Саакашвілі затвердив нереалістичну традицію з Україною – спікер парламенту Грузії (ВІДЕО)

Нова влада Грузії не очікує негайного прориву у відносинах з Росією, а у відносинах із Україною й далі зацікавлена у близьких контактах. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода спікер грузинського парламенту Давіт Усупашвілі. Він також є головою Республіканської партії Грузії і соратником прем’єра Грузії Бідзіни Іванішвілі, який на чолі коаліції «Грузинська мрія» прийшов до влади восени минулого року. Голова грузинського парламенту завітав до штаб-квартири Радіо Свобода в Празі під час візиту до Чехії.

– Останнім часом перших за рангом грузинських лідерів рідко побачиш в Києві. Хоча в Києві вже не святкують окремо річницю Помаранчевої революції, День Свободи, а в Грузії не святкують річницю Революції троянд. З першого погляду, відносини погіршилися. Чому це відбувається?

– Я не вважаю, що відносини погіршилися. Але те, що було до 1 жовтня 2012 року – за це я не можу відповідати, чому і як ці відносини між різними лідерами з вашого боку і лідерами Грузії, в особі президента Саакашвілі, деколи були дуже добрими, деколи не дуже. Це справа минулого. Ми, новий уряд і я особисто, ми зацікавлені у підтримці всіх аспектів відносин між нашими країнами. Те, що лідерів не видно в Києві, я не знаю, може, Саакашвілі затвердив нереалістичну традицію. Певний час він приїздив до вас ледь не щомісяця. Керівники серйозних держав просто не мають стільки часу, щоб щомісяця їздити в якусь одну країну чи столицю. Щодо нового уряду і нового парламенту, то я би з задоволенням приїхав до Києва. Мене особисто пов’язують з Україною півтора року служби в Радянській армії. Для мене Україна дуже близька країна, в мене було там багато друзів. І стосовно нашого майбутнього і наших потенційних перспектив розвитку, то вважаємо, що ми зв’язані дуже близько і повинні підтримувати ці зв’язки.

– Хто для Вас Юлія Тимошенко? Чи Ви підтримуєте критику Євросоюзу, який говорить про проблему вибіркового правосуддя в Україні, чи вважаєте це справою правової системи суверенної держави і туди не треба втручатися?

– Те, що туди з мого боку не треба втручатися – це точно.

– Коли «Грузинська мрія» йшла до влади, то обіцяла нормалізувати відносини з Росією. Ваші критики кажуть, що вам це не вдалося, що Москва хоче більшого. Чому це відбувається?

– Я не знаю, що мають на увазі критики, щоб за останній місяць можна було сказати, що становище погіршується.

– Що вдалося поліпшити за півроку?

– Я не кажу, що за півроку ми досягли врегулювання проблем з Росією. І ми це нікому ніколи не обіцяли: ні грузинському народові, ні світовій спільноті. Ми сказали, що будемо всіляко уникати подальшого загострення проблем. Ми це робимо. Ми сказали, що будемо крок за кроком шукати можливості в різних сферах – це торгівля, це культура, це спорт, відновлювати відносини між країнами, щоб грузинські жителі в Грузії і грузини в Росії мали можливість користуватися транспортним сполученням, грузинські бізнесмени мали можливості вийти на російський ринок і щоб ці відносини не були жертвою тих великих проблем, які в нас є. Це нам радять всі наші друзі і з Європи, і з Америки, з усіх точок світу, бо всі розуміють, що розв’язання проблеми Абхазії і Південної Осетії – це не справа цього року чи наступного. А за цей час Грузія має розвиватися.

– Чи буде Грузія брати участь в Олімпіаді в Росії? Що б Ви радили Національному олімпійському комітету Грузії?

– Рішення Олімпійського комітету буде десь через два тижні, наскільки я знаю. На рівні політичного аналізу чи політичного рішення ми заявили, новий уряд і нова політична сила, що ми «за» участь Грузії в Олімпійських іграх у Сочі. На жаль, ми не зможемо створити коаліцію проти цих Ігор, подібну до тієї, яка була в 1980 році з Олімпіадою в Москві. І ми не хочемо створювати таку картину, що Росія довго ображала Грузію, чи Росія має довго проблеми з Грузією. Щоб ми могли не брати участь у сочинській Олімпіаді, усе демократичне співтовариство мусить мати однакову позицію. А те, що грузини туди не поїдуть – цим кроком ми нічого не досягнемо, окрім того, що грузинів там не буде. Це політично нічого не дає Грузії. Через цей факт ніхто не стане більшим спільником Грузії. Через цей крок ніхто не збирається зробити нові проблеми для Росії. А політика – це справа така: ми повинні думати про результат, а не про емоційний аспект цієї справи і емоційний комфорт.

– Ми бачимо певний відтік капіталу з Грузії, зростання безробіття, схоже, це пов’язане з тим, що інвестори і люди бояться політичного реваншу.

– Не думаю, що тут люди бояться політичного реваншу чи політичної нестабільності в Грузії. Насправді правила гри змінюються. До 1 жовтня будь-який бізнесмен, який хотів мати якусь серйозну справу в Грузії, знав, що він мав про це домовитися з деякими конкретними особами, передовсім із міністром юстиції, який завідував прокуратурою теж. І бізнесмени звикли, що ці люди давали їм конкретні вказівки, що можна робити, що не можна, де треба будувати готель, а де не можна тощо. Тепер мені здається, що бізнес трохи перебуває у якійсь розгубленості, не вірять, що новий уряд насправді хоче цьому покласти край, вони все ще, можливо, думають, що якщо не завтра, то післязавтра хтось з’явиться з уряду і буде цим займатися.