Прага – 24 квітня вірмени всього світу вшановують пам’ять співвітчизників, які були вбиті в часи Першої світової війни в тодішній турецькій державі, Османській імперії. Як вважають вірмени, то був геноцид, і півтора мільйона їхніх співвітчизників були винищені свідомо. Уся увага сьогодні – до президентів Франції і США. За офіційно непідтвердженими даними, Франсуа Олланд може сам приїхати до Вірменії на жалобні урочистості. Світ також слухатиме, що скаже Барак Обама – чи вживе він у зверненні до цього дня слово «геноцид». Сучасна Туреччина категорично протестує проти такого формулювання.
Президент Франції Франсуа Олланд може прибути 24 квітня до Єревана на вшанування Дня пам’яті жертв вірменського геноциду, як називають у Вірменії цей день – таке повідомлення з посиланням на свої «джерела» надрукувала ще в січні турецька газета «Хюррієт». Французькі дипломати тоді ж заперечили це – але інтрига залишилася.
Адже Олланд виступав як твердий прихильник ухвалення у Франції так званого «закону про геноцид вірмен», який мав на меті встановити кримінальну відповідальність за заперечення того й інших геноцидів, визнаних його країною. У цьому він підтримав владу свого попередника й непримиренного суперника в інших питаннях Ніколя Саркозі.
Той закон, ухвалений минулого року, різко зіпсував відносини Франції з Туреччиною, яка не терпить визнання геноциду вірмен. Щоправда, він не встиг набути чинності, як його скасувала Конституційна рада Франції. Не виключають, що до парламенту Франції подадуть новий законопроект такого ж змісту, але сформульований так, щоб уже не порушувати конституції.
Щоправда, проти такого закону виступають і деякі вірмени – ті, хто вважає, що визнавати трагедію вірменського народу як геноцид треба усвідомлено, а не з примусу. Наприклад, у Туреччині відомий журналіст, турецький вірменин Етьєн Махчуп’ян раніше заявляв про французький закон: «Він насправді абсурдний, бо неетичний із погляду вірменина. Як вірменин я хочу визнання геноциду та історичних фактів. Але таке визнання має цінність тільки тоді, коли існує вибір».
Геноцид чи просто «велике злочинство»?
Президента США Барака Обаму теж уважно слухатимуть цього дня і у Вірменії, і в Туреччині. Іще в перебігу кампанії перед своїм першим обранням він обіцяв визнати трагедію вірмен як геноцид, але відтоді й досі у своїх щорічних заявах на вшанування жертв тих подій уникав самого слова «геноцид». Натомість він використовував вірменську фразу «мец єгерн» – іншу вірменську назву цієї трагедії, «велике злочинство».
Вірмени вважають, що свідоме винищення турками близько півтора мільйона їхніх співвітчизників у часи Першої світової війни становить саме геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала це.
Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи сотень тисяч і вірмен, і турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду Османської імперії, але не спрямованим знищенням вірменського народу.
Президент Франції Франсуа Олланд може прибути 24 квітня до Єревана на вшанування Дня пам’яті жертв вірменського геноциду, як називають у Вірменії цей день – таке повідомлення з посиланням на свої «джерела» надрукувала ще в січні турецька газета «Хюррієт». Французькі дипломати тоді ж заперечили це – але інтрига залишилася.
Адже Олланд виступав як твердий прихильник ухвалення у Франції так званого «закону про геноцид вірмен», який мав на меті встановити кримінальну відповідальність за заперечення того й інших геноцидів, визнаних його країною. У цьому він підтримав владу свого попередника й непримиренного суперника в інших питаннях Ніколя Саркозі.
Той закон, ухвалений минулого року, різко зіпсував відносини Франції з Туреччиною, яка не терпить визнання геноциду вірмен. Щоправда, він не встиг набути чинності, як його скасувала Конституційна рада Франції. Не виключають, що до парламенту Франції подадуть новий законопроект такого ж змісту, але сформульований так, щоб уже не порушувати конституції.
Як вірменин я хочу визнання геноциду та історичних фактівЕтьєн Махчуп’ян
Геноцид чи просто «велике злочинство»?
Президента США Барака Обаму теж уважно слухатимуть цього дня і у Вірменії, і в Туреччині. Іще в перебігу кампанії перед своїм першим обранням він обіцяв визнати трагедію вірмен як геноцид, але відтоді й досі у своїх щорічних заявах на вшанування жертв тих подій уникав самого слова «геноцид». Натомість він використовував вірменську фразу «мец єгерн» – іншу вірменську назву цієї трагедії, «велике злочинство».
Вірмени вважають, що свідоме винищення турками близько півтора мільйона їхніх співвітчизників у часи Першої світової війни становить саме геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала це.
Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи сотень тисяч і вірмен, і турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду Османської імперії, але не спрямованим знищенням вірменського народу.
