Луганськ – У місті лише три школи з українською мовою викладання, і менше ніж 13 відсотків школярів здобувають знання державною мовою. Останні два роки кількість перших класів з українською мовою навчання не змінюється, а ось загальна кількість дітей, які навчаються державною мовою, зменшується. У міському управлінні освіти стверджують – батьки самі вибирають мову навчання для дітей. Втім, буває так, що батькам доводиться боротися за свій вибір на користь української мови.
Російська мова викладання у школах Луганська залишається домінуючою. Попри це знаходяться люди, які хочуть, щоб їхня дитина навчалася українською.
«Знаєте, як то кажуть: хочеш щось змінити – почни з себе. Українську мову я намагаюся використовувати і у професійному, і в повсякденному житті. Так само я хочу, щоб мій син, який в цьому році йде до першого класу, почав вивчати українську мову, і, скажімо, не соромився її», – розповіла Радіо Свобода жителька Луганська Оксана.
Директор школи запевнила пані Оксану, що її син навчатиметься українською до самого закінчення школи, а клас не перетворять на російський, як це іноді буває.
Мовне перетворення класів
Минулого року з такою проблемою зіткнулися батьки учнів четвертого класу школи № 20. Директор повідомила, що у школі не буде п’ятого українського класу. Мовляв, утримувати малочисельні класи обтяжливо для бюджету. Олена – мама дівчинки, яка навчається в цьому класі, розповіла, що лише розголос у ЗМІ допоміг батькам відстояти українську мову навчання для своїх дітей.
Сама Олена спілкується російською, але хоче, щоб її дитина добре знала українську. Каже, причини суто прагматичні – тестування проводиться українською, та й для подальшої кар’єри потрібно знання державної мови.
«Якщо б у мене була можливість, я із задоволенням перевела б доньку в будь-яку іншу школу, але українські класи навколо вже всі знищили. У центрі міста тільки в нашій і в 30-й школі є українські класи. В інших школах українських п’ятих класів немає», – каже жінка.
У міськраді проблеми не бачать
Школа-гімназія № 30 із поглибленим вивченням іноземної мови, про яку згадала Олена, вважається однією з найбільш престижних у місті. Близько половини класів у ній саме україномовні.
Проблем з українськими класами у Луганську не існує, вважає начальник відділу комплексного аналізу та прогнозування розвитку освіти Луганської міської ради Олександр Помазов. За його словами, адміністрація школи № 20 не змушувала, а лише пропонувала зробити клас російськомовним.
Водночас Олександр Помазов зазначає, що батьки самі почали менше відправляти дітей до українських класів.
«У зв’язку з ухваленням мовного законодавства, можливо, батьки переглянули якісь поняття. Економії тут ніякої немає. Якщо по місту середня наповнюваність 26,5 учнів, то в класах з українським навчанням – 22. Місто іде на те, щоб, навіть, класи з малою наповнюваністю зберегти», – стверджує посадовець.
Постанова про наповнюваність класів
У цьому навчальному році було створено 18 україномовних перших класів, так само як і минулого року. Однак, загалом українською навчається на 300 дітей менше, ніж торік.
Цікаво, що у Луганську діє розпорядження міської ради, згідно з яким перші класи мають складатися не менше ніж із 27 учнів. Ось і виходить один клас великий, а якщо два, то маленькі. Іноді батькам відмовляють і направляють їх до іншої школи.
«Розділити учнів на два класи немає можливості, так як, ви знаєте, міською радою було ухвалене рішення про наповнюваність класів 27 учнів. Звичайно, забагато учнів, але батьки бажають навчати своїх дітей саме в цьому класі. І сьогодні вранці було ще двоє батьків. Теж бажають навчати своїх дітей в українському класі, але 36-37 учнів – це вже забагато», – розповіла Радіо Свобода минулого року, напередодні 1 вересня, директор спеціалізованої школи-гімназії № 42 Олександра Шевченко.
Україномовні школи далеко від густонаселених мікрорайонів
У Луганську із 63 шкіл є 3 україномовні. У цих трьох вони набирають лише близько півтисячі дітей. Школи розташовані на околицях міста і в малонаселеному приватному секторі, що аж ніяк не сприяє їхній наповнюваності.
«Якщо аналізувати мікрорайон школи, то це здебільшого пенсійного віку люди, а ті люди, які працездатні, вони переїжджають до центральних районів і, звичайно, контингент дітей зменшується», – зазначає директор школи № 21 Надія Захарова.
