До списку найбільших ворогів преси у світі, який щороку готує міжнародна організація «Репортери без кордонів», знову увійшли лідери Росії і Білорусі. У п’ятницю в світі вже вдвадцяте під егідою ООН відзначають Міжнародний день преси і з цієї нагоди традиційно аналізують виклики, які стоять перед журналістами. Україна у міжнародних рейтингах свободи преси теж пасе задніх, є проблема і з розкриттям вбивства критиків влади.
«Краще бути диктатором, ніж геєм» – цим коментарем, як думаю, я точно з’ясував ситуацію міністрові закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, який постійно скаржиться, що моя країна залишається «останньою диктатурою» Європи» – так в іронічній формі подають «потаємні думки» президента Білорусі Олександра Лукашенка автори звіту «Репортерів без кордонів». Ще він «міркує», що загальнонаціональні газети погрузли у штрафах, тиражі регіональних газет регулярно вилучають, але ці журналісти, «скажені собаки», й далі підривають авторитет влади.
Поруч із керівником Білорусі «Репортери без кордонів» також зарахували до «ворогів преси» лідерів Росії, Афганістану, Ірану, Казахстану, Азербайджану, Пакистану, Туркменистану та Узбекистану.
Згідно з «Індексом безкарності», який у Нью-Йорку готує Комітет захисту журналістів, найбільш небезпечна країна для преси – це Ірак, де за останнє десятиліття вбили 93 журналістів і за це нікого не притягнули до відповідальності.
Американський сенатор Бен Кардін, голова Гельсінської комісії США, закликав покласти край насильству над журналістами, а щодо України закликав розслідувати вбивство журналіста та еколога Володимира Гончаренка, який загинув влітку минулого року у Дніпропетровську. (Радіо Свобода не раз розповідало про цю резонансну справу.)
У виступі з нагоди Міжнародного дня преси генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун теж засудив тиск на журналістів, де б вони не працювали.
«Ми засуджуємо насильство, і це підкреслює актуальність Плану дій ООН про гарантування безпеки журналістів, і також питання безкарності. Цей План і нещодавно схвалена стратегія його втілення мають на меті посилити співпрацю між урядами, регіональними правозахисними організаціями, неурядовими організаціями, медіа-організаціями та родиною ООН», – заявив керівник Організації Об’єднаних Націй.
Про відданість захистові свободи преси заявив і Євросоюз. Представник спільноти Катрін Аштон запевнила, що ЄС продовжить підтримувати свободу поглядів в онлайн- та офлайн-просторі, «зокрема, тому, що нові інформаційні технології можуть бути ключовим чинником для підтримки прав людини та демократії».
Парадокс соціологічних опитувань
Україна, за міжнародними рейтингами, теж є проблемною державою у царині свободи преси. За оцінкою американських правозахисників із «Дому Свободи» (Freedom House), Україна посідає 131-е місце, поруч із Замбією і Південним Суданом, ледь не скотившись до списку «не вільних держав».
Про те, що минулий рік був рекордними за кількістю порушень прав українських журналістів, заявляє також український Інститут масової інформації.
Разом з тим соціологічне дослідження, яке провела американська компанія Gallup, свідчить, що половина українців вважає пресу вільною, лише третина з цим не погоджується. У сусідній Росії (за даними на кінець 2012 року) пресу вважають повністю вільною 38 відсотків опитаних, у Білорусі – 26.
Переважно задоволені свободою ЗМІ в Азербайджані (59 відсотків опитаних). Втім, за рейтингом «Дому Свободи», цю країну не можна вважати вільною. Принижень, знеславлення і намагань змусити замовкнути зазнала в Азербайджані минулого року і журналістка Радіо Свобода Хадіджа Ісмаїлова, відома своїми гучними розслідуваннями корупції.
«Краще бути диктатором, ніж геєм» – цим коментарем, як думаю, я точно з’ясував ситуацію міністрові закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, який постійно скаржиться, що моя країна залишається «останньою диктатурою» Європи» – так в іронічній формі подають «потаємні думки» президента Білорусі Олександра Лукашенка автори звіту «Репортерів без кордонів». Ще він «міркує», що загальнонаціональні газети погрузли у штрафах, тиражі регіональних газет регулярно вилучають, але ці журналісти, «скажені собаки», й далі підривають авторитет влади.
Поруч із керівником Білорусі «Репортери без кордонів» також зарахували до «ворогів преси» лідерів Росії, Афганістану, Ірану, Казахстану, Азербайджану, Пакистану, Туркменистану та Узбекистану.
Згідно з «Індексом безкарності», який у Нью-Йорку готує Комітет захисту журналістів, найбільш небезпечна країна для преси – це Ірак, де за останнє десятиліття вбили 93 журналістів і за це нікого не притягнули до відповідальності.
Американський сенатор Бен Кардін, голова Гельсінської комісії США, закликав покласти край насильству над журналістами, а щодо України закликав розслідувати вбивство журналіста та еколога Володимира Гончаренка, який загинув влітку минулого року у Дніпропетровську. (Радіо Свобода не раз розповідало про цю резонансну справу.)
У виступі з нагоди Міжнародного дня преси генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун теж засудив тиск на журналістів, де б вони не працювали.
«Ми засуджуємо насильство, і це підкреслює актуальність Плану дій ООН про гарантування безпеки журналістів, і також питання безкарності. Цей План і нещодавно схвалена стратегія його втілення мають на меті посилити співпрацю між урядами, регіональними правозахисними організаціями, неурядовими організаціями, медіа-організаціями та родиною ООН», – заявив керівник Організації Об’єднаних Націй.
Про відданість захистові свободи преси заявив і Євросоюз. Представник спільноти Катрін Аштон запевнила, що ЄС продовжить підтримувати свободу поглядів в онлайн- та офлайн-просторі, «зокрема, тому, що нові інформаційні технології можуть бути ключовим чинником для підтримки прав людини та демократії».
Парадокс соціологічних опитувань
Україна, за міжнародними рейтингами, теж є проблемною державою у царині свободи преси. За оцінкою американських правозахисників із «Дому Свободи» (Freedom House), Україна посідає 131-е місце, поруч із Замбією і Південним Суданом, ледь не скотившись до списку «не вільних держав».
Про те, що минулий рік був рекордними за кількістю порушень прав українських журналістів, заявляє також український Інститут масової інформації.
Разом з тим соціологічне дослідження, яке провела американська компанія Gallup, свідчить, що половина українців вважає пресу вільною, лише третина з цим не погоджується. У сусідній Росії (за даними на кінець 2012 року) пресу вважають повністю вільною 38 відсотків опитаних, у Білорусі – 26.
Переважно задоволені свободою ЗМІ в Азербайджані (59 відсотків опитаних). Втім, за рейтингом «Дому Свободи», цю країну не можна вважати вільною. Принижень, знеславлення і намагань змусити замовкнути зазнала в Азербайджані минулого року і журналістка Радіо Свобода Хадіджа Ісмаїлова, відома своїми гучними розслідуваннями корупції.