Під керівництвом «демонізованих донецьких» Україна не тільки не затрималася на шляху до Європи, а й зробила «великий крок уперед». Про це пише один із авторів польського видання журналу Newsweek. Оглядачі також обговорюють амбіції Києва стати регіональним енергетичним вузлом.
Становище в Україні не таке вже й погане, як його змальовує західна преса, пише Якуб Корейба на шпальтах польського видання часопису Newsweek. Автор статті, випускник варшавського університету і докторант російського вишу (МГИМО), після спілкування з «грубими» російськими прикордонниками, помітив в Україні лише позитивні речі. А саме: гарні дороги, чисті туалети та усміхнених офіціанток. Він також вражений відремонтованими фасадами будинків у Харкові та Одесі, чистими вулицями та усміхненими мешканцями Донецька та Дніпропетровська, які, на його думку, є доказом того, що Україна є європейською державою не тільки на словах. Якуб Корейба пише, що Україна «твердо ступила на шлях модернізації», а «команда президента Януковича добре справляється з поставленими завданнями». При цьому він називає колишнього президента Ющенка невдахою, а колишнього прем’єра Тимошенко – популісткою. Янукович, на відміну він них, як вважає автор статті, вміло керує країною, а поступ вартий ще більшого захоплення, бо українській владі, мовляв, доводиться працювати в умовах «безпрецедентного політичного тиску Євросоюзу, безпардонної критики європейських і російських ЗМІ, а також невпинного енергетичного шантажу Москви».
Про бажання України бути регіональним енергетичним вузлом (хабом) у Європі повідомляє західне енергетичне видання Oilprice.com. Учасники міжнародного круглого столу днями у Брюсселі відзначили поступ України у сфері енергетичної безпеки, зокрема за кроки у модернізації газотранспортної системи. Але, як зауважує автор статті, газопроводи, які оминають Україну, далі на порядку денному. Група компаній на чолі з BP у червні мають обрати один із газогонів – «Набукко»-захід» чи «Трансадріатичний». Інтеграція ж України у ширший європейський енергетичний ринок залежить від її спроможності розробити ефективну і довготривалу маркетингову стратегію, вважають у ЄС. Втім, як зауважує Деніел Ґребер, ширша інтеграція також залежить від політичної системи України, і тут є низка запитань до Києва, зокрема через справу Юлії Тимошенко.
Брюсельське видання Euractiv наголошує, що Київ розривається між співпрацею з Євросоюзом та обіцянкою Росії зменшити газові рахунки України в обмін на контроль над українською трубою. Комісар ЄС із енергетики Еттінгер на зустрічі з українськими урядовцями в Брюсселі запевнив, що європейські фірми теж зацікавлені в українській інфраструктурі. Конкретних фірм він не назвав, але, як пише Euractiv, за зачиненими дверима в Брюсселі були представники таких енергетичних компаній як ExxonMiobil і Royal Dutch Shell. Євросоюз уже почав працювати, як пише видання, над тим, щоб розвивати систему газосховищ України. За даними міністра енергетики України Ставицького, у планах є збільшення потужності з 31 до 50 мільярдів кубометрів, для порівняння весь ЄС нині має газосховища на 95 мільярдів кубів газу.
Становище в Україні не таке вже й погане, як його змальовує західна преса, пише Якуб Корейба на шпальтах польського видання часопису Newsweek. Автор статті, випускник варшавського університету і докторант російського вишу (МГИМО), після спілкування з «грубими» російськими прикордонниками, помітив в Україні лише позитивні речі. А саме: гарні дороги, чисті туалети та усміхнених офіціанток. Він також вражений відремонтованими фасадами будинків у Харкові та Одесі, чистими вулицями та усміхненими мешканцями Донецька та Дніпропетровська, які, на його думку, є доказом того, що Україна є європейською державою не тільки на словах. Якуб Корейба пише, що Україна «твердо ступила на шлях модернізації», а «команда президента Януковича добре справляється з поставленими завданнями». При цьому він називає колишнього президента Ющенка невдахою, а колишнього прем’єра Тимошенко – популісткою. Янукович, на відміну він них, як вважає автор статті, вміло керує країною, а поступ вартий ще більшого захоплення, бо українській владі, мовляв, доводиться працювати в умовах «безпрецедентного політичного тиску Євросоюзу, безпардонної критики європейських і російських ЗМІ, а також невпинного енергетичного шантажу Москви».
Про бажання України бути регіональним енергетичним вузлом (хабом) у Європі повідомляє західне енергетичне видання Oilprice.com. Учасники міжнародного круглого столу днями у Брюсселі відзначили поступ України у сфері енергетичної безпеки, зокрема за кроки у модернізації газотранспортної системи. Але, як зауважує автор статті, газопроводи, які оминають Україну, далі на порядку денному. Група компаній на чолі з BP у червні мають обрати один із газогонів – «Набукко»-захід» чи «Трансадріатичний». Інтеграція ж України у ширший європейський енергетичний ринок залежить від її спроможності розробити ефективну і довготривалу маркетингову стратегію, вважають у ЄС. Втім, як зауважує Деніел Ґребер, ширша інтеграція також залежить від політичної системи України, і тут є низка запитань до Києва, зокрема через справу Юлії Тимошенко.
Брюсельське видання Euractiv наголошує, що Київ розривається між співпрацею з Євросоюзом та обіцянкою Росії зменшити газові рахунки України в обмін на контроль над українською трубою. Комісар ЄС із енергетики Еттінгер на зустрічі з українськими урядовцями в Брюсселі запевнив, що європейські фірми теж зацікавлені в українській інфраструктурі. Конкретних фірм він не назвав, але, як пише Euractiv, за зачиненими дверима в Брюсселі були представники таких енергетичних компаній як ExxonMiobil і Royal Dutch Shell. Євросоюз уже почав працювати, як пише видання, над тим, щоб розвивати систему газосховищ України. За даними міністра енергетики України Ставицького, у планах є збільшення потужності з 31 до 50 мільярдів кубометрів, для порівняння весь ЄС нині має газосховища на 95 мільярдів кубів газу.
