Київ – Черницю Розалію Мушинську, яка постраждала внаслідок протистояння проти будівництва храму в столичному районі Оболонь, у п’ятницю прооперували. Втім, такий перебіг подій не спиняє мешканців прилеглих до місця зведення храму будинків від протестів проти будівництва католицького храму. Як результат, будівництво припинено, а духовенство шукає шляхи примирення з місцевими мешканцями.
Рішенням Київської міської ради від 24 червня 2004 року №339/1549 римо-католицькій релігійній громаді парафії святого Франциска Ассізького в Оболонському районі міста Києва було передано в оренду земельну ділянку по вулиці Героїв Дніпра для будівництва, експлуатації та обслуговування храму. Однак саме будівництво наштовхнулося на протести мешканців прилеглих будинків, які не хочуть бачити на цьому місці нічого, окрім парку та дитячого майданчику.
Конфлікт триває впродовж кількох років. Цього року він продовжився із початком будівництва культової споруди. А 16 квітня стався інцидент, коли, як стверджують парафіяни, у групу прихожан, що молилися на місці будівництва храму, невідомі вистрелили із пневматичної зброї. Як наслідок, постраждало двоє осіб, сестри-монахині Розалія та Терезіана. Інцидент розслідує міліція.
Як повідомив Радіо Свобода речник столичної міліції Ігор Михалко, за фактом завдання тілесних ушкоджень двом черницям на місці будівництва храму порушено кримінальне провадження за статтею «хуліганство».
«Ведеться слідство. Більше ніж 15 осіб було опитано, але жоден не підтвердив, що там була стрілянина. Одна з постраждалих не могла пояснити правоохоронцям, що і як відбулось», – сказав він.
Тим часом представники римо-католицького духовенства на прес-конференції висунули свою версію того, що відбулося. За словами прес-секретаря Ордену менших братів в Україні Патрика Оліха, «в бік людей, які просто молилися, було здійснено постріли, внаслідок чого були поранені сестри-монашки Розалія та Терезіана. Одна – в руку, інша – в обличчя. Завдяки теплій куртці в однієї з монахинь просто залишився синець на руці, щодо другої – Розалії – вона отримала травму обличчя і в п’ятницю була прооперована, оскільки в м’яких тканинах обличчя було виявлено залізні предмети», – наголосив Патрик Оліх.
Водночас мешканці, що живуть неподалік будівельного майданчику, де планується звести храм, запевняють, що не причетні до пострілів, а інцидент є провокацією самої церкви.
Мешканці не проти храму, але в іншому місці, а церква за порозуміння
У відповідь на пропозиції відремонтувати дитячий майданчик, який розташований поряд із будівельним майданчиком, чи навіть зменшити площу храму, якщо це буде потрібно, пояснюють, що вони виступають не проти храму, а проти будь-яких забудов на цій території.
67-річний пенсіонер Григорій Андрійович розповідає, що на фотографіях недалекої минувшини видно красиво облаштований парк із дитячим майданчиком, а з початком будівництва храму все це було зруйновано і його п’ятьом онукам ніде вийти. «Діти раділи, що збудували нам такий гарний парк. А тепер розламали, і кожен день «стройка», «стройка»! Написано, що зараз зупинять «стройку», а ніхто не знає: вночі приїдуть і будуть знову фундамент заливати. У мене 5 онуків, і я за те, щоб залишився майданчик для наших дітей. А храм нехай в іншому місці будують», – пояснює пенсіонер свою позицію.
Єпископ київсько-житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Станіслав Широкорадюк вважає, що найбільша проблема в тому, що людей дезінформовано, і сподівається досягти компромісу.
«Для того ми і створили ініціативну групу, щоб зустрічатись з ними. Можливо, дійдемо до якоїсь згоди. І вам сподобається цей проект, якщо ви вникнете у нього, то зрозумієте, що храм буде прикрасою території, а не завадою», – зазначає єпископ.
