Київ – Від 6 квітня іменні квитки знову повернулися в Україну. Відтепер, щоб купити квиток за повну вартість, у касі треба вказати касиру ім’я та прізвище того пасажира, який збирається їхати. Документ, що підтверджує вказані на квитку іменні дані, потрібно показати провідникові безпосередньо перед посадкою у потяг. Не стосується таке нововведення пасажирів приміських та регіональних поїздів. За звичною схемою їздитимуть і пільговики.
Іменні квитки вводяться для того, щоб перейти повністю на електронні, де ім’я та прізвище треба буде перевіряти, щоб уникнути підроблених проїзних документів, пояснюють в «Укрзалізниці». Проте якось заохочувати українців купувати квитки в інтернеті «Укрзалізниця» не буде. Принаймні найголовніше – ціни – залишаться ті самі.
Експерти кажуть, що таке нововведення прийнятне для купівлі в інтернеті, проте казати своє ім’я та прізвище касирові означає давати можливість «Укрзалізниці», відповідно і міліції, стежити за пересуванням українців.
Їздити в українських потягах, починаючи з 6 квітня, знову треба з паспортом у кишені. Повернення іменних квитків, що вже діяли в Україні з 2000 по 2007 рік, ускладнить роботу перекупників, але, найголовніше, стане містком до введення електронних квитків, кажуть в «Укрзалізниці».
Жодної ксерокопії і жодного обміну документами
Якщо колись у квитку не повинно було бути жодної помилки в імені та прізвищі пасажира, то тепер при оформленні квитка касир може допустити не більше від трьох помилок. Чи є вони на квитку, пасажир повинен перевірити, «не відходячи від каси», каже перший заступник начальника Головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Ігор Бреус. Інакше – в потяг можна й не потрапити.
Не можна також показувати провідникові ксерокопії документів чи їхати за квитком родича, в якого, для прикладу, таке ж прізвище. Може сісти у потяг лише людина, ім’я та прізвище якої в оригіналі документа якнайбільше збігається з ім’ям та прізвищем на квитку, повторює чиновник. Пасажири від цього тільки виграють.
«Для пасажира головний ефект – це покращення якості обслуговування і можливість придбання квитка в себе вдома чи з віддаленого доступу, минути касу і прослідувати до потяга, спростити всю ситуацію», – пояснює Бреус.
Для того, щоб українці охочіше переходили на електронні квитки, Міністерство інфраструктури і Міністерство доходів та зборів вже узгоджують документ, за яким куплений в інтернеті і видрукуваний на принтері квиток вважатиметься фіскальним чеком і буде діяти для звітності в бухгалтерії. Після цього обмінювати видрукований аркуш А4 на звичний прямокутний жовтавий квиток не буде необхідності, обіцяє чиновник.
Ігор Бреус прогнозує: ухвалять такий документ вже наприкінці квітня цього року. Як наслідок, на стандартних, затверджених бланках «Укрзалізниця» зекономить від 40 до 50 мільйонів гривень щороку. Але пасажири цього не відчують, бо ціна квитка ніяк не зміниться.
У європейських країнах документів показувати не потрібно, на відміну від Росії
Іменні квитки діють у Росії та Казахстані. Натомість у європейських країнах документів показувати нікому не потрібно. Студентка Оксана Захарчук виїхала в Італію 7 років тому. Каже, що активно купує квитки в інтернеті, бо це, перш за все, вигідно: завчасно куплений квиток дешевший. Пасажир в Італії вказує своє ім’я лише при реєстрації на сайті перевізника для якихось розіграшів та бонусів, каже Оксана. Можна купити квиток он-лайн і для іншої людини. Вказувати, хто це, не потрібно, головне – передати їй номер квитка. Жодних документів ні при купівлі, ні при посадці, ні касирам, ні провідникам не треба показувати, наголошує вона.
«Якщо ти йдеш у будь-яку касу, в будь-який автомат на вокзалі, ти не вказуєш своє ім’я. Ти просто платиш готівкою чи своєю карткою і все. Якщо платиш он-лайн на сайті, тоді може прийти смс із кодом квитка. Його ти кажеш провіднику і все. Це 2 хвилини і жодних додаткових проблем. Існує і ціла система знижок. Купуєш за тиждень чи місяць наперед і економиш кілька євро. А в нас таке враження, що нове придумують, але не хочуть, щоб люди на цьому економили», – порівнює дівчина.
Правозахисник: мета – контроль за пересуванням пасажирів
Іменні квитки справді виправдані в Україні, зауважив у коментарі Радіо Свобода перший заступник Міністра транспорту та зв’язку України Василь Шевченко, але лише при їхній купівлі через інтернет. Проте з цим в Україні ще поки є проблеми.
Однак голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров наголошує, що вимагати вказувати ім’я та прізвище у квитку означає порушувати право людей на приватність, на свободу вільного пересування.
«Введення іменних квитків, на нашу думку, здійснюється виключно з метою контролю правоохоронних органів за пересуванням пасажирів. Відомо, що інформація про подорож особи Х з міста А до міста Б в певний день автоматично потрапляє до бази даних про поїздки пасажирів. Запровадження контролю пересування означає ставлення до всіх користувачів «Укрзалізниці» як потенційних правопорушників. Такі держави усюди в світі називаються поліцейськими. Усе це створює можливості для зловживань, наприклад, для політично обумовленого контролю за пересуваннями пасажирів, зокрема, для стеження за пересуваннями представників опозиції, журналістів та громадських активістів», – зазначив у своїй статті на сайті Радіо Свобода правозахисник.
