Київ – Всі регіони України є сприятливими для розвитку сонячної енергетики, вважають фахівці у цій галузі. Окрім того, наголошують у профільному комітеті Верховної Ради, українське законодавство лояльне до виробників енергії з сонця. Проте нині в Україні стрімко розвиваються лише великі сонячні парки, а у приватних помешканнях та на малих підприємствах сонячні батареї – рідкість. Одна з перешкод – українська бюрократія, наголошують експерти.
Олександр Сокиржинський, житель Київської області, вже 4 роки використовує у своєму приватному будинку енергію сонця. Зізнається, що завдяки цьому став споживати удвічі менше електроенергії з мережі. А головне – вже не боїться ні перепадів струму, ні відключень, каже він.
«Я проаналізував, що енергоспоживання мого будинку – 500-600 Ватт на годину, і поставив геліосистему: чотири 150-ваттні сонячні батареї, які заряджають акумулятори, і вони через інвертор постачають будинок. Два в одному: і економія, і джерело безперебійного живлення. Енергії, накопиченої за день, вистачає на вечір та ніч. Окрім того, якщо відключили електроенергію в мережі, я не заливаю бензин у генератор», – вважає власник сонячних батарей.
Окрім того, Олександр Сокиржинський має два сонячні колектори, які забезпечують гарячою водою.
«Я порахував, що колектори окупляться за чотири роки, сонячні батареї – за вісім. Але комфорт ви не виміряєте окупністю», – зазначає він.
Особливості сонячного енергоспоживання
Геліосистема може використовуватися у будь-який сезон, але з різною потужністю. Похмурого зимового дня квадратний метр звичайних сонячних панелей може забезпечити роботу холодильника, сонячного літнього дня – двокімнатну квартиру. Такі розрахунки наводить будівельний журнал «Муратор». Враховуючи таку різницю в потужності, для приватних будинків найчастіше використовують системи з сонячних батарей, акумуляторів та другого джерела живлення, наприклад – дизель-генератора.
Близько 15 тисяч євро коштуватиме така система, здатна в зимовий час забезпечити енергією помешкання площею сто квадратних метрів, розповідає співвласник компанії «Рентехно», яка розробляє і продає сонячні системи Дмитро Лукомський. Однак для української родини така новація окуповуватиметься досить довго, зазначає він.
«Промислові об’єкти купують електроенергію по гривні за кіловат-годину, і ми можемо говорити, що сонячна система на даху підприємства окупиться впродовж 25 років. Приватні помешкання мають майже в 4 рази нижчий тариф на електроенергію. Тож, сонячна енергія в Україні для них є невигідною. Виняток – новозбудовані будинки, ще не приєднані до мережі», – зазначає Дмитро Лукомський.
За його словами, закон передбачає підключення до національної електромережі маленьких сонячних електростанцій і власники мають отримувати кошти за вироблений струм за «зеленим тарифом», вищим за звичайний. Однак реального правового механізму для цього немає, каже підприємець.
Пріоритет лише для обраних
Тим часом великі сонячні електростанції в Україні стрімко розвиваються, і не мають великих бюрократичних перепон. У Криму діє найбільша сонячна електростанція у Європі, а всі разом українські сонячні потужності цього року перевищили 600 мегават. Проте лише поодинокі українські помешкання забезпечені електроенергією від сонця. Натомість у менш сонячній Данії всі приватні помешкання в середньому на третину забезпечені електроенергією від власних геліосистем.
Зміни до українського законодавства передбачають, що повний «зелений тариф» отримають лише ті з них, хто значною мірою використовує українські матеріали та обладнання. Відтак іноземні інвестори почали продавати свої сонячні потужності в Україні найбільшим гравцям місцевого ринку. Таким чином, очікують експерти, зростання цього сектору може призупинитися, однак зменшення частки сонячної енергії в енергобалансі країни навряд чи відбудеться.
Розвиток сонячної енергетики, зокрема і в приватних помешканнях – є одним із пріоритетів чинної влади, зауважує заступник голови комітету Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу Олег Зарубінський (фракція Партії регіонів), один із авторів законодавства про «зелений тариф».