Першу зустріч сторін заплановано на суботу. Чи дійдуть сторони порозуміння, зараз сказати складно, але очевидно, що без участі міської влади, котра розпоряджалася землею Києва, не завжди запитуючи думку киян, не обійтися.
Рішенням Київської міської ради від 24 червня 2004 року №339/1549 римо-католицькій релігійній громаді парафії святого Франциска Ассізького в Оболонському районі міста Києва було передано в оренду земельну ділянку по вулиці Героїв Дніпра для будівництва, експлуатації та обслуговування храму. Однак саме будівництво наштовхнулося на протести мешканців прилеглих будинків, які не хочуть бачити на цьому місці нічого, окрім парку та дитячого майданчику.
Конфлікт триває впродовж кількох років. Цього року він продовжився із початком будівництва культової споруди. А 16 квітня стався інцидент, коли, як стверджують парафіяни, у групу прихожан, що молилися на місці будівництва храму, невідомі вистрелили із пневматичної зброї. Як наслідок, постраждало двоє осіб, сестри-монахині Розалія та Терезіана. Інцидент розслідує міліція.
Як повідомив Радіо Свобода речник столичної міліції Ігор Михалко, за фактом завдання тілесних ушкоджень двом черницям на місці будівництва храму порушено кримінальне провадження за статтею «хуліганство».
«Ведеться слідство. Більше ніж 15 осіб було опитано, але жоден не підтвердив, що там була стрілянина. Одна з постраждалих не могла пояснити правоохоронцям, що і як відбулось», – сказав він.
Тим часом представники римо-католицького духовенства на прес-конференції висунули свою версію того, що відбулося. За словами прес-секретаря Ордену менших братів в Україні Патрика Оліха, «в бік людей, які просто молилися, було здійснено постріли, внаслідок чого були поранені сестри-монашки Розалія та Терезіана. Одна – в руку, інша – в обличчя. Завдяки теплій куртці в однієї з монахинь просто залишився синець на руці, щодо другої – Розалії – вона отримала травму обличчя і в п’ятницю була прооперована, оскільки в м’яких тканинах обличчя було виявлено залізні предмети», – наголосив Патрик Оліх.
Водночас мешканці, що живуть неподалік будівельного майданчику, де планується звести храм, запевняють, що не причетні до пострілів, а інцидент є провокацією самої церкви.
Мешканці не проти храму, але в іншому місці, а церква за порозуміння
У відповідь на пропозиції відремонтувати дитячий майданчик, який розташований поряд із будівельним майданчиком, чи навіть зменшити площу храму, якщо це буде потрібно, пояснюють, що вони виступають не проти храму, а проти будь-яких забудов на цій території.
67-річний пенсіонер Григорій Андрійович розповідає, що на фотографіях недалекої минувшини видно красиво облаштований парк із дитячим майданчиком, а з початком будівництва храму все це було зруйновано і його п’ятьом онукам ніде вийти. «Діти раділи, що збудували нам такий гарний парк. А тепер розламали, і кожен день «стройка», «стройка»! Написано, що зараз зупинять «стройку», а ніхто не знає: вночі приїдуть і будуть знову фундамент заливати. У мене 5 онуків, і я за те, щоб залишився майданчик для наших дітей. А храм нехай в іншому місці будують», – пояснює пенсіонер свою позицію.
Єпископ київсько-житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Станіслав Широкорадюк вважає, що найбільша проблема в тому, що людей дезінформовано, і сподівається досягти компромісу.
«Для того ми і створили ініціативну групу, щоб зустрічатись з ними. Можливо, дійдемо до якоїсь згоди. І вам сподобається цей проект, якщо ви вникнете у нього, то зрозумієте, що храм буде прикрасою території, а не завадою», – зазначає єпископ.
Першу зустріч сторін заплановано на суботу. Чи дійдуть сторони порозуміння, зараз сказати складно, але очевидно, що без участі міської влади, котра розпоряджалася землею Києва, не завжди запитуючи думку киян, не обійтися.
