Київ – До Києва прибули керівники зовнішньополітичних відомств Польщі, Литви, Данії та Нідерландів. Цей візит для Києва є важливим, вважають експерти, оскільки у складі делегації є представники країн, які не мають остаточної позиції щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відтак, українське керівництво має шанс схилити їх на свій бік.
У програмі візиту міністрів закордонних справ Польщі, Литви, Данії та Нідерландів до Києва передбачена низка зустрічей із українським керівництвом. Про це повідомив виконувач обов’язків директора департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс. За його словами, головними темами обговорення буде Угода про асоціацію між Україною та ЄС, лібералізація візового режиму та енергетика.
«Програмою візиту делегації передбачене створення реалізації євроінтеграційного курсу, зокрема щодо підписання угоди про асоціацію з ЄС у ході Вільнюського саміту Східного партнерства у листопаді цього року, – каже Перебийніс. – А також підтримка у контексті реалізації плану дій щодо лібералізації візового режиму та співробітництва у сфері енергетики».
Цей візит для України є важливим насамперед тому, що до Києва прибули не лише представники країн, які традиційно є лобістами української євроінтеграції (йдеться про Литву та Польщу), але і країн, які ще не визначилися щодо майбутнього України, вважає заступник голови Центру імені Разумкова Валерій Чалий. Відтак, каже він, українська сторона матиме можливість переконати їх.
«Наприклад, до складу делегації включено представника Данії, яка ще не має остаточного рішення щодо підтримки чи не підтримки Угоди про асоціацію, – розповідає Чалий. – Це важливо, оскільки в української влади є можливість якось переконувати у своїх добрих намірах по виконанню тих індикаторів, які сьогодні стоять як критерії для України для підписання Угоди про асоціацію. Позицію цих чотирьох міністрів уважно вислухають у Брюсселі. І, думаю, що не тільки у Брюсселі, але й у Берліні до цієї позиції можуть прислухатися. А рішення Німеччини дуже важливе для України».
Позитивні зрушення є, але не достатні
Сам формат цього візиту для української влади, на думку директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, є позитивним сигналом.
«Цей візит репрезентує дві групи країн-членів ЄС: тих, які традиційно підтримують Україну, і тих, що ставляться більш вимогливо, тобто, злого і доброго слідчого, – пояснює Сушко. – Це свідчить, що обидві умовні групи країн-членів ЄС всерйоз переймаються питаннями долі Угоди про асоціацію з Україною і взагалі європейського майбутнього нашої держави».
Яким же чином українська влада може схилити міністрів закордонних справ країн ЄС на свій бік? За словами Олександра Сушка, від часу останнього саміту Україна-ЄС певні позитивні зрушення таки сталися.
«Є певні зрушення у законодавчій сфері, – говорить Сушко. – Є певні спроби налагодити діалог з Венеціанською комісією щодо змін до законодавства, які пропонуються. Це стосується і антикорупційної політики, і виконання рекомендацій ОБСЄ щодо виборчого законодавства. Також є випадок Юрія Луценка, який, безумовно, розглядається як крок у правильному напрямку. Влада використовуватиме це, щоб засвідчити свою готовність дослухатися до вимог і рекомендацій європейської сторони».
Попри це, зазначає Олександр Сушко, у більшості європейських столиць вважають, що Україна зробила недостатньо для укладення Угоди про асоціацію. Відтак, багато чого залежатиме від дій української влади упродовж останніх місяців.
Саміт Східного партнерства, де українська сторона сподівається підписати Угоду про асоціацію з ЄС, має відбутися у листопаді у Вільнюсі.
У програмі візиту міністрів закордонних справ Польщі, Литви, Данії та Нідерландів до Києва передбачена низка зустрічей із українським керівництвом. Про це повідомив виконувач обов’язків директора департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс. За його словами, головними темами обговорення буде Угода про асоціацію між Україною та ЄС, лібералізація візового режиму та енергетика.
«Програмою візиту делегації передбачене створення реалізації євроінтеграційного курсу, зокрема щодо підписання угоди про асоціацію з ЄС у ході Вільнюського саміту Східного партнерства у листопаді цього року, – каже Перебийніс. – А також підтримка у контексті реалізації плану дій щодо лібералізації візового режиму та співробітництва у сфері енергетики».
Цей візит для України є важливим насамперед тому, що до Києва прибули не лише представники країн, які традиційно є лобістами української євроінтеграції (йдеться про Литву та Польщу), але і країн, які ще не визначилися щодо майбутнього України, вважає заступник голови Центру імені Разумкова Валерій Чалий. Відтак, каже він, українська сторона матиме можливість переконати їх.
«Наприклад, до складу делегації включено представника Данії, яка ще не має остаточного рішення щодо підтримки чи не підтримки Угоди про асоціацію, – розповідає Чалий. – Це важливо, оскільки в української влади є можливість якось переконувати у своїх добрих намірах по виконанню тих індикаторів, які сьогодні стоять як критерії для України для підписання Угоди про асоціацію. Позицію цих чотирьох міністрів уважно вислухають у Брюсселі. І, думаю, що не тільки у Брюсселі, але й у Берліні до цієї позиції можуть прислухатися. А рішення Німеччини дуже важливе для України».
Позитивні зрушення є, але не достатні
Сам формат цього візиту для української влади, на думку директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, є позитивним сигналом.
«Цей візит репрезентує дві групи країн-членів ЄС: тих, які традиційно підтримують Україну, і тих, що ставляться більш вимогливо, тобто, злого і доброго слідчого, – пояснює Сушко. – Це свідчить, що обидві умовні групи країн-членів ЄС всерйоз переймаються питаннями долі Угоди про асоціацію з Україною і взагалі європейського майбутнього нашої держави».
Яким же чином українська влада може схилити міністрів закордонних справ країн ЄС на свій бік? За словами Олександра Сушка, від часу останнього саміту Україна-ЄС певні позитивні зрушення таки сталися.
«Є певні зрушення у законодавчій сфері, – говорить Сушко. – Є певні спроби налагодити діалог з Венеціанською комісією щодо змін до законодавства, які пропонуються. Це стосується і антикорупційної політики, і виконання рекомендацій ОБСЄ щодо виборчого законодавства. Також є випадок Юрія Луценка, який, безумовно, розглядається як крок у правильному напрямку. Влада використовуватиме це, щоб засвідчити свою готовність дослухатися до вимог і рекомендацій європейської сторони».
Попри це, зазначає Олександр Сушко, у більшості європейських столиць вважають, що Україна зробила недостатньо для укладення Угоди про асоціацію. Відтак, багато чого залежатиме від дій української влади упродовж останніх місяців.
Саміт Східного партнерства, де українська сторона сподівається підписати Угоду про асоціацію з ЄС, має відбутися у листопаді у Вільнюсі.