«У розвитку альтернативної енергетики виробництво сонячної енергії є ключовим питанням. Україна увійшла до 30 країн світу з найпривабливішою для інвестицій сонячною енергетикою. Ми створили найбільший парк сонячних батарей у Європі, й продовжуємо розвиватися. Навіть держави, які мають менше сонячних днів на рік, ніж Україна, активно використовують сонячні батареї в побуті. І для нас це вже питання не майбутнього – а сьогодення», – каже Олег Зарубінський.
Він стверджує, що зараз влада працює над тим, як дати можливість приватним помешканням підключати свої сонячні панелі до національної мережі.
«Сумка-електростанція» й підводні камені для малих геліосистем
Україна є одним із найбільших у Європі виробників сонячних батарей та компонентів до них, щоправда часто вони є дорожчими за імпортні аналоги. Проте українці не лише копіюють іноземні «сонячні» технології, а й мають власні наукові розробки у цій сфері. Днями американський журнал R & D Magazine зарахував до ста кращих наукових розробок світу автономну систему енергозабезпечення, яку винайшли працівники Національного університету «Львівська політехніка». Цей прилад може живити побутові прилади, заряджати мобільний телефон або освітлювати невелике приміщення. Систему, що ловить розсіяне світло, можна, наприклад, пришити на господарську сумку чи туристичний намет.
Попри це, мала сонячна енергетика в Україні розвивається в рази повільніше, ніж у розвинених державах, через низку підводних каменів, наголосила в коментарі Радіо Свобода енергетичний експерт, директор премії Green Awards Ukraine Юлія Березовська.
«Механізм державного стимулювання виробництва електроенергії з сонячних батарей у приватних будинках не працює. Із початку наступного року закон дозволить підключати до мережі виробників сонячної енергії потужністю до 10 кіловат. Зелений тариф для них складе майже 4 гривні за кіловат-годину. Як приєднувати ці маленькі електростанції до мережі – досі незрозуміло посадовцям: Національна комісія з регулювання енергетики має розробити цей порядок», – констатує експерт.
Невідомо, ні які документи мають готувати люди, ні те, чи платитиме їм за електроенергію обленерго чи інші структури. Бо зараз навіть великим компаніям важко підключити сонячні потужності до мережі.
За словами Юлії Березовської, В Україні, де більше сонячних годин на рік, ніж у половині країн ЄС – приватні сонячні батареї на дахах залишаються радше винятком, і їхні власники змушені, фактично, мати в будинку дві окремі електромережі: централізовану, і свою – сонячну.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Олександр Сокиржинський, житель Київської області, вже 4 роки використовує у своєму приватному будинку енергію сонця. Зізнається, що завдяки цьому став споживати удвічі менше електроенергії з мережі. А головне – вже не боїться ні перепадів струму, ні відключень, каже він.
«Я проаналізував, що енергоспоживання мого будинку – 500-600 Ватт на годину, і поставив геліосистему: чотири 150-ваттні сонячні батареї, які заряджають акумулятори, і вони через інвертор постачають будинок. Два в одному: і економія, і джерело безперебійного живлення. Енергії, накопиченої за день, вистачає на вечір та ніч. Окрім того, якщо відключили електроенергію в мережі, я не заливаю бензин у генератор», – вважає власник сонячних батарей.
Окрім того, Олександр Сокиржинський має два сонячні колектори, які забезпечують гарячою водою.
Я порахував, що колектори окупляться за чотири роки, сонячні батареї – за вісімОлександр Сокиржинський
Особливості сонячного енергоспоживання
Геліосистема може використовуватися у будь-який сезон, але з різною потужністю. Похмурого зимового дня квадратний метр звичайних сонячних панелей може забезпечити роботу холодильника, сонячного літнього дня – двокімнатну квартиру. Такі розрахунки наводить будівельний журнал «Муратор». Враховуючи таку різницю в потужності, для приватних будинків найчастіше використовують системи з сонячних батарей, акумуляторів та другого джерела живлення, наприклад – дизель-генератора.
