Прага – Виступ у середу в Державній думі Росії керівника федерального комітету «Россотруднічество» («Росспівпраця») Костянтина Косачова із закликом про посилення ролі російської мови підтверджує, що російська влада продовжує нарощувати зусилля для «збирання глобального «Русского міра», які спрямовані не лише на громадян Росії, але й на нарощування впливу Москви у «ближньому зарубіжжі», включно з Україною, та й у цілому світі. Російській мові Кремль відводить тут важливу роль.
Державна структура «Россотруднічество» розглядається Кремлем як один з інструментів посилення глобального впливу Москви у світі, разом із програмами розбудови Євразійського союзу довкола вже існуючого Митного союзу та проектами в енергетичній та оборонній сферах.
Питання російської мови у цих процесах для Кремля є одним із наріжних. Тому й не випадково, що глава «Россотруднічества» Костянтин Косачов не лише розповів у середу в Держдумі про нарощування зусиль підвладної йому державної структури у «мобілізації співвітчизників у світі для збирання «Русского міра», але й зосередився на ролі саме російської мови.
Косачов нагадав депутатам Держдуми, що федеральна цільова програма «Російська мова» закінчується через два роки, та закликав до активізації «збирання» глобального «Русского міра» не лише в рамках Росії, але й за кордоном.
«Згідно з оцінками експертів, жодна з мов світу в історії людства не скорочувала так стрімко свого випливу, як російська за останні 20 років. До середини 90-х років в національних системах освіти в багатьох країнах було припинено викладання та вивчення російської мови. Поступово вона втратила і втрачає свої позиції у багатьох сферах комунікації. Особливо важливо, що її позиції заміщають не стільки національні мови, скільки англійська мова. Інакше кажучи, ось показник того, що мова – не лінгвістика, не етнополітика, а геополітика», – наголосив глава «Россотруднічества».
Минулого року Росія витратила на програми підтримки російської мови за кордоном 144 мільйони рублів (близько 5 мільйонів доларів), а тепер відомство Косачова просить збільшити цей бюджет у 20 разів.
Російську в Росії посилюють за рахунок національних мов, а в Україні – за рахунок української
У Москві відкрито проголосили Україну складовою частиною вже згадуваного «Русского міра». Експерти вважають, що розбудові цього геополітичного проекту сприяло ухвалення проросійською більшістю Верховної Ради України закону «Про основи мовної політики» влітку минулого року.
Академік НАН України, директор Інституту літератури Микола Жулинський вважає такий закон ганебним для України.
«Я був у складі робочої групи, зміни до закону, цього ганебного закону, який прийняла Верховна Рада – Партія регіонів і комуністи, – це «Про засади мовної політики». Ми внесли зміни до цього закону, дуже суттєві, кардинальні, цей уже змінений закон переданий на розгляд президента країни Віктора Януковича, але до сьогоднішнього дня він не поступив у Верховну Раду», – зазначив Микола Жулинський в інтерв’ю Радіо Свобода.
Тим часом і в самій Росії мовне питання знову розбурхує людей. У багатьох національних районах – Татарстані, Башкортостані, Північному Кавказі – шириться рух проти скасування обов’язкового вивчення рідних мов у системі освіти на місцях. Таке положення нового федерального закону «Про освіту в Російській Федерації», яке робить необов’язковим вивчення національних мов у школах Росії. Окрім петицій, відбуваються і активніші форми протесту, такі, як демонстрації й мітинги. Ця поправка до закону викликала посилення конфліктних настроїв в регіонах Росії, де вважають, що Кремль посилює таким чином русифікацію та шовіністичну політику щодо національних меншин.
Державна структура «Россотруднічество» розглядається Кремлем як один з інструментів посилення глобального впливу Москви у світі, разом із програмами розбудови Євразійського союзу довкола вже існуючого Митного союзу та проектами в енергетичній та оборонній сферах.
Питання російської мови у цих процесах для Кремля є одним із наріжних. Тому й не випадково, що глава «Россотруднічества» Костянтин Косачов не лише розповів у середу в Держдумі про нарощування зусиль підвладної йому державної структури у «мобілізації співвітчизників у світі для збирання «Русского міра», але й зосередився на ролі саме російської мови.
Косачов нагадав депутатам Держдуми, що федеральна цільова програма «Російська мова» закінчується через два роки, та закликав до активізації «збирання» глобального «Русского міра» не лише в рамках Росії, але й за кордоном.
Її позиції заміщають не стільки національні мови, скільки англійська мова. Мова – не лінгвістика, не етнополітика, а геополітика.Костянтин Косачов
Минулого року Росія витратила на програми підтримки російської мови за кордоном 144 мільйони рублів (близько 5 мільйонів доларів), а тепер відомство Косачова просить збільшити цей бюджет у 20 разів.
Російську в Росії посилюють за рахунок національних мов, а в Україні – за рахунок української
У Москві відкрито проголосили Україну складовою частиною вже згадуваного «Русского міра». Експерти вважають, що розбудові цього геополітичного проекту сприяло ухвалення проросійською більшістю Верховної Ради України закону «Про основи мовної політики» влітку минулого року.
Академік НАН України, директор Інституту літератури Микола Жулинський вважає такий закон ганебним для України.
«Я був у складі робочої групи, зміни до закону, цього ганебного закону, який прийняла Верховна Рада – Партія регіонів і комуністи, – це «Про засади мовної політики». Ми внесли зміни до цього закону, дуже суттєві, кардинальні, цей уже змінений закон переданий на розгляд президента країни Віктора Януковича, але до сьогоднішнього дня він не поступив у Верховну Раду», – зазначив Микола Жулинський в інтерв’ю Радіо Свобода.
Тим часом і в самій Росії мовне питання знову розбурхує людей. У багатьох національних районах – Татарстані, Башкортостані, Північному Кавказі – шириться рух проти скасування обов’язкового вивчення рідних мов у системі освіти на місцях. Таке положення нового федерального закону «Про освіту в Російській Федерації», яке робить необов’язковим вивчення національних мов у школах Росії. Окрім петицій, відбуваються і активніші форми протесту, такі, як демонстрації й мітинги. Ця поправка до закону викликала посилення конфліктних настроїв в регіонах Росії, де вважають, що Кремль посилює таким чином русифікацію та шовіністичну політику щодо національних меншин.