Іран: іти проти клерикалів навіть президентові зась

В Ірані напередодні червневих президентських виборів наростає тиск у державних засобах інформації на президента країни і його послідовників. Причина в тому, що Махмуд Ахмадінеджад, сам ставленик клерикальних кіл, які керують ісламською державою, наважився розсваритися з ними.

У вівторок в Ірані починається попередня реєстрація кандидатів на посаду президента, якого обиратимуть 14 червня. Перш ніж зареєстровані стануть справді кандидатами, їх іще має затвердити – чи відхилити – один із найвпливовіших в Ірані владних органів, що, як і інші, складається з провідних діячів консервативного ісламу, Рада вартових конституції.

Але й такого запобіжника клерикалам замало. І державні засоби інформації Ірану, підконтрольні їм, уже кілька місяців усіляко таврують… нинішнього президента Махмуда Ахмадінеджада і його послідовників. Сам він закінчує нині другий президентський термін і не може балотуватися втретє поспіль, але просуває на президенство свого найближчого помічника Есфандіяра Рагіма-Машаї – принаймні, це ставлять йому у вину.

Державне телебачення повне передач, де імені Ахмадінеджада можуть і не назвати, але проти кого вони спрямовані, всім в Ірані ясно. «Дехто не кандидує сам. За законом, вони не можуть нині кандидувати. Але, як кажуть, вони мають плани на вибори. Ця група має головного кандидата і кількох другорядних. Якщо головного кандидата знімуть із виборів, ця група влаштує скандал» – ось зразок такої передачі.

Ба більше, вдаються й просто до маніпуляцій. Під час пропрезидентського зібрання у квітні понад 100-тисячний стадіон «Азаді» в Тегерані, як видно з відеозапису на сайті президента, був заповнений більш як наполовину. Навіть помірковані сайти й агентства, зовсім не прихильники президента, оцінили число присутніх у 60–70 тисяч. Тим часом, якщо було дивитися кадри державного телебачення, можна було побачити, на що здатна вміла робота оператора: трибуни виглядали майже порожні, як видно з порівняння обох версій.

Релігійна влада відкрила «полювання на президента»

Махмуд Ахмадінеджад, відомий своїм консерватизмом і реакційністю, сам прийшов свого часу на посаду як висуванець консервативних ісламських кіл. Але, відчувши смак влади, він дозволив собі вступити в боротьбу за цю владу з керівними релігійними силами. І, як виглядає, наразі програє в цій боротьбі, яка все загострюється.

Головний редактор сайту «Діґарбан», що стежить за консервативними засобами інформації в Ірані, Бегнам Голіпур із Німеччини звертає увагу: «Ще донедавна атмосфера не сприяла критиці уряду, бо Ахмадінеджад і його уряд мали підтримку найвищих релігійних кіл, і руки його критиків серед консерваторів були зв’язані. Але нинішня атмосфера дозволяє критикувати його діяльність і викривати деякі його кроки».

На думку журналіста, з наближенням виборів можливі нові викиди компромату.

Один із консервативних сайтів «Базтаб» минулого тижня вже оприлюднив матеріал, який ґрунтується на чутках про те, ніби існує запис телефонної розмови президента, в якій той визнає, що на президентських виборах 2009 року були фальсифікації на його користь.

В апараті президента це заперечили. Натомість наближені до Ахмадінеджада кола почали розповсюджувати погано прикриті погрози оприлюднити неприємні речі про клерикалів.

Посада президента в Ірані є далеко не всевладною. Це чільний посадовець, який очолює свій уряд, а також виконує протокольні функції голови держави, хоча ним не є. Реальну владу в ісламській державі має «керівник» («рагбар»; його часто називають «верховним лідером»), нині це аятола Алі Хаменеї – представник найвищого консервативного ісламського духовенства, обраний вузьким колом його колег і однодумців.

Матеріал підготували: Сергій Драчук, Golnaz Esfandiari