За період тримісячного експерименту на поїзди «Інтерсіті+», де вже потрібно було вказувати ім’я та прізвище, через інтернет купили 7% квитків, наводять цифри в «Укрзалізниці». Наприклад, лише у березні цього року з електронними квитками їхали близько 370 тисяч разів. Саме такі оптимістичні показники, кажуть чиновники, і дозволять масово ввести електронні квитки в Україні вже до кінця 2013 року.
Іменні квитки вводяться для того, щоб перейти повністю на електронні, де ім’я та прізвище треба буде перевіряти, щоб уникнути підроблених проїзних документів, пояснюють в «Укрзалізниці». Проте якось заохочувати українців купувати квитки в інтернеті «Укрзалізниця» не буде. Принаймні найголовніше – ціни – залишаться ті самі.
Експерти кажуть, що таке нововведення прийнятне для купівлі в інтернеті, проте казати своє ім’я та прізвище касирові означає давати можливість «Укрзалізниці», відповідно і міліції, стежити за пересуванням українців.
Їздити в українських потягах, починаючи з 6 квітня, знову треба з паспортом у кишені. Повернення іменних квитків, що вже діяли в Україні з 2000 по 2007 рік, ускладнить роботу перекупників, але, найголовніше, стане містком до введення електронних квитків, кажуть в «Укрзалізниці».
Жодної ксерокопії і жодного обміну документами
Якщо колись у квитку не повинно було бути жодної помилки в імені та прізвищі пасажира, то тепер при оформленні квитка касир може допустити не більше від трьох помилок. Чи є вони на квитку, пасажир повинен перевірити, «не відходячи від каси», каже перший заступник начальника Головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Ігор Бреус. Інакше – в потяг можна й не потрапити.
Не можна також показувати провідникові ксерокопії документів чи їхати за квитком родича, в якого, для прикладу, таке ж прізвище. Може сісти у потяг лише людина, ім’я та прізвище якої в оригіналі документа якнайбільше збігається з ім’ям та прізвищем на квитку, повторює чиновник. Пасажири від цього тільки виграють.
«Для пасажира головний ефект – це покращення якості обслуговування і можливість придбання квитка в себе вдома чи з віддаленого доступу, минути касу і прослідувати до потяга, спростити всю ситуацію», – пояснює Бреус.
Для того, щоб українці охочіше переходили на електронні квитки, Міністерство інфраструктури і Міністерство доходів та зборів вже узгоджують документ, за яким куплений в інтернеті і видрукуваний на принтері квиток вважатиметься фіскальним чеком і буде діяти для звітності в бухгалтерії. Після цього обмінювати видрукований аркуш А4 на звичний прямокутний жовтавий квиток не буде необхідності, обіцяє чиновник.
Ігор Бреус прогнозує: ухвалять такий документ вже наприкінці квітня цього року. Як наслідок, на стандартних, затверджених бланках «Укрзалізниця» зекономить від 40 до 50 мільйонів гривень щороку. Але пасажири цього не відчують, бо ціна квитка ніяк не зміниться.
У європейських країнах документів показувати не потрібно, на відміну від Росії
Іменні квитки діють у Росії та Казахстані. Натомість у європейських країнах документів показувати нікому не потрібно. Студентка Оксана Захарчук виїхала в Італію 7 років тому. Каже, що активно купує квитки в інтернеті, бо це, перш за все, вигідно: завчасно куплений квиток дешевший. Пасажир в Італії вказує своє ім’я лише при реєстрації на сайті перевізника для якихось розіграшів та бонусів, каже Оксана. Можна купити квиток он-лайн і для іншої людини. Вказувати, хто це, не потрібно, головне – передати їй номер квитка. Жодних документів ні при купівлі, ні при посадці, ні касирам, ні провідникам не треба показувати, наголошує вона.
«Якщо ти йдеш у будь-яку касу, в будь-який автомат на вокзалі, ти не вказуєш своє ім’я. Ти просто платиш готівкою чи своєю карткою і все. Якщо платиш он-лайн на сайті, тоді може прийти смс із кодом квитка. Його ти кажеш провіднику і все. Це 2 хвилини і жодних додаткових проблем. Існує і ціла система знижок. Купуєш за тиждень чи місяць наперед і економиш кілька євро. А в нас таке враження, що нове придумують, але не хочуть, щоб люди на цьому економили», – порівнює дівчина.
Правозахисник: мета – контроль за пересуванням пасажирів
Іменні квитки справді виправдані в Україні, зауважив у коментарі Радіо Свобода перший заступник Міністра транспорту та зв’язку України Василь Шевченко, але лише при їхній купівлі через інтернет. Проте з цим в Україні ще поки є проблеми.
Однак голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров наголошує, що вимагати вказувати ім’я та прізвище у квитку означає порушувати право людей на приватність, на свободу вільного пересування.
«Введення іменних квитків, на нашу думку, здійснюється виключно з метою контролю правоохоронних органів за пересуванням пасажирів. Відомо, що інформація про подорож особи Х з міста А до міста Б в певний день автоматично потрапляє до бази даних про поїздки пасажирів. Запровадження контролю пересування означає ставлення до всіх користувачів «Укрзалізниці» як потенційних правопорушників. Такі держави усюди в світі називаються поліцейськими. Усе це створює можливості для зловживань, наприклад, для політично обумовленого контролю за пересуваннями пасажирів, зокрема, для стеження за пересуваннями представників опозиції, журналістів та громадських активістів», – зазначив у своїй статті на сайті Радіо Свобода правозахисник.
За період тримісячного експерименту на поїзди «Інтерсіті+», де вже потрібно було вказувати ім’я та прізвище, через інтернет купили 7% квитків, наводять цифри в «Укрзалізниці». Наприклад, лише у березні цього року з електронними квитками їхали близько 370 тисяч разів. Саме такі оптимістичні показники, кажуть чиновники, і дозволять масово ввести електронні квитки в Україні вже до кінця 2013 року.
