«Якщо так виглядає антифашизм, то нам, мабуть, час записуватися у фашисти», – саркастично зауважив один колега увечері 18 травня. Цього дня апофеозом антифашистського маршу регіоналів стало побиття журналістів, які знімали бійку спровоковану «антифашистами» характерної зовнішності.
Те, що сталося – діагноз для країни. Президента Януковича охороняє ціла зграя охоронців – хоч у дитячому таборі, хоч на з’їзді власної партії. А натомість його співвітчизників можуть брутально побити прямо під стінами міліцейської будівлі за повного потурання ПРавоохоронців.
Зараз депутати-регіонали та їхні підбріхувачі у різний спосіб намагаються довести, ніби Партія регіонів непричетна до побиття журналістів. Мовляв, це були не «антифашисти». Утім, їхні аргументи так само непереконливі, як і притягнута за вуха антифашистська риторика, за допомогою якої режим намагається втримати владу. Адже бездіяльність міліціонерів, які не втручалися, коли здорові жлоби били журналістку, переконливіша за всі байки регіоналів. Зрештою, подібного виду молодики вже не вперше перешкоджають акціям опозиції та задіяні у провладних акціях. Автор цих рядків познайомився із методами «антифашистів» ще перед інаугурацією Януковича. Тож, маю підстави твердити: це один і той самий почерк, тільки тепер ПР-актив поводить себе ще зухваліше.
Минули часи, коли регіонали, піклуючись про репутацію, позбавили депутатства свого Олега Калашнікова за насильство над журналістами. Утім, чи безповоротно ті часи спливли, залежить від того, як тепер на цей звірячий оскал «антифашизму» реагуватиме суспільство і насамперед самі журналісти.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Те, що сталося – діагноз для країни. Президента Януковича охороняє ціла зграя охоронців – хоч у дитячому таборі, хоч на з’їзді власної партії. А натомість його співвітчизників можуть брутально побити прямо під стінами міліцейської будівлі за повного потурання ПРавоохоронців.
Зараз депутати-регіонали та їхні підбріхувачі у різний спосіб намагаються довести, ніби Партія регіонів непричетна до побиття журналістів. Мовляв, це були не «антифашисти». Утім, їхні аргументи так само непереконливі, як і притягнута за вуха антифашистська риторика, за допомогою якої режим намагається втримати владу. Адже бездіяльність міліціонерів, які не втручалися, коли здорові жлоби били журналістку, переконливіша за всі байки регіоналів. Зрештою, подібного виду молодики вже не вперше перешкоджають акціям опозиції та задіяні у провладних акціях. Автор цих рядків познайомився із методами «антифашистів» ще перед інаугурацією Януковича. Тож, маю підстави твердити: це один і той самий почерк, тільки тепер ПР-актив поводить себе ще зухваліше.
Минули часи, коли регіонали, піклуючись про репутацію, позбавили депутатства свого Олега Калашнікова за насильство над журналістами. Утім, чи безповоротно ті часи спливли, залежить від того, як тепер на цей звірячий оскал «антифашизму» реагуватиме суспільство і насамперед самі журналісти.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
