших джерел енергії, відновлюваної енергії. А нафта нею не є. Ви думаєте, що цей розвиток позитивний?
Відкриття видобутку сланцевого газу є найбільшим винаходом цього століття
– Коли в Америці з’явиться надлишок енергії, чи означатиме це зміну парадигми у світовій енергетичній індустрії?
– Це означає, що, так як це було і в попередні часи, коли здавалося, що в світі закінчується нафта, з’являються нові технології, які змінюють баланс. Одночасно ми почали ефективніше використовувати енергію. Тобто, зміни відбуваються і в пропозиції, і в попиті. Але щодо пропозиції, то те, що відбувається після відкриття видобутку сланцевого газу, є найбільшим винаходом цього століття. Бо енергія вітру та сонця є інноваціями минулого століття.
– Як це змінить геополітику в Перській затоці?
– Від 1970-х років стабільність у Перській затоці була найважливішою складовою світової економіки. США нині отримує лише 8% нафти з цього регіону, але інші країни є більш залежними від Близького Сходу, тому регіон важливий для стабільності світової економіки. Нині, коли США, Канада і Бразилія видобуватимуть власні копалини, західна півкуля стане більш енергетично незалежною.
Це також дає величезний ефект для американської економіки. За нашими підрахунками, нетрадиційні джерела газу і нафти дали 1 мільйон 700 тисяч нових робочих місць. Минулого року уряд отримав додатково 62 мільярди доларів з цієї індустрії. Для економіки це великий поштовх у той час, коли перспективи виглядали доволі блідо.
– Що Ви думаєте про наслідки видобутку сланцевого газу для економіки?
– Упродовж десятиліття в Америці видобуток сланцевого газу зріс із 2% до 40% від загального споживання. Я був у комісії, яку президент Обама скликав для вивчення наслідків видобутку сланцевого газу для довкілля. Висновок, якого дійшла наша комісія, в якій працювали і визначні вчені, полягає у тому, що є певні проблеми, на які потрібно звернути увагу. Потрібно розробити і впровадити певні правила для того, щоб регулювати цей складний процес. Нині це питання належить до компетенції штатів. Але вихід є, цим процесом можна керувати. Якби це було неможливо, ми б не мали 40% поставок сланцевого газу сьогодні.
– Чому в Європі це питання викликало настільки велике занепокоєння, що деякі країни, як Франція, наприклад, заборонили видобуток сланцевого газу на своїй території?
Для Польщі та України – це важливе питання економічної безпеки, там процес рухається, хоча і повільно
Європа нині боїться, що вона може програти в економічній конкуренції Північній Америці, бо вона матиме набагато дорожчу енергію. Навіть Китай цього боїться. Нині, коли Європа в рецесії, коли безробіття є на високому рівні, вони можуть почати думати про те, що варто почати щось робити в цьому напрямку, щоб скористатися з того успіху, який в Америці уже відчули.
Міністерство енергетики США нещодавно видало дозвіл на експорт скрапленого газу, що означає, що вони усвідомили, що очікується надлишок. Незабаром почнеться імпорт скрапленого газу до Японії та інших країн. Японія потребує компенсувати втрату атомних електростанцій, які довелося закрити, Китай усвідомлює, що забруднення атмосфери вугіллям є жахливим, і також потребує чистішої енергії. Тож США будуть одними з її постачальників. Ще п’ять років тому це здавалося неможливим.
Матеріал підготували Марія Щур та Heather Maher