Київ – Десять років тому у центрі Києва збудовано єдиний у світі храм з петриківським розписом. Він присвячений великомученику Юрію (Георгію) Переможцю, у його оздобленні переважає червоний колір – колір мучеників за православним звичаєм. Про історію храму розповідає кореспондентка Радіо Свобода Богдана Костюк:
Храм Святого Юрія розташований усередині так званого «київського православного трикутника» між собором Святої Софії, Михайлівським Золотоверхим собором й Андріївською церквою. Нині це – великий двір, оточений житловими будинками, будівлями Дипломатичної академії і Консульського управління МЗС. А у Х-ХІІу сторіччях це був центр Києва, який літописці називали Княжим градом.
Майже тисячу років тому київський князь Мстислав Великий заснував тут Федорівський монастир на честь свого небесного патрона. За київськими літописами, тут були поховані сам Мстислав, його сини, онуки й правнуки.
«Раніше на місці храму був собор Святого Федора, центральна споруда монастиря. Тривалий час це місце, зруйноване монгольською навалою, перебувало у запустінні, і монастир більше не відродився», – розповів Радіо Свобода києвознавець Дмитро Малаков.
Петриківський розпис і православна традиція
У 1990-тих роках археологи дослідили територію монастиря і відкрили фундамент собору, повідомив Малаков. Храм Святого Юрія збудований біля фундаменту, церковна громада рік тому встановила на фундаменті дерев’яний хрест петриківського розпису. До 10-річчя церква отримала «подарунок» – нову надбрамну ікону з образом свого небесного засновника.
Як розповів Радіо Свобода настоятель церкви отець Сергій, побудова храму у духовному центрі Києва й України – це вимога часу, задля єднання українців.
«Бог благословив, щоб це місце було живим! Живим для тих, хто нині на цій землі є сущим – для українців, які живуть тут. Щоб вони бачили, що тут є пуповина нашої держави», – зауважив він.
Ідея розписати храм у петриківському стилі виникла у місцевої церковної громади. Розписи виконала художниця з Петриківки Галина Назаренко.
«Спочатку, щоправда, вона трохи боялась. Та і я би боявся. Тому що пані Галина блискуча майстриня, але у своїй творчості вона залишалась сам-на-сам із предметом своєї творчості. А тут їй треба було увійти в інакший контекст, тут треба було потрапити у ритм і дихання християнської православної традиції. І вона впоралась. Адже вона людина щира і відкрита», – розповів отець Сергій Радіо Свобода.
Як зазначає священик, розпис у храмі відповідає християнським канонам і звичаям, тож кожна квітка і колір мають своє символічне значення. Отець Сергій підтримує ідею – запропонувати ЮНЕСКО внести петриківський розпис у список нематеріальної культурної спадщини людства. Це своєрідний «бренд» країни, який заслуговує на світове визнання, вважає він.
Храм Святого Юрія розташований усередині так званого «київського православного трикутника» між собором Святої Софії, Михайлівським Золотоверхим собором й Андріївською церквою. Нині це – великий двір, оточений житловими будинками, будівлями Дипломатичної академії і Консульського управління МЗС. А у Х-ХІІу сторіччях це був центр Києва, який літописці називали Княжим градом.
Майже тисячу років тому київський князь Мстислав Великий заснував тут Федорівський монастир на честь свого небесного патрона. За київськими літописами, тут були поховані сам Мстислав, його сини, онуки й правнуки.
«Раніше на місці храму був собор Святого Федора, центральна споруда монастиря. Тривалий час це місце, зруйноване монгольською навалою, перебувало у запустінні, і монастир більше не відродився», – розповів Радіо Свобода києвознавець Дмитро Малаков.
Петриківський розпис і православна традиція
У 1990-тих роках археологи дослідили територію монастиря і відкрили фундамент собору, повідомив Малаков. Храм Святого Юрія збудований біля фундаменту, церковна громада рік тому встановила на фундаменті дерев’яний хрест петриківського розпису. До 10-річчя церква отримала «подарунок» – нову надбрамну ікону з образом свого небесного засновника.
Як розповів Радіо Свобода настоятель церкви отець Сергій, побудова храму у духовному центрі Києва й України – це вимога часу, задля єднання українців.
«Бог благословив, щоб це місце було живим! Живим для тих, хто нині на цій землі є сущим – для українців, які живуть тут. Щоб вони бачили, що тут є пуповина нашої держави», – зауважив він.
Ідея розписати храм у петриківському стилі виникла у місцевої церковної громади. Розписи виконала художниця з Петриківки Галина Назаренко.
«Спочатку, щоправда, вона трохи боялась. Та і я би боявся. Тому що пані Галина блискуча майстриня, але у своїй творчості вона залишалась сам-на-сам із предметом своєї творчості. А тут їй треба було увійти в інакший контекст, тут треба було потрапити у ритм і дихання християнської православної традиції. І вона впоралась. Адже вона людина щира і відкрита», – розповів отець Сергій Радіо Свобода.
Як зазначає священик, розпис у храмі відповідає християнським канонам і звичаям, тож кожна квітка і колір мають своє символічне значення. Отець Сергій підтримує ідею – запропонувати ЮНЕСКО внести петриківський розпис у список нематеріальної культурної спадщини людства. Це своєрідний «бренд» країни, який заслуговує на світове визнання, вважає він.
