Прага – Газети повідомляють, що зустріч минулої неділі в російському Сочі президентів Росії та України Володимира Путіна і Віктора Януковича була непростою і стала своєрідною підготовкою отримання Києвом статусу спостерігача в Євразійському союзі, що нібито варто очікувати лише до 2015 року. Інформовані експерти заявили журналістам, що такий статус Україна отримає в обмін на створення російсько-українського газового консорціуму довкола української газотранспортної системи (ГТС). Газети також повідомляють, що «Литва форсує підписання угоди між ЄС та Україною», але все залежить від Німеччини і вирішення справи Тимошенко. Газети в Європі також повідомили, що перший марш гомосексуалістів в Києві все ж відбувся.
Європейські видання на кшталт Gazeta Wyborcza зауважують, що, незважаючи на відсутність офіційної інформації про результати недільної розмови між Володимиром Путіним та Віктором Януковичем в передолімпійському Сочі, цитовані експерти все ж «вважають, що Янукович повідомив Путіну про готовність України до створення спільного з Росією газового консорціуму довкола ГТС України у обмін на отримання статусу спостерігача в Митному союзі Росії, Казахстану і Білорусі». Газета цитує при цьому заступника директора Центру Разумкова в Києві Валерія Чалого, який сказав: «Як свідчить українська історія, такі раптові візити президента України часто закінчуються неочікуваними рішеннями. Якщо потрібна була зустріч віч-на-віч, то, напевно, йдеться про дуже великі гроші». Хоча варшавське видання наголошує, що це – припущення про зміст розмови Путіна та Януковича.
Московська «Независимая газета» стверджує, що «у середу на засіданні Вищої економічної ради в Астані Україна отримає шанс стати спостерігачем, але не при Митному союзі, як про це йшлося раніше, в при Євразійській економічній комісії, та, ймовірно, не сьогодні, а лише з 2015 року». Газета вважає також, що президенти Росії та України «вирішили загладити нерівності у зближенні якраз в Сочі» і зробити це напередодні принципового рішення Ради Євросоюзу у понеділок щодо підписання угоди про асоціацію з Україною в листопаді на саміті у Вільнюсі. Йдеться про маневрування української сторони, котре полягає у згоді на євроінтеграцію та водночас зближенні з партнерами по СНД, пише газета.
Оглядач ще однієї польської газети – Rzeczpospolita – Анна Слоєвська наголошує, що «Литва форсує умови з Україною», маючи на увазі намагання влади у Вільнюсі домогтися підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною якраз на саміті ЄС в столиці Литви 28 листопада, незважаючи на ув’язнення Юлії Тимошенко. Оглядач також вважає, що намагання Литви будь-що домогтися підписання такої угоди ЄС з Києвом під час свого головування в ЄС може «принести більше шкоди, аніж позитиву». Таке бажання Литви Слоєвська пояснює намірами Литви будь-що перешкодити зближенню України з Росією. Польський оглядач також каже, що з 11 умов ЄС щодо готовності України до зближення з ЄС та підписання з нею угоди в листопаді Київ демонструє поступ у 8 пунктах, а що стосується наявності політичних в’язнів – зокрема, Тимошенко – виборчого законодавства та заполітизованої ролі Генеральної прокуратури, то тут жодних зрушень з боку влади президента Януковича немає. Тому аналітик із Варшави зауважує, що, на відміну від Литви, чимало країн ЄС, особливо Німеччина, не заходять так далеко у своїх намірах щодо України. Слоєвська цитує тут відомого німецького експерта Штефана Майстера, який наголошує, що для канцлера Німеччини Анґели Меркель справа визволення Юлії Тимошенко з ув’язнення є питанням особливої ваги. Меркель «особисто», каже Майстер, «доля Тимошенко близька до серця». Хоча, як резюмує Слоєвська, Києву варто тут лише послати позитивний сигнал про бажання щось змінити, і угода з ЄС може бути підписана, незважаючи навіть на ситуацію неповного виконання умов ЄС.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung інформує, що перший марш гей-активістів у Києві все ж відбувся, незважаючи на заборону київської влади. Він тривав «у супроводі масового захисту його міліцією та спецпідрозділами Міністерства внутрішніх справ». Цей перший марш сексуальних меншин в Києві, за участі гостей із Німеччини, Нідерландів, Данії та Норвегії, нараховував до 100 осіб і тривав лише 20 хвилин, бо йшлося про загрози атак із боку гомофобськи налаштованих супротивників із ультраправих сил. Їх у суботу зібралося у 4–5 разів більше, ніж учасників самого «Маршу рівності» сексуальних меншин, наголошує газета з Цюриха.
