Доступність посилання

ТОП новини

Підписання угоди з ЄС стане «Пірровою перемогою» для Януковича (європейська преса)


Прага – З одного боку, речники ЄС кажуть журналістам, що ще далеко до підписання угоди між Києвом та ЄС, бо на сьогодні не видно ніяких поступок влади президента Віктора Януковича щодо виконання умов ЄС для успішного завершення листопадового саміту для України у Вільнюсі. А з іншого боку, чимало експертів вважають, що цю угоду ЄС мусить так чи інакше підписати, навіть у разі невиконання Києвом умов Брюсселя. Бо саме підписання угоди, попри все, як заявляють західні аналітики, дає ЄС міжнародно-правову базу для сильнішого впливу на ситуацію в Україні та посилює позиції української опозиції – головного ворога президента Януковича на виборах 2015 року.

Оглядач Йозеф Кірхенґаст аналізує на сторінках австрійської Der Standard «подвійну дилему» ЄС щодо України. З одного боку, ЄС вимагає від влади президента Януковича виконання головних умов для підписання сторонами угоди про асоціацію, і серед них чи не найперше – звільнення Юлії Тимошенко з ув’язнення, що в разі виконання руйнує звинувачення на адресу нинішнього владного Києва з боку Європи у «вибірковому правосудді». Як зауважує експерт із посиланням на інших аналітиків, «Янукович демонструє риторичну готовність до співпраці з ЄС, але його практична політика, однак, виглядає протилежною». «Влада Януковича бажає контролювати всі галузі суспільного життя», – цитує видання експерта центру Разумкова в Києві Юрія Якименка. Хоча німецький фахівець із проблем України, автор багатьох книжок Вінфрід Шнайдер-Детерс переконаний, що саме залякуючи ЄС зближенням з проросійським Митним союзом (Євразійським союзом), президент Янукович блефує, бо «хоче змусити Європу до поступок». Якщо ж Брюссель у разі невиконання Києвом його умов не піде на підписання угоди з Україною у Вільнюсі в листопаді, то Європа втрачає на тривалий час інструмент впливу в цій державі, попереджає Шнайдер- Детерс. Цей автор також вважає, що Юлія Тимошенко не буде звільнена до президентських виборів 2015 року. Але, на думку німецького спостерігача, Брюссель, незважаючи на невиконання Януковичем вимог ЄС, повинен все ж підписати угоду про асоціацію з Україною. «Це була б для Януковича «Піррова перемога», бо таким чином ЄС отримав би, як свого часу Захід із підписанням Заключного акту у Хельсінкі (1975 року) стосовно СРСР, міжнародно-правову базу стосовно України. І не лише Брюссель, але й українська опозиція могла б опиратися на це», – резюмує Вінфрід Шнайдер-Детерс. Газета з Відня також цитує колишнього міністра закордонних справ України Володимира Огризка, який не сумнівається, що одним із ефективних засобів впливу ЄС на Україну стала б ліквідація віз для українців. «Бачити ЄС на власні очі – що може діяти переконливіше», – зауважує український дипломат.

Анонсуючи візит до Києва президента Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЕ) Жана-Клода Міньйона, московська «Независимая газета» вважає, що Захід не поспішає із санкціями щодо владних мужів у Києві та займає тут вичікувальну позицію, бо не лише бачить слабкість «політичного притягування» України до ЄС у зв’язку з ув’язненням Тимошенко та Луценка, але й враховує насамперед проблеми економічні та геополітичні. Видання також цитує експертів, які вказують, що для Заходу євроінтеграція України є, перш за все, «питанням економічним і геополітичним».

Польська Gazeta Wyborcza цитує посла ЄС в Києві, поляка Яна Томбінського, який сказав журналістам, що «на сьогодні ще далеко до підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною». Окрім того, Томбінський наголошує, що для цього ЄС очікує від Києва «конкретного поступу і реформ, конкретних кроків на тривалу перспективу». Посол ЄС в Києві також інформує, що «травень є важливою датою в цьому плані, бо саме в цьому місяці комісари з усіх країн ЄС на засіданні Європейської комісії мають формально затвердити умови цієї угоди з Україною та звернутися до всіх країн і депутатів Європарламенту з проханням про надання мандату на підписання в листопаді у Вільнюсі угоди з Києвом про асоціацію».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.
XS
SM
MD
LG