Львів – Мери багатьох українських міст стверджують, що місцеве самоврядування у державі перетворюється на «саморятування», воно зруйноване. Про це вони заявили, зібравшись у Львові. За словами мерів, міста все більше живуть у борг, і не виключено, що просто перестануть переказувати гроші у державне казначейство. Нині саме чиновник у міністерському кріслі, а не на місцях, вирішує, що потрібно, скажімо, Львову, Полтаві, Донецьку чи іншому населеному пункту, заявляють міські голови.
Про зменшення повноважень органів місцевого самоврядування, про проблеми збереження архітектурної спадщини, фінансові питання та економічний розвиток громад протягом двох днів говорили 160 представників українських міст.
Міські голови переконані, що неможливо ефективно керувати громадою в умовах посилення центральної системи влади. А тому важлива децентралізація влади, що допоможе вижити громадам, навести лад у своїх містах і селах. Однак це не вигідно нинішній владі, каже виконавчий директор львівського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Абаїмов.
«Ну хто віддасть ресурси наниз? Зараз повноваження забираються нагору. Скільки керівників у районному місті: голова райдержадміністрації, голова райради і мер, якого обирають люди. Коли щось погане у місті, то винен мер, а якщо щось добре, то це праця голови адміністрації. Діє старий принцип – «поділяй і володарюй», і це вигідно центру. Тому що одні капають на інших. А насправді реальні повноваження в голови райдержадміністрації: він погоджує призначення прокурора, керівників державних підприємств, керівника районної міліції, санстанції, військкомату, тобто всі служби погоджує. Кого вони потім слухають? Звісно, що не мера», – зауважив Василь Абаїмов, колишній мер міста Добротвір.
Міста живуть у борг
У тому, що не можна покладатись на районну адміністрацію, не так давно переконалися представники місцевого самоврядування Рави-Руської. Міськрада виграла проект у Програмі розвитку ООН, якою передбачено допомогу у встановленні енергоощадних вікон у дитячому садочку. Жовківська райдержадміністрація зволікала з переказом 36 тисяч гривень за виконані роботи, що зобов’язувалася згідно з проектом, допоки не зчинився скандал.
Влада зацікавлена у кишенькових мерах, переконана міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. Вона розповіла, що мерію навіть не попередили, що 4 підприємства, розташовані у місті, податкову базу перенесли у Київ. Через те, що ця база оновлюється лише раз на три роки, вважатиметься, що податки далі надходять у місцевий бюджет. Тим часом місто недоотримає велику суму податків до бюджету.
«Ми вже за результатами трьох місяців не виконуємо бюджет, такого ще ніколи не було, і вже не маємо на зарплату. Це є проблема цілої області – хронічне недофінансування державою. Зі своїх власних повноважень мусимо перекривати хронічне недофінансування держави, яка щороку зменшує делеговані повноваження і розширяє штати. Нас не питають, які тарифні сітки і розряди у дошкільних закладах, це робить Мінфін. Ми вперше побачили, що це таке, коли держава не допомагає. Цього року взяли позику і увійшли у рік з боргами,ухвалили бюджет з боргами. Місто виходить банкрутом», – обурюється мер Рави-Руської.
Причина у тому, що цього року в бюджеті розвитку малих міст не передбачено державного фінансування. Така ситуація була прогнозована, каже Ірина Верещук, бо область і держава не мають зайвих грошей на дотації. Бюджет розвитку формується з орендної плати за землю, а це основні надходження, та з єдиного податку, саме завдяки йому і вдається вирішити чимало дрібних проблем у місті. Тим часом приватні підприємці навмисно ухиляються від сплати оренди за землю.
Мери міст ухвалили резолюцію Форуму місцевого самоврядування, яку надішлють урядовцям і парламентаріям. Саме останні могли б поліпшити ситуацію, якби ухвалили деякі зміни до законодавства. Є дуже дієвий спосіб привернути увагу до місцевого самоврядування, переконаний Василь Абаїмов. Одного дня просто не переказати у державне казначейство жодної гривні.
