Прага – Змагання між Вашингтоном та Москвою за право добудови єдиної в Чехії АЕС в Темеліні стає все гострішим. На це вплинула й інформація, що просочилася цього тижня у пресу від чеських замовників – контрольованої державою компанії ČEZ («Чеські енергетичні підприємства») – про те, що вартість проекту добудови двох атомних реакторів в Темеліні (до вже двох діючих) від американсько-японської компанії Westinghouse є нижчою від пропозиції другого учасника конкурсу, чесько-російського консорціуму MIR.1200. Замовник, компанія ČEZ, ухвалить рішення про переможця цього конкурсу до вересня 2013 року.
Якщо битви часів «холодної війни» ще відбуваються в Європі, то, як виглядає, головне поле зіткнення сьогодні – одна з двох чеських АЕС у містечку Темелін, що ближче до австрійського кордону на півдні Чехії. Два консорціуми, підтримувані Вашингтоном та Москвою, відчайдушно змагаються за 10-мільярдний контракт на добудову двох нових реакторів на Темелінській АЕС, що виглядає більше геополітикою, ніж енергетичним змаганням.
Вашингтон вже не раз попереджав, що вибір замовника для добудови АЕС в Темеліні є для Чехії питанням національної безпеки. Колишній держсекретар США Гілларі Клінтон попередила Прагу про це під час свого візиту сюди в грудні 2012 року, коли наголосила, наскільки тяжкою і небезпечною є енергетична залежність від Росії для багатьох країн Європи.
Приблизно 70 відсотків природного газу до Чехії та понад 60 відсотків споживаної тут нафти і все ядерне паливо для Темеліна нині надходять саме з Росії. Світ бачить, особливо на прикладах України і Грузії, як Кремль використовує енергетичний експорт для посилення свого політичного впливу на споживачів.
Представник американсько-японської компанії Денні Родерік сказав у понеділок під час прес-конференції у Празі, що його Westinghouse бачить себе «першим номером» у цьому змаганні. Тоді як російська сторона говорить лише про «попередні» оцінки з боку ČEZ.
Експерти також відзначають незадоволення США закулісними діями Москви у просуванні цього проекту.
Так, Ян Горнат, аналітик із Карлового університету в Празі, з цього приводу сказав Радіо Свобода: «Американське посольство в Празі заявило, що має намір робити всі пропозиції стосовно участі в проекті Темеліну публічно, відкрито і не бажає вести переговори за зачиненими дверима. Тут мається на увазі, що росіяни ведуть переговори таємно і не афішують публічно своїх політичних заяв».
Найбільш непередбачуваний гравець – чеська влада, головний акціонер ČEZ
70 відсотків акцій ČEZ належить урядові Чехії. Аналітики кажуть, що ČEZ не змогла б отримати фінансування для проекту, якби уряд не гарантував купівельну ціну за електроенергію, вищу від еталонної в 50 євро за мегават-годину. Та й влада побоюється давати такі гарантії частково через страх перед громадськістю, коли громадяни нині платять приблизно 10 євро за мегават-годину або й менше.
Близько половини чехів підтримують добудову Темеліну через страх стосовно подорожчання електроенергії. Хоча експерти зауважують, що Чехія продає вже сьогодні більше електроенергії, аніж споживають всі чеські родини, і є тут третім за величиною експортером у Європі.
Тому й виникає питання, для чого мають добудовувати потужності АЕС в Темеліні – для зменшення споживання імпортного газу, закриття вугільних станцій чи для нарощування продажу електроенергії владою?
Ян Махачек, аналітик із відомого чеського журналу Respekt, сказав Радіо Свобода, що чеська громадськість ще не здатна дійти висновку, що проект модернізації Темеліну не потрібний. «Головне питання – чи дійсно необхідні ці інвестиції, бо все більше аналітиків каже, що ми фактично не маємо потреби в цій додатковій потузі, – зауважує він. – Все більше людей думає, що більш раціонально не добудовувати Темелін. Хоча нинішній президент Земан, як і колишній Клаус, обома руками за добудову Темеліну».
