Сімферополь – Українська і кримська влада мають приділяти більше уваги розв’язанню проблем кримськотатарського народу та інших раніше депортованих за національною ознакою осіб, належно і своєчасно фінансувати заходи Державної програми з облаштування репатріантів. Так вважають члени Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Виїзне засідання цього парламентського комітету пройшло в четвер у Сімферополі. Попри запрошення, керівники кримського парламенту та уряду автономії захід проігнорували.
Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин закликав Кабінет міністрів забезпечити належне, в повній мірі і своєчасне фінансування заходів із виконання Програми облаштування і розселення раніше депортованих кримських татар та осіб інших національностей, їхньої адаптації та інтеграції в українське суспільство. На засіданні відзначалося, що в останні роки уряд різко скоротив фінансування цієї програми. Якщо торік у держбюджеті було закладено на її виконання 25 мільйонів гривень, то уряд виділив 17, а реально дійшло лише 8 мільйонів. На нинішній рік для виконання Програми необхідно майже 80 мільйонів, а в бюджеті – лише 10.
Член комітету Андрій Шевченко назвав це «фокусом» і «шахрайством». «Уряд у такий спосіб шахраює та обдурює українців, – зазначає він. – І це все тим більш обурливо, коли ми бачимо в країні величезну корупцію. Ми тут говоримо про 30 мільйонів, коли на одній буровій, яка має працювати десь біля Криму, з державного бюджету крадеться 200 мільйонів доларів».
За словами Андрія Шевченка, зважаючи на ситуацію з кримськими татарами, тест на справедливість, милосердя, здоровий глузд і повагу до прав людини Україна поки не пройшла.
Депутати також підтримали необхідність винесення ближчим часом на розгляд у другому читанні законопроекту про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою, а також звернулися до Міністерства закордонних справ України з проханням пришвидшити роботу з пролонгації Бішкецької угоди від 1993 року, якою на міжнародному рівні кримські татари отримали право на повернення та державну підтримку облаштування.
Окремим пунктом члени комітету звернули увагу Ради міністрів Криму на необхідність налагодити тісну співпрацю з органами етнічного самоврядування кримських татар, малось на увазі – Меджліс.
Кримські татари хочуть діалогу з владою
А в представників Меджлісу до влади було чимало претензій не тільки через недофінансування Програми облаштування.
«Сьогоднішня влада обрала єдиний і, на мою думку, ганебний шлях: замість того, щоб з кримськотатарською спільнотою як із цілісним народом вести діалог, говорити чесно і відверто, вона взяла шлях до розколу», – зазначив перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров. Втім, представники фракції Партії регіонів у кримському парламенті, присутні на засіданні, всі закиди представників Меджлісу заперечували.
Дискусія, хто може представляти кримськотатарську спільноту – обраний кримськими татарами Меджліс чи призначені президентом чиновники з-поміж етнічних кримських татар, не завадила, зрештою, обміну інформацією і думками, що вже зроблено для облаштування депортованих, і що ще треба зробити.
Разом з тим, голова Комітету Валерій Пацкан звернув увагу, що ніхто з перших осіб автономії на засідання не прийшов. «Хочу висловити своє занепокоєння, що від керівників Автономної Республіки Крим, голів парламенту та уряду чи їхніх заступників ніхто не присутній на сьогоднішньому засіданні в Криму. Ми відкриті до діалогу і співпраці, але ми занепокоєні тією ворожнечею, яка існує тут у Криму», – заявив Валерій Пацкан.
Він також вважає, що український уряд має підтримати проведення міжнародного форуму і створення спеціального міжнародного фонду для розв’язання проблем кримськотатарського народу.
Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин закликав Кабінет міністрів забезпечити належне, в повній мірі і своєчасне фінансування заходів із виконання Програми облаштування і розселення раніше депортованих кримських татар та осіб інших національностей, їхньої адаптації та інтеграції в українське суспільство. На засіданні відзначалося, що в останні роки уряд різко скоротив фінансування цієї програми. Якщо торік у держбюджеті було закладено на її виконання 25 мільйонів гривень, то уряд виділив 17, а реально дійшло лише 8 мільйонів. На нинішній рік для виконання Програми необхідно майже 80 мільйонів, а в бюджеті – лише 10.
Член комітету Андрій Шевченко назвав це «фокусом» і «шахрайством». «Уряд у такий спосіб шахраює та обдурює українців, – зазначає він. – І це все тим більш обурливо, коли ми бачимо в країні величезну корупцію. Ми тут говоримо про 30 мільйонів, коли на одній буровій, яка має працювати десь біля Криму, з державного бюджету крадеться 200 мільйонів доларів».
За словами Андрія Шевченка, зважаючи на ситуацію з кримськими татарами, тест на справедливість, милосердя, здоровий глузд і повагу до прав людини Україна поки не пройшла.
Депутати також підтримали необхідність винесення ближчим часом на розгляд у другому читанні законопроекту про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою, а також звернулися до Міністерства закордонних справ України з проханням пришвидшити роботу з пролонгації Бішкецької угоди від 1993 року, якою на міжнародному рівні кримські татари отримали право на повернення та державну підтримку облаштування.
Окремим пунктом члени комітету звернули увагу Ради міністрів Криму на необхідність налагодити тісну співпрацю з органами етнічного самоврядування кримських татар, малось на увазі – Меджліс.
Кримські татари хочуть діалогу з владою
А в представників Меджлісу до влади було чимало претензій не тільки через недофінансування Програми облаштування.
«Сьогоднішня влада обрала єдиний і, на мою думку, ганебний шлях: замість того, щоб з кримськотатарською спільнотою як із цілісним народом вести діалог, говорити чесно і відверто, вона взяла шлях до розколу», – зазначив перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров. Втім, представники фракції Партії регіонів у кримському парламенті, присутні на засіданні, всі закиди представників Меджлісу заперечували.
Дискусія, хто може представляти кримськотатарську спільноту – обраний кримськими татарами Меджліс чи призначені президентом чиновники з-поміж етнічних кримських татар, не завадила, зрештою, обміну інформацією і думками, що вже зроблено для облаштування депортованих, і що ще треба зробити.
Разом з тим, голова Комітету Валерій Пацкан звернув увагу, що ніхто з перших осіб автономії на засідання не прийшов. «Хочу висловити своє занепокоєння, що від керівників Автономної Республіки Крим, голів парламенту та уряду чи їхніх заступників ніхто не присутній на сьогоднішньому засіданні в Криму. Ми відкриті до діалогу і співпраці, але ми занепокоєні тією ворожнечею, яка існує тут у Криму», – заявив Валерій Пацкан.
Він також вважає, що український уряд має підтримати проведення міжнародного форуму і створення спеціального міжнародного фонду для розв’язання проблем кримськотатарського народу.