Центральна влада не віддає повноважень на місця, і нині діють подвійні стандарти: держава існує сама по собі, як одна інституція, а громада – цілком окремо. Але й спершу громада кожного міста і містечка мала б навчитись відповідальності за дії обраних нею представників місцевого самоврядування у разі міфічної на сьогодні децентралізації влади.
Про зменшення повноважень органів місцевого самоврядування, про проблеми збереження архітектурної спадщини, фінансові питання та економічний розвиток громад протягом двох днів говорили 160 представників українських міст.
Міські голови переконані, що неможливо ефективно керувати громадою в умовах посилення центральної системи влади. А тому важлива децентралізація влади, що допоможе вижити громадам, навести лад у своїх містах і селах. Однак це не вигідно нинішній владі, каже виконавчий директор львівського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Абаїмов.
«Ну хто віддасть ресурси наниз? Зараз повноваження забираються нагору. Скільки керівників у районному місті: голова райдержадміністрації, голова райради і мер, якого обирають люди. Коли щось погане у місті, то винен мер, а якщо щось добре, то це праця голови адміністрації. Діє старий принцип – «поділяй і володарюй», і це вигідно центру. Тому що одні капають на інших. А насправді реальні повноваження в голови райдержадміністрації: він погоджує призначення прокурора, керівників державних підприємств, керівника районної міліції, санстанції, військкомату, тобто всі служби погоджує. Кого вони потім слухають? Звісно, що не мера», – зауважив Василь Абаїмов, колишній мер міста Добротвір.
Міста живуть у борг
У тому, що не можна покладатись на районну адміністрацію, не так давно переконалися представники місцевого самоврядування Рави-Руської. Міськрада виграла проект у Програмі розвитку ООН, якою передбачено допомогу у встановленні енергоощадних вікон у дитячому садочку. Жовківська райдержадміністрація зволікала з переказом 36 тисяч гривень за виконані роботи, що зобов’язувалася згідно з проектом, допоки не зчинився скандал.
Влада зацікавлена у кишенькових мерах, переконана міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. Вона розповіла, що мерію навіть не попередили, що 4 підприємства, розташовані у місті, податкову базу перенесли у Київ. Через те, що ця база оновлюється лише раз на три роки, вважатиметься, що податки далі надходять у місцевий бюджет. Тим часом місто недоотримає велику суму податків до бюджету.
«Ми вже за результатами трьох місяців не виконуємо бюджет, такого ще ніколи не було, і вже не маємо на зарплату. Це є проблема цілої області – хронічне недофінансування державою. Зі своїх власних повноважень мусимо перекривати хронічне недофінансування держави, яка щороку зменшує делеговані повноваження і розширяє штати. Нас не питають, які тарифні сітки і розряди у дошкільних закладах, це робить Мінфін. Ми вперше побачили, що це таке, коли держава не допомагає. Цього року взяли позику і увійшли у рік з боргами,ухвалили бюджет з боргами. Місто виходить банкрутом», – обурюється мер Рави-Руської.
Причина у тому, що цього року в бюджеті розвитку малих міст не передбачено державного фінансування. Така ситуація була прогнозована, каже Ірина Верещук, бо область і держава не мають зайвих грошей на дотації. Бюджет розвитку формується з орендної плати за землю, а це основні надходження, та з єдиного податку, саме завдяки йому і вдається вирішити чимало дрібних проблем у місті. Тим часом приватні підприємці навмисно ухиляються від сплати оренди за землю.
Мери міст ухвалили резолюцію Форуму місцевого самоврядування, яку надішлють урядовцям і парламентаріям. Саме останні могли б поліпшити ситуацію, якби ухвалили деякі зміни до законодавства. Є дуже дієвий спосіб привернути увагу до місцевого самоврядування, переконаний Василь Абаїмов. Одного дня просто не переказати у державне казначейство жодної гривні.
Центральна влада не віддає повноважень на місця, і нині діють подвійні стандарти: держава існує сама по собі, як одна інституція, а громада – цілком окремо. Але й спершу громада кожного міста і містечка мала б навчитись відповідальності за дії обраних нею представників місцевого самоврядування у разі міфічної на сьогодні децентралізації влади.