Європейські видання на кшталт Gazeta Wyborcza зауважують, що, незважаючи на відсутність офіційної інформації про результати недільної розмови між Володимиром Путіним та Віктором Януковичем в передолімпійському Сочі, цитовані експерти все ж «вважають, що Янукович повідомив Путіну про готовність України до створення спільного з Росією газового консорціуму довкола ГТС України у обмін на отримання статусу спостерігача в Митному союзі Росії, Казахстану і Білорусі». Газета цитує при цьому заступника директора Центру Разумкова в Києві Валерія Чалого, який сказав: «Як свідчить українська історія, такі раптові візити президента України часто закінчуються неочікуваними рішеннями. Якщо потрібна була зустріч віч-на-віч, то, напевно, йдеться про дуже великі гроші». Хоча варшавське видання наголошує, що це – припущення про зміст розмови Путіна та Януковича.
Московська «Независимая газета» стверджує, що «у середу на засіданні Вищої економічної ради в Астані Україна отримає шанс стати спостерігачем, але не при Митному союзі, як про це йшлося раніше, в при Євразійській економічній комісії, та, ймовірно, не сьогодні, а лише з 2015 року». Газета вважає також, що президенти Росії та України «вирішили загладити нерівності у зближенні якраз в Сочі» і зробити це напередодні принципового рішення Ради Євросоюзу у понеділок щодо підписання угоди про асоціацію з Україною в листопаді на саміті у Вільнюсі. Йдеться про маневрування української сторони, котре полягає у згоді на євроінтеграцію та водночас зближенні з партнерами по СНД, пише газета.
Оглядач ще однієї польської газети – Rzeczpospolita – Анна Слоєвська наголошує, що «Литва форсує умови з Україною», маючи на увазі намагання влади у Вільнюсі домогтися підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною якраз на саміті ЄС в столиці Литви 28 листопада, незважаючи на ув’язнення Юлії Тимошенко. Оглядач також вважає, що намагання Литви будь-що домогтися підписання такої угоди ЄС з Києвом під час свого головування в ЄС може «принести більше шкоди, аніж позитиву». Таке бажання Литви Слоєвська пояснює намірами Литви будь-що перешкодити зближенню України з Росією. Польський оглядач також каже, що з 11 умов ЄС щодо готовності України до зближення з ЄС та підписання з нею угоди в листопаді Київ демонструє поступ у 8 пунктах, а що стосується наявності політичних в’язнів – зокрема, Тимошенко – виборчого законодавства та заполітизованої ролі Генеральної прокуратури, то тут жодних зрушень з боку влади президента Януковича немає. Тому аналітик із Варшави зауважує, що, на відміну від Литви, чимало країн ЄС, особливо Німеччина, не заходять так далеко у своїх намірах щодо України. Слоєвська цитує тут відомого німецького експерта Штефана Майстера, який наголошує, що для канцлера Німеччини Анґели Меркель справа визволення Юлії Тимошенко з ув’язнення є питанням особливої ваги. Меркель «особисто», каже Майстер, «доля Тимошенко близька до серця». Хоча, як резюмує Слоєвська, Києву варто тут лише послати позитивний сигнал про бажання щось змінити, і угода з ЄС може бути підписана, незважаючи навіть на ситуацію неповного виконання умов ЄС.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung інформує, що перший марш гей-активістів у Києві все ж відбувся, незважаючи на заборону київської влади. Він тривав «у супроводі масового захисту його міліцією та спецпідрозділами Міністерства внутрішніх справ». Цей перший марш сексуальних меншин в Києві, за участі гостей із Німеччини, Нідерландів, Данії та Норвегії, нараховував до 100 осіб і тривав лише 20 хвилин, бо йшлося про загрози атак із боку гомофобськи налаштованих супротивників із ультраправих сил. Їх у суботу зібралося у 4–5 разів більше, ніж учасників самого «Маршу рівності» сексуальних меншин, наголошує газета з Цюриха.