Україномовною ця школа стала в 1991 році. Нині тут навчається 259 учнів. Зацікавити батьків та дітей, крім української мови, намагаються додатковими можливостями. Школа має художньо-естетичний профіль. Діти можуть поглиблено займатися танцями, малюванням, музикою, запевняє Надія Захарова. У школі пишаються своїм учнем – учасником популярного телевізійного шоу «Голос країни. Діти» Сергієм Черепахиним. Що ж до викладачів, то це молоді кадри, стверджує директор.
«Це нове покоління, а для нового покоління немає складнощів з викладання української мови», – переконує Надія Захарова.
Гуртки плекання української мови
У низці шкіл Луганська діють гуртки плекання української мови, в яких діти отримують додаткові знання з української мови та літератури. У російськомовній школі № 2 гурток під назвою «Оберіг» очолює вчитель Валентина Кочегарова.
Аналіз поезії, проведення літературних вечорів, розвиток ораторської майстерності – гурток має широкий спектр діяльності, але найголовнішим вчителька бачить для себе навчити вихованців вільно володіти українською.
«Я їм кажу, що поки у вас ідуть ці уроки, ви зі мною лише українською спілкуйтеся, бо ви набираєтесь досвіду. І коли ми поїхали у Рахів, екскурсовод питає: «Якою мовою вам проводити екскурсію, можу і російською?». Діти кажуть: «Ні, українською!». Їм цікаво. І ми їдемо з Івано-Франківська, говоримо вже українською», – поділилася Валентина Кочегарова.
Українська мова у вишах Луганська
Уроки української безкоштовно вже майже рік проводяться в обласному осередку громадської організації «Просвіта». Свої навички володіння мовою може покращити будь-хто, незалежно від віку. Заняття проводять члени «Просвіти», вчителі української мови і літератури. Були серед відвідувачів курсів школярі, пенсіонери, приходили студенти-іноземці і навіть волонтер зі США.
Відповідальний секретар обласної організації «Просвіта» Дора Тимошевська звертає увагу на ганебний стан української мови у вишах Луганська. В університетах з національним статусом викладання ведеться в переважній більшості російською. Таким чином всі старання шкільних вчителів нівелюються, учні з північних районів області, де переважають україномовні школи, змушені пристосовуватися.
«Нібито на демократичних засадах, викладачі запитують: «На каком языке мы будем с вами лекции проводить?». Більшість студентів із російськомовних шкіл Луганська кажуть: «Російською!». А що ж робить тим, що з Марківки, з Біловодська? Вони ж приїхали з українських шкіл. От і виходить, що на таких засадах, а не так як воно повинно бути», – вважає Дора Тимошевська
На думку громадської діячки, Міністерство освіти має забезпечувати реалізацію програми з підтримки державної мови, і програма ця має відображати інтереси України, а не сусідньої держави.
Російська мова викладання у школах Луганська залишається домінуючою. Попри це знаходяться люди, які хочуть, щоб їхня дитина навчалася українською.
Українську мову я намагаюся використовувати і у професійному, і в повсякденному житті
Директор школи запевнила пані Оксану, що її син навчатиметься українською до самого закінчення школи, а клас не перетворять на російський, як це іноді буває.
Мовне перетворення класів
Минулого року з такою проблемою зіткнулися батьки учнів четвертого класу школи № 20. Директор повідомила, що у школі не буде п’ятого українського класу. Мовляв, утримувати малочисельні класи обтяжливо для бюджету. Олена – мама дівчинки, яка навчається в цьому класі, розповіла, що лише розголос у ЗМІ допоміг батькам відстояти українську мову навчання для своїх дітей.
Сама Олена спілкується російською, але хоче, щоб її дитина добре знала українську. Каже, причини суто прагматичні – тестування проводиться українською, та й для подальшої кар’єри потрібно знання державної мови.
Українські класи навколо вже всі знищили
У міськраді проблеми не бачать
Школа-гімназія № 30 із поглибленим вивченням іноземної мови, про яку згадала Олена, вважається однією з найбільш престижних у місті. Близько половини класів у ній саме україномовні.
