Київ – В Україні розпочинається цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання випускників. Всього, за даними Міносвіти, ЗНО складуть понад 322 тисячі охочих. Сьогодні складають тестування з хімії. У центрі оцінювання якості освіти майбутнім абітурієнтам нагадують, що на іспит треба обов’язково взяти відповідний сертифікат, паспорт, а також запрошення-перепустку для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні.
Раніше на брифінгу в уряді міністр освіти Дмитро Табачник повідомив, що у зв’язку зі щорічним збільшенням кількості навчальних предметів, з яких проводиться ЗНО, графік його проведення є досить щільним. Всього випускники мали змогу обирати з 11 предметів. Їм також запропонували обрати мову складання іспиту.
«Абітурієнти цього року мають можливість складати тести українською, російською, угорською, румунською, молдовською, польською, кримськотатарською мовами за власним вибором. Загальна кількість абітурієнтів, які виявили бажання складати тести однією з мов національних меншин, складає близько п’ятої частини від усіх тих, хто зареєструвався», – сказав Табачник.
Основна сесія ЗНО триватиме до 27 червня. Випускники, які з якихось причин не зможуть взяти участь у цій сесії, матимуть змогу скласти тестування під час додаткової – з 4 до 11 липня.
Нові завдання не вигадують?
Серед особливостей самого процесу цьогорічного тестування – посилення контролю за охочими списати. Як повідомили у Міносвіти, половина випускників намагається пронести на іспити мобільні телефони. Тож для того, щоб попередити порушення, 75% тестових пунктів цього року обладнають металодетекторами. На решті пунктів контроль здійснюватимуть спеціальні пересувні бригади.
«У зарубіжних країнах така практика значно більш жорстка. Наприклад, у Франції абітурієнт, який намагався з пристроєм порушити процедуру тестування, позбавляється взагалі права на вступ до вищого навчального закладу на термін до 5 років», – розповів міністр.
Натомість екс-заступник міністра освіти Павло Полянський (нині – керівник Центру оцінювання якості освіти) вважає таке посилення контролю непедагогічним. Він також критикує можливість складання іспитів мовами національних меншин – каже, що це необґрунтовані додаткові витрати.
«Якщо припустити (так, як це робить нинішнє Міносвіти), що випускники шкіл, де викладається мовами національних меншин, не володіють в достатній мірі державною мовою для складання ЗНО, то чому в них в атестатах оцінки «10», «11» і «12» саме з української мови?» – запитує експерт.
Павло Полянський, який був серед тих, хто 5 років тому забезпечував перехід в Україні на обов’язкове тестування випускників, каже Радіо Свобода, що вдосконалення цієї системи гальмується нинішнім керівництвом Міносвіти.
«Свого часу було розроблено модель і планувалося, що поетапно ми її будемо впроваджувати, – це проходження зовнішнього незалежного оцінювання в електронній формі. Наступне – з заяв керівництва центру оцінювання якості освіти виходить, що база даних завдань, яку ми залишили на початку 2010 року, нею донині користуються, нові завдання, вочевидь, не розробляються», – каже він.
За словами Павла Полянського, такий стан речей може свідчити про те, що нинішнє керівництво Міносвіти прагне повернути вступні іспити, скасувавши обов’язкове тестування абітурієнтів. У грудні минулого року народні депутати від Партії регіонів вже реєстрували проект закону про вищу освіту, яким пропонувався такий крок.
Раніше на брифінгу в уряді міністр освіти Дмитро Табачник повідомив, що у зв’язку зі щорічним збільшенням кількості навчальних предметів, з яких проводиться ЗНО, графік його проведення є досить щільним. Всього випускники мали змогу обирати з 11 предметів. Їм також запропонували обрати мову складання іспиту.
«Абітурієнти цього року мають можливість складати тести українською, російською, угорською, румунською, молдовською, польською, кримськотатарською мовами за власним вибором. Загальна кількість абітурієнтів, які виявили бажання складати тести однією з мов національних меншин, складає близько п’ятої частини від усіх тих, хто зареєструвався», – сказав Табачник.
Основна сесія ЗНО триватиме до 27 червня. Випускники, які з якихось причин не зможуть взяти участь у цій сесії, матимуть змогу скласти тестування під час додаткової – з 4 до 11 липня.
Нові завдання не вигадують?
Серед особливостей самого процесу цьогорічного тестування – посилення контролю за охочими списати. Як повідомили у Міносвіти, половина випускників намагається пронести на іспити мобільні телефони. Тож для того, щоб попередити порушення, 75% тестових пунктів цього року обладнають металодетекторами. На решті пунктів контроль здійснюватимуть спеціальні пересувні бригади.
«У зарубіжних країнах така практика значно більш жорстка. Наприклад, у Франції абітурієнт, який намагався з пристроєм порушити процедуру тестування, позбавляється взагалі права на вступ до вищого навчального закладу на термін до 5 років», – розповів міністр.
Натомість екс-заступник міністра освіти Павло Полянський (нині – керівник Центру оцінювання якості освіти) вважає таке посилення контролю непедагогічним. Він також критикує можливість складання іспитів мовами національних меншин – каже, що це необґрунтовані додаткові витрати.
«Якщо припустити (так, як це робить нинішнє Міносвіти), що випускники шкіл, де викладається мовами національних меншин, не володіють в достатній мірі державною мовою для складання ЗНО, то чому в них в атестатах оцінки «10», «11» і «12» саме з української мови?» – запитує експерт.
Павло Полянський, який був серед тих, хто 5 років тому забезпечував перехід в Україні на обов’язкове тестування випускників, каже Радіо Свобода, що вдосконалення цієї системи гальмується нинішнім керівництвом Міносвіти.
«Свого часу було розроблено модель і планувалося, що поетапно ми її будемо впроваджувати, – це проходження зовнішнього незалежного оцінювання в електронній формі. Наступне – з заяв керівництва центру оцінювання якості освіти виходить, що база даних завдань, яку ми залишили на початку 2010 року, нею донині користуються, нові завдання, вочевидь, не розробляються», – каже він.
За словами Павла Полянського, такий стан речей може свідчити про те, що нинішнє керівництво Міносвіти прагне повернути вступні іспити, скасувавши обов’язкове тестування абітурієнтів. У грудні минулого року народні депутати від Партії регіонів вже реєстрували проект закону про вищу освіту, яким пропонувався такий крок.
