Навіть марш чи протест однієї людини у Білорусі вважається порушенням закону – Amnesty International

Київ – «Що не заборонено, те дозволено: як придушують громадянське суспільство у Білорусі» – під такою назвою міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила в четвер доповідь про проблеми демократії у Білорусі. У документі мовиться, що білоруський уряд обмежує права на мирні збори і об’єднання, забороняє проводити демонстрації, а тих, хто все ж опирається режимові – запроторюють до в’язниці і карають. Чи дослухається Білорусь до європейських порад?

Доповідь про проблеми демократії у Білорусі представили не у Мінську, як планувалося, а у Києві. Дослідник Amnesty International з питань Білорусі Гедер Маꥳлл повідомила на прес-конференції, що їй заборонили в’їжджати у Білорусь, отож презентацію довелося провести у Києві.

Білорусь зобов’язана дотримуватися стандартів з прав людини, адже держава – учасник міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зауважила Маꥳлл.

«Права на свободу зібрання й об’єднання є основними правами для існування громадянського суспільства. Без них неможливо висловлювати політичні точки зору, практикувати релігію, відстоювати власні права і забезпечувати підзвітність уряду – населенню. Також народ не може брати участі у побудові політики держави. У Білорусі потерпають не лише опозиція до режиму, але й ті, хто захищає права специфічних груп населення, наприклад, організація «Добра воля», яка лобіює права батьків, або люди, які просто хочуть скористатися правом самовираження – у звіті є приклад, де жінку притягнули до адміністративної відповідальності за спробу публічно подарувати рушник», – сказала Маꥳлл.

Ми пропонуємо конкретні рекомендації урядові Білорусі – Маꥳлл

Обмеження свободи на мирні зібрання у Білорусі привертає увагу світової спільноти, каже Маꥳлл і пригадує події у Мінську після перемоги Олександра Лукашенка на виборах 2010 року. Тоді силові структури жорстоко розігнали відносно мирну демонстрацію. І дотепер четверо засуджених, яких затримали ще позаторік, перебувають за ґратами, розповіла Маꥳлл.

«У звіті змальовані чотири групи громадських активістів – це правозахисники, незалежні профспілки, активісти захисту довкілля і ЛГБТ (сексуальні меншини – ред.). Також ми пропонуємо конкретні рекомендації білоруському урядові й вимагаємо, щоб звільнили усіх осіб, яких затримали суто за мирний вияв політичних чи інших переконань. Так само ми вимагаємо конкретних змін у законі щодо публічних заходів», – зазначила МакГілл.

Членів незалежних профспілок звільняють з роботи

У Білорусі складно зареєструвати неурядову організацію, розповідає тамтешній правозахисник центру «Вясна» Валентин Стефанович. Для того, щоб Міністерство юстиції видало дозвіл, необхідно мати юридичну адресу. Однак приватні орендарі під тиском місцевої влади відмовляють неурядовим організаціям в оренді офісів. Водночас членам незалежних професійних спілок роботодавці не надають приміщень, а також звільняють з підприємств, наголошує Стефанович.

«Амплітуда дій влади така, що 2003 року вони позбавили офіційного статусу більшість організацій, у тому числі правозахисних. Тоді вони криміналізували їхню діяльність, а потім криміналізували отримання матеріальної іноземної допомоги. Відтак вони кажуть: «ви – злочинець», бо ви не зареєстровані й отримуєте іноземну допомогу без реєстрації», – розповів Стефанович.

«Є зрушення, однак система незмінна» – Сенько

Український правозахисник «Центру громадянських свобод» Володимир Сенько зауважує, що після подій 2010 року, коли міліція жорстоко розігнала протест у центрі Мінська, утворилися наглядова місія з питань демократії у Білорусі. Після оприлюднення відповідної доповіді про порушення прав людини Сенько, як і більшість учасників наглядової місії, стали нев’їзними до Білорусі.

«Ми розуміємо, що ситуацію можуть змінити лише білоруси. Ми можемо їм допомогти і посприяти, але тільки вони спроможні змінити ситуацію. Ми зустрічалися з молодими правозахисниками у Білорусі для того, щоб підтримати їх морально і дати надію на те, що все вийде – головне прагнути й працювати. І знаєте, у мене залишилися чудові враження від того, як багато свідомих правозахисників у Білорусі! Я справді вірю, що ситуація може змінитися. Хоч, на мою думку, починаючи від 2011 року, все стабільно важко. Є певні зрушення – когось випустили із в’язниць, і це добре, однак сама система незмінна, ба навіть усе стає жорстокішим. Це вже сягнуло того, що в активістів, які прагнуть змін, уже відсутні й можливості, й бажання», – каже Сенько.

На Білорусь сильно впливає Росія – Стефанович

З-поміж усіх європейських країн Білорусь – єдина, де досі діє винятковий захід покарання – смертна кара. Петицію про її скасування, під якою підписалися 250 тисяч людей, а серед них і відомі діячі світу, надіслали президентові Білорусі ще в грудні 2011 року, однак досі у питанні скасування смертної кари нічого не змінилося, резюмує Маꥳлл.

Валентин Стефанович констатує регрес у демократії й правах людини на пострадянському просторі. «На жаль, ті ідеали, до яких ми всі так прагнули у 91-му році, зникли, а нині тривають зовсім інші процеси, й Росія в цьому разі показує далеко не найкращий приклад», – зауважує білоруський правозахисник. Він також зазначає, що на політику Білорусі впливає Кремль – «якщо поглянути на те, що відбувається у Росії, то, мені здається, тут взаємний вплив».

Ознайомитися з доповіддю «Що не заборонено, те дозволено: як придушують громадянське суспільство у Білорусі» можна й в інтернеті.