У США 11 мільйонів нелегальних іммігрантів чекають на узаконення

Прага – У Сполучених Штатах на часі вирішення проблем із 11 мільйонами нелегальних іммігрантів. Така реформа важлива як для демократів, так і для республіканців, бо йдеться про мільйони нових виборців. Більшість порушників закону про імміграцію – вихідці з Південної Америки. Але є й групи нелегалів із колишнього СРСР, яких у США нараховують щонайменше 50 тисяч. Серед них є й вихідці з України. Квітень стане ключовим у розгляді нового імміграційного законодавства США, і, як обіцяють, до літа проблема має бути вирішеною. Це додає оптимізму більшості нелегалів в Америці.

Боснячка Наталі залишила Боснію у 1993 році, коли їй було 20 років. Вона – біженка від переслідувань під час війни на Балканах, зі змішаної родини, тато – серб, мама – хорватка. Оселившись у дощовому Сіетлі, Наталі (ім’я тут несправжнє) змінила чимало професій, із продавця у крамниці до касира банку, менеджера приватної фірми. Нині Наталі, після одруження з коханим чоловіком із Туреччини, домогосподарка та виховує двох дітей. Молодший брат Наталі прибув до Сіетла на рік раніше.

Нині вже 40-річна боснячка каже Радіо Свобода, що для пристосування до життя в США іммігрантові необхідно в середньому 5 років. «Після приїзду до Америки на роботу, навіть якщо ви й біженець, ви перебуваєте у стані певного шоку, подібного до культурного. Це триває приблизно 4-5 років. Це вам скаже кожен іммігрант, від лікаря до таксиста. І це дійсно так. Перший рік дійсно чудовий. Другий рік настає для вас наче у стані марення, ви навіть не розумієте до кінця, що змінюється довкола вас. На третій рік ви в депресії. І нарешті 5-й рік знаменує, що ви – американець», – зазначає Наталі.

Олена Ґольцман із України лише в США зрозуміла, що вона лесбійка

Міріам, 19-річна єврейка з корінням із Таджикистану, народилася в Ізраїлі. Але у 8 років змушена була з мамою і братами без документів перебиратися до Нью-Йорка (Куінс). Тут їм не вдавалося отримати належних документів, що, як розповідає сама Міріам, стало причиною багатьох труднощів. «Гра у лотерею «зелена карта» не вдалася… Спроба моєї мами влаштувати мене до школи провалилася. Я поки що не маю можливості йти вчитися прямо зараз, і ми сподіваємося на майбутній рік – я тримаю пальці за це… Мама каже мені, я розумію, що ти хочеш стати фізіотерапевтом, я вірю що це станеться, але не зараз», – розповіла Радіо Свобода про труднощі іммігрантського життя Міріам.

22 роки тому Олена Ґольцман та її родина ухвалили важке рішення залишити Україну і поїхати до США через Австрію та Італію. «Причин для цього було багато. Одна з них – ми євреї і почувалися тут не так, як всі. Хоча влада казала, що ви рівноправні, фактично ми знали, що це не так… Ми знали, що будемо тут завжди другосортними громадянами, таке ж чекало й наших дітей», – пояснила вона Радіо Свобода.

Після шестилітніх поневірянь в Австрії та Італії, Ґольцмани прибули до Нью-Йорка з 450 доларами і думали, що вони багачі. Але відразу ж зіштовхнулися з реальністю, на ці гроші не можна було навіть винайняти поганеньку квартиру. Потім було тяжке вживання в нове середовище, вивчення мови, отримання професії програміста для Олени.

Лише через багато років боротьби за виживання Олена зрозуміла в Америці свою сексуальну орієнтацію, розвелася з чоловіком та знайшла собі лесбійську пару. Весілля відбулося 14 серпня 2011 року, через два місяці після легалізації в штаті Нью-Йорк одностатевих шлюбів.

Олена також каже, що іммігрант – вже не росіянин чи українець, але й ще – не американець. Тому мільйони нелегалів США чекають доброго сюрпризу від влади США вже цього літа – нового імміграційного законодавства США.

Матеріал підготували Василь Зілгалов і Courtney Brooks