Ян Махачек також каже, що нинішній президент Чехії Мілош Земан, як свідчать деякі інформації, пов’язаний з російськими інтересами. Адже «добре відомо, що один із босів чеської філії нафтового велетня з Росії «Лукойл» був головою виборчої кампанії пана Земана», наголосив Ян Махачек у розмові з Радіо Свобода.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Charles Recknagel
Якщо битви часів «холодної війни» ще відбуваються в Європі, то, як виглядає, головне поле зіткнення сьогодні – одна з двох чеських АЕС у містечку Темелін, що ближче до австрійського кордону на півдні Чехії. Два консорціуми, підтримувані Вашингтоном та Москвою, відчайдушно змагаються за 10-мільярдний контракт на добудову двох нових реакторів на Темелінській АЕС, що виглядає більше геополітикою, ніж енергетичним змаганням.
Вашингтон вже не раз попереджав, що вибір замовника для добудови АЕС в Темеліні є для Чехії питанням національної безпеки. Колишній держсекретар США Гілларі Клінтон попередила Прагу про це під час свого візиту сюди в грудні 2012 року, коли наголосила, наскільки тяжкою і небезпечною є енергетична залежність від Росії для багатьох країн Європи.
Приблизно 70 відсотків природного газу до Чехії та понад 60 відсотків споживаної тут нафти і все ядерне паливо для Темеліна нині надходять саме з Росії. Світ бачить, особливо на прикладах України і Грузії, як Кремль використовує енергетичний експорт для посилення свого політичного впливу на споживачів.
Представник американсько-японської компанії Денні Родерік сказав у понеділок під час прес-конференції у Празі, що його Westinghouse бачить себе «першим номером» у цьому змаганні. Тоді як російська сторона говорить лише про «попередні» оцінки з боку ČEZ.
Експерти також відзначають незадоволення США закулісними діями Москви у просуванні цього проекту.
Росіяни ведуть переговори таємно і не афішують публічно свої політичні заявиЯн Горнат
Так, Ян Горнат, аналітик із Карлового університету в Празі, з цього приводу сказав Радіо Свобода: «Американське посольство в Празі заявило, що має намір робити всі пропозиції стосовно участі в проекті Темеліну публічно, відкрито і не бажає вести переговори за зачиненими дверима. Тут мається на увазі, що росіяни ведуть переговори таємно і не афішують публічно своїх політичних заяв».
Найбільш непередбачуваний гравець – чеська влада, головний акціонер ČEZ
70 відсотків акцій ČEZ належить урядові Чехії. Аналітики кажуть, що ČEZ не змогла б отримати фінансування для проекту, якби уряд не гарантував купівельну ціну за електроенергію, вищу від еталонної в 50 євро за мегават-годину. Та й влада побоюється давати такі гарантії частково через страх перед громадськістю, коли громадяни нині платять приблизно 10 євро за мегават-годину або й менше.
Близько половини чехів підтримують добудову Темеліну через страх стосовно подорожчання електроенергії. Хоча експерти зауважують, що Чехія продає вже сьогодні більше електроенергії, аніж споживають всі чеські родини, і є тут третім за величиною експортером у Європі.
Тому й виникає питання, для чого мають добудовувати потужності АЕС в Темеліні – для зменшення споживання імпортного газу, закриття вугільних станцій чи для нарощування продажу електроенергії владою?
Ян Махачек, аналітик із відомого чеського журналу Respekt, сказав Радіо Свобода, що чеська громадськість ще не здатна дійти висновку, що проект модернізації Темеліну не потрібний. «Головне питання – чи дійсно необхідні ці інвестиції, бо все більше аналітиків каже, що ми фактично не маємо потреби в цій додатковій потузі, – зауважує він. – Все більше людей думає, що більш раціонально не добудовувати Темелін. Хоча нинішній президент Земан, як і колишній Клаус, обома руками за добудову Темеліну».
Один із босів чеської філії велетня з Росії «Лукойл» був головою виборчої кампанії ЗеманаЯн Махачек
Ян Махачек також каже, що нинішній президент Чехії Мілош Земан, як свідчать деякі інформації, пов’язаний з російськими інтересами. Адже «добре відомо, що один із босів чеської філії нафтового велетня з Росії «Лукойл» був головою виборчої кампанії пана Земана», наголосив Ян Махачек у розмові з Радіо Свобода.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Charles Recknagel