Проблем з українськими класами у Луганську не існує, вважає начальник відділу комплексного аналізу та прогнозування розвитку освіти Луганської міської ради Олександр Помазов. За його словами, адміністрація школи № 20 не змушувала, а лише пропонувала зробити клас російськомовним.
Водночас Олександр Помазов зазначає, що батьки самі почали менше відправляти дітей до українських класів.
У зв’язку з ухваленням мовного законодавства, можливо, батьки переглянули якісь поняттяОлександр Помазов
Постанова про наповнюваність класів
У цьому навчальному році було створено 18 україномовних перших класів, так само як і минулого року. Однак, загалом українською навчається на 300 дітей менше, ніж торік.
Цікаво, що у Луганську діє розпорядження міської ради, згідно з яким перші класи мають складатися не менше ніж із 27 учнів. Ось і виходить один клас великий, а якщо два, то маленькі. Іноді батькам відмовляють і направляють їх до іншої школи.
Було ще двоє батьків. Теж бажають навчати своїх дітей в українському класі, але 36-37 учнів – це вже забагатоОлександра Шевченко
Україномовні школи далеко від густонаселених мікрорайонів
У Луганську із 63 шкіл є 3 україномовні. У цих трьох вони набирають лише близько півтисячі дітей. Школи розташовані на околицях міста і в малонаселеному приватному секторі, що аж ніяк не сприяє їхній наповнюваності.
«Якщо аналізувати мікрорайон школи, то це здебільшого пенсійного віку люди, а ті люди, які працездатні, вони переїжджають до центральних районів і, звичайно, контингент дітей зменшується», – зазначає директор школи № 21 Надія Захарова.
Україномовною ця школа стала в 1991 році. Нині тут навчається 259 учнів. Зацікавити батьків та дітей, крім української мови, намагаються додатковими можливостями. Школа має художньо-естетичний профіль. Діти можуть поглиблено займатися танцями, малюванням, музикою, запевняє Надія Захарова. У школі пишаються своїм учнем – учасником популярного телевізійного шоу «Голос країни. Діти» Сергієм Черепахиним. Що ж до викладачів, то це молоді кадри, стверджує директор.
«Це нове покоління, а для нового покоління немає складнощів з викладання української мови», – переконує Надія Захарова.
Гуртки плекання української мови
У низці шкіл Луганська діють гуртки плекання української мови, в яких діти отримують додаткові знання з української мови та літератури. У російськомовній школі № 2 гурток під назвою «Оберіг» очолює вчитель Валентина Кочегарова.
Аналіз поезії, проведення літературних вечорів, розвиток ораторської майстерності – гурток має широкий спектр діяльності, але найголовнішим вчителька бачить для себе навчити вихованців вільно володіти українською.
«Я їм кажу, що поки у вас ідуть ці уроки, ви зі мною лише українською спілкуйтеся, бо ви набираєтесь досвіду. І коли ми поїхали у Рахів, екскурсовод питає: «Якою мовою вам проводити екскурсію, можу і російською?». Діти кажуть: «Ні, українською!». Їм цікаво. І ми їдемо з Івано-Франківська, говоримо вже українською», – поділилася Валентина Кочегарова.
Українська мова у вишах Луганська
Уроки української безкоштовно вже майже рік проводяться в обласному осередку громадської організації «Просвіта». Свої навички володіння мовою може покращити будь-хто, незалежно від віку. Заняття проводять члени «Просвіти», вчителі української мови і літератури. Були серед відвідувачів курсів школярі, пенсіонери, приходили студенти-іноземці і навіть волонтер зі США.
Відповідальний секретар обласної організації «Просвіта» Дора Тимошевська звертає увагу на ганебний стан української мови у вишах Луганська. В університетах з національним статусом викладання ведеться в переважній більшості російською. Таким чином всі старання шкільних вчителів нівелюються, учні з північних районів області, де переважають україномовні школи, змушені пристосовуватися.
«Нібито на демократичних засадах, викладачі запитують: «На каком языке мы будем с вами лекции проводить?». Більшість студентів із російськомовних шкіл Луганська кажуть: «Російською!». А що ж робить тим, що з Марківки, з Біловодська? Вони ж приїхали з українських шкіл. От і виходить, що на таких засадах, а не так як воно повинно бути», – вважає Дора Тимошевська
На думку громадської діячки, Міністерство освіти має забезпечувати реалізацію програми з підтримки державної мови, і програма ця має відображати інтереси України, а не сусідньої держави.