Близько 15 тисяч євро коштуватиме така система, здатна в зимовий час забезпечити енергією помешкання площею сто квадратних метрів, розповідає співвласник компанії «Рентехно», яка розробляє і продає сонячні системи Дмитро Лукомський. Однак для української родини така новація окуповуватиметься досить довго, зазначає він.
«Промислові об’єкти купують електроенергію по гривні за кіловат-годину, і ми можемо говорити, що сонячна система на даху підприємства окупиться впродовж 25 років. Приватні помешкання мають майже в 4 рази нижчий тариф на електроенергію. Тож, сонячна енергія в Україні для них є невигідною. Виняток – новозбудовані будинки, ще не приєднані до мережі», – зазначає Дмитро Лукомський.
За його словами, закон передбачає підключення до національної електромережі маленьких сонячних електростанцій і власники мають отримувати кошти за вироблений струм за «зеленим тарифом», вищим за звичайний. Однак реального правового механізму для цього немає, каже підприємець.
Пріоритет лише для обраних
Тим часом великі сонячні електростанції в Україні стрімко розвиваються, і не мають великих бюрократичних перепон. У Криму діє найбільша сонячна електростанція у Європі, а всі разом українські сонячні потужності цього року перевищили 600 мегават. Проте лише поодинокі українські помешкання забезпечені електроенергією від сонця. Натомість у менш сонячній Данії всі приватні помешкання в середньому на третину забезпечені електроенергією від власних геліосистем.
Зміни до українського законодавства передбачають, що повний «зелений тариф» отримають лише ті з них, хто значною мірою використовує українські матеріали та обладнання. Відтак іноземні інвестори почали продавати свої сонячні потужності в Україні найбільшим гравцям місцевого ринку. Таким чином, очікують експерти, зростання цього сектору може призупинитися, однак зменшення частки сонячної енергії в енергобалансі країни навряд чи відбудеться.
Розвиток сонячної енергетики, зокрема і в приватних помешканнях – є одним із пріоритетів чинної влади, зауважує заступник голови комітету Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу Олег Зарубінський (фракція Партії регіонів), один із авторів законодавства про «зелений тариф».
У розвитку альтернативної енергетики виробництво сонячної енергії є ключовим питаннямОлег Зарубінський
Він стверджує, що зараз влада працює над тим, як дати можливість приватним помешканням підключати свої сонячні панелі до національної мережі.
«Сумка-електростанція» й підводні камені для малих геліосистем
Україна є одним із найбільших у Європі виробників сонячних батарей та компонентів до них, щоправда часто вони є дорожчими за імпортні аналоги. Проте українці не лише копіюють іноземні «сонячні» технології, а й мають власні наукові розробки у цій сфері. Днями американський журнал R & D Magazine зарахував до ста кращих наукових розробок світу автономну систему енергозабезпечення, яку винайшли працівники Національного університету «Львівська політехніка». Цей прилад може живити побутові прилади, заряджати мобільний телефон або освітлювати невелике приміщення. Систему, що ловить розсіяне світло, можна, наприклад, пришити на господарську сумку чи туристичний намет.
Попри це, мала сонячна енергетика в Україні розвивається в рази повільніше, ніж у розвинених державах, через низку підводних каменів, наголосила в коментарі Радіо Свобода енергетичний експерт, директор премії Green Awards Ukraine Юлія Березовська.
Із наступного року закон дозволить підключати до мережі виробників сонячної енергії потужністю до 10 кіловатЮлія Березовська
Невідомо, ні які документи мають готувати люди, ні те, чи платитиме їм за електроенергію обленерго чи інші структури. Бо зараз навіть великим компаніям важко підключити сонячні потужності до мережі.
За словами Юлії Березовської, В Україні, де більше сонячних годин на рік, ніж у половині країн ЄС – приватні сонячні батареї на дахах залишаються радше винятком, і їхні власники змушені, фактично, мати в будинку дві окремі електромережі: централізовану, і свою – сонячну.